Журналісти данського громадського мовника «Радіо Данії» отримали доступ до внутрішнього листування російського Фонду підтримки та захисту прав співвітчизників, які проживають за кордоном. Про це йдеться у публікації міжнародного об’єднання журналістів-розслідувачів OCCRP.

Відтак, журналісти опрацювали  близько 50 тисяч листів з кількох електронних скриньок, зокрема загальної електронної пошти фонду та електронок деяких його керівників. Вони охоплюють діяльність фонду з моменту його заснування у 2012 році до листопада 2024 року.

Зазначається, що засновниками Правфонду є МЗС Росії та Росспівробітництво.

До його опікунської ради входять міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, російський міністр юстиції Костянтин Чуйченко, російмський сенатор Григорій Карасін, російський пропагандист Дмитро Кисельов, голова ВТБ Костянтин Костін. Виконавчий директор фонду — колишній посол Росії у Латвії та Литві Олександр Удальцов.

«Заявлена головна мета Правфонду — захист прав російських громадян в інших країнах. Він фінансує понад два десятки "центрів правової підтримки". При цьому найбільшу увагу фонд приділяє роботі в країнах Балтії — як із росіянами, так і з людьми, які не мають російського громадянства, але вважають Росію своєю історичною батьківщиною. Заступник директора Правфонду Володимир Поздоровкін  в одному з листів прямо підкреслює, що Балтія — пріоритетний регіон для діяльності організації», — йдеться у розслідуванні.

Також зазначається, що фонд оплачував послуги адвокатів 67 колишніх радянських військовослужбовців і чиновників, яких у 2019 році засудили в Литві за придушення антирадянських протестів 1990–1991 років.

Правфонд фінансує проросійські видання й телеграм-канали, насамперед у країнах Балтії. Представники спецслужб Естонії та Латвії підтвердили OCCRP, що вважають Правфонд прикриттям для російських агентів.

З червня 2023 року Правфонд перебуває під європейськими санкціями. Однак, листування фонду містить багато відомостей про те, як він продовжує переказувати гроші через кордон.

Гроші надсилали різними шляхами: від перевезення готівки через кордон до банківських переказів через третіх осіб.

Відтак, у жовтні 2024 року естонські прикордонники затримали 65-річну турагентку Тетяну Соколову, яка намагалась перевезти 10 000 євро готівкою з Росії до Естонії. Гроші були призначені адвокатам росіянина, обвинуваченого у шпигунстві.

Фонд попередив Соколову про «ризики після запровадження санкцій», але вона все одно надала банківські реквізити в Росії. У квітні 2025 року її засудили за порушення санкцій.

Також фонд використовував криптовалюти, банківські рахунки у Панамі, Дубаї, готівкові перекази через родичів і підставних осіб.

Один із таких одержувачів — Станісловас Томас, литовський адвокат, отримав 10 000 євро через рахунок у Панамі. У листах він також просив про оплату у криптовалюті.

У Франції росіянин Олег Басов, обвинувачений у причетності до групи хакерів Ragnar Locker, отримав кошти на оплату адвоката через родича, який перевів гроші з Чорногорії.

У Греції адвокати, що захищають росіян, обвинувачених у контрабанді мігрантів, продовжували отримувати кошти від фонду. У деяких випадках гроші надходили на рахунки в Дубаї або навіть на Visa-карти.

Фонд діяв за підтримки російських посольств, пропонуючи кандидатам у ЄС самим придумувати схеми для отримання коштів.

Нагадаємо, що Росія щороку витрачає понад 100 мільйонів доларів на поширення фейків проти України, разом з бюджетами російських державних медіа фінансування пропаганди сягає понад 1 мільярда доларів на рік.

Фото: колаж OCCRP