20 травня естонське видання Rus.Postimees оприлюднило матеріал з викриттям спроби Росії поширити дезінформацію про Збройні сили України.

Як зазначає видання, до редакції звернулася жінка, яка представилась Марією Савенко і розповіла про нібито особисту трагедію: її чоловік Михайло Савенко загинув на фронті в складі 3-ї штурмової бригади ЗСУ, а представник українського війська вимагав з неї 2000 доларів за «евакуацію тіла з поля бою».

«Мій чоловік поїхав добровольцем у 3-тю штурмову бригаду, у роту Інтернаціонального легіону. З середини квітня він перестав виходити на зв’язок», — ішлося в її листі до редакції.

Жінка стверджувала, що отримала повідомлення про смерть чоловіка від військового на ім’я Андрій, який погрожував, що без грошей поховання буде неможливим, пише Rus.Postimees.

Марія надала скриншоти листування, переказала вказану суму в криптовалюті, однак після цього так званий «Андрій» зник. Вона вирішила звернутись до медіа, щоб «попередити інших жінок, чиї чоловіки воюють за Україну».

Журналісти направили запит до патронатної служби 3-ї штурмової бригади. У відповіді йшлося, що «такої людини в нашому підрозділі не існувало й ніколи не було». Військові надали контакти, куди можна звернутись для офіційного пошуку, і висловили готовність передати дані ймовірного шахрая правоохоронцям.

Водночас Марія почала наполягати, що це змова: «Якщо ЗСУ заперечують існування Михайла, значить, вони щось приховують».

На прохання журналістів надати фото чоловіка вона надіслала відредаговане зображення, яке згодом виявилось фото відомого російського неонациста, лідера групи «Русич» Олексія Мільчакова. Інше її «сімейне» фото було ідентифіковане як знімок агентства Associated Press, зроблений у Києві 22 лютого 2022 року — на ньому були зображені українці Ярина Ар’єва та Святослав Фурсін, які вступили до тероборони в перші дні повномасштабної війни.

Журналісти дійшли висновку, що історія є частиною ширшої кампанії Росії з дискредитації ЗСУ. Схожі випадки вже фіксувались у 2024–2025 роках: від фейкових новин до дипфейків і підроблених сайтів під виглядом західних медіа.

Редакція зазначає, що попри примітивність фальсифікації, маніпуляція була емоційно навантаженою і здатною викликати співчуття, що робить подібні кампанії небезпечними на тлі поточної інформаційної війни. 

Нагадаємо, що раніше міжнародна правозахисна компанія Global Rights Compliance і проєкт із документування воєнних злочинів The Reckoning Project опублікували звіт «Фабрикація безкарності. Російські інформаційні операції в Україні: Використання Росією інформаційних алібі та їхній суттєвий внесок у планування, виконання та приховування міжнародних злочинів» («Фабрикація безкарності»), який містить поглиблений аналіз «інформаційних алібі».