Хотів прочитати цю книгу ще у 2023-му, коли Саймон Шустер видав її англійською. Як і багато хто в Україні, читав окремі її уривки, чув перекази, точніше, трактування на ютубі. Але маю звичку сам робити висновки. Торік бачив книгу у вітринах книгарень Варшави та Стокгольма і, звісно, з нетерпінням чекав на український переклад видання. Дочекався. Видавництво «Чорна гора» представило книгу у достатньо якісному виконанні дуже схожою на англомовний екземпляр, принаймні за чорним кольором обкладинки з зображенням обличчя президента України.

• Читайте також: «Ціла низка “ляпів від неграмотності”»: журналіст Данило Мокрик прокоментував книгу Саймона Шустера «The Showman»

Саме ця обкладинка з написом «The Showman», із якої дивився лідер країни, впевнений, нагадувала європейцям про страшну війну, яка відбувається в Україні. Але, думаю, ця книга була цікава й українцям. Бо в ній ідеться, що відбувалося у перші дні, тижні та місяці війни на найвищому рівні влади в Україні, хоча її представники в той час були не нагорі, а скоріше внизу — у підземному бункері президентського офісу.

• Читайте також: Саймон Шустер, Сергій Лещенко та президентський бункер. Стало відомо, що журналіст не мав туди доступу

Звісно, книга побудована навколо особистості Володимира Зеленського. Є сторінки, присвячені першій леді, згадуються і його помічники, радники, окремі урядовці й депутати. Можу погодитися з авторами анонсу книги: «Ті, хто підтримує Володимира Зеленського, вважатимуть цю книгу занадто критичною, а ті, хто проти нього, — компліментарною». Можливо, десь так і є, хоча за певною долею компліментів слідують зрозумілі натяки або прямі висновки стосовно трансформації Володимира Зеленського від мрійника та політика-новачка до жорсткого лідера країни у війні, які точно не сподобаються прихильникам глави держави і його близьким.

Але таким його побачив Саймон Шустер, журналіст закордонного видання, якого президент і його команда самі наблизили до себе в перші тижні та місяці війни та, як зрозуміло з тексту, зі власної волі давали йому інтерв’ю, брали з собою у відрядження і врешті погодилися, що він напише про це книгу.

• Читайте також: Інший Шустер: Чим відомий американський журналіст, який написав книгу про Зеленського

Чому на місті Шустера не опинився український журналіст? Чесно, не маю відповіді на це запитання….

Трошки про книгу та власні враження. Скажу, що читається вона легко, попри те, що це, звісно, не високохудожня література. Мені запам’ятався розділ, де описується перебування президента і його команди у бункері у перші тижні війни. Серед багатьох персонажів мою увагу привернула така собі помічниця Пашинна. Молода жінка прийшла в офіс 24 лютого і… залишилася там на тижні. Одяг їй принесли колеги, зброєю навчив користуватися охоронець… І так юристка стала займатися всім: евакуацією, гуманітаркою, побутом, спорядженням для військових… Як результат вона отримала прізвисько «Ліля-Бронік».

До речі, про зброю. Автомат був не тільки у пані Пашинної, президент Зеленський, як пише Шустер, теж мав зброю — пістолет. У книзі наведена відповідь президента на запитання журналіста:

«— Для чого Вам пістолет? Зеленський із посмішкою відповідає: Відстрілюватися? Так!».

• Читайте також: У перші дні війни Зеленський віддавав найсуворіші з можливих наказів: Telegraph опублікував уривки з книги Саймона Шустера про президента України

На цьому фрагменті я згадав, як один із дуже близьких соратників Віктора Януковича висловився про його втечу з Києва у лютому 2014 року. Назвавши Януковича боягузом, колишній регіонал згадав президента Чилі Сальвадора Альєнде, який загинув під час бою у своїй резиденції з заколотниками. За однією з версій, Альєнде загинув зі зброєю в руках, відстрілюючись від нападників, за іншою — це було самогубство.

Завдяки мужності наших воїнів, самопожертві простих українців, твердості й сміливості наших керманичів ми уникнули такого розвитку подій. Але, я впевнений, якби так трапилося, він би точно відстрілювався.