У Держкомтелерадіо відбулося засідання комітету з присудження премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності. Про це йдеться у повідомленні на сайті Держкомтелерадіо.

На здобуття премії подали загалом 31 роботу в чотирьох номінаціях. Лавреатів визначили шляхом відкритого голосування.

Список переможців Премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності 2025 року:

• У номінації «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації» нагороду отримав  літературознавець, публіцист, політолог Олег Баган за статтю «Російське чорносотенство як джерело російського фашизму», опубліковану в журналі «Універсум» (№5-6) 2022 року.

У статті автор доводить, що ідеї особливого шовінізму, тоталітарності, експансіонізму в Росії визрівали поступово, починаючи від другої чверті XIX ст., коли під впливом перемог над наполеонівською Францією та загальних успіхів у геополітичних надбаннях імперія відчула себе «господарем» європейського континенту. Автор простежує, як чорносотенські ідеї стали панівними в російській ідеології, призвели до появи російського фашизму.

• У номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» премію присуджено режисерці, креативній продюсерці АТ «НСТУ» Олені Кривенко за документальний фільм-антологію «Капеланки. Молитва в пеклі», який транслювався 2024 року в ефірі «Суспільне Культура», а також регіональних телеканалів Суспільного.

Фільм складається з трьох новел про жінок-капеланок, які їздять на фронт, підтримують військових у шпиталях, доставляють гуманітарну допомогу. Їхні історії відображають зміни, що відбуваються в суспільстві, відкриваючи нові можливості для жінок у війську.

• У номінації «За кращий твір у радіомовній сфері» лавреатами  стали Олена Бадюк, Вікторія Будан, Віталій Берта («Українське радіо») — автори циклу передач першого сезону проєкту «Мережа».

Це проєкт про створення вітчизняних спецслужб та унікальні операції українських розвідників, військових і силовиків різних часів. Маловідомі широкому загалу факти про їхню успішну діяльність проти набагато потужнішого ворога змальовує цілісну картину ще однієї яскравої сторінки нашої історії.

• У номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» премію присуджено доктору філологічних наук, професору, завідувачу кафедри української літератури та теорії літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Петру Іванишину за книгу «Убити дракона: московський міф і його ліквідація», що вийшла 2024 року в тернопільському видавництві «Крила».

У книзі досліджується феномен московської імперської ідеології, що протягом століть формує людиноненависницьку свідомість та світобачення московської влади і суспільства. Автор виокремлює сім основних елементів-міфів цієї поневолювальної ідейної системи та одночасно проводить їх деміфологізацію. Дослідник акцентує на тому, що без ідейної перемоги над окупантом — без ліквідації московського імперського міфу, будь-яка перемога — військова чи політична — буде неповною.

Нагадаємо, що премія імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності — це щорічна відзнака, якою відзначають авторів нових оригінальних публіцистичних творів, що сприяють утвердженню історичної пам'яті народу, його національної свідомості та самобутності. Її вручають з 2004 року щорічно до дня народження Івана Франка — 27 серпня.

У 2024 році  переможцями премії стали: 

• «За найкращу публікацію у друкованих засобах масової інформації» — Євген Акимович і Йосип Бурчо за збірку публіцистичних творів «Діалоги про Україну»;
• «За найкращий твір у телевізійній сфері» — філії АТ «НСТУ» «Чернігівська регіональна дирекція» у складі Андрія Тітка, Алли Скорик, Миколи Іванчика, Олександра Поліщука, Дмитра Сахона за трисерійний документальний фільм «Битва за Чернігів»;
• «За найкращий твір у радіомовній сфері» — Вадим Карп'як, Оксана Мороз, Катерина Гольцберг, Лілія Смола, Юлія Загоруйко — автори проєкту «ППО: протипанічна оборона», що виходив в етері радіо «Культура»;
• «За найкращу наукову роботу в інформаційній сфері» — монографія кандидата історичних наук Ігоря Медведя «Пророк чи єретик? Релігійний світогляд Івана Франка та його взаємини з духовенством».