Міністерство оборони Росії створює наративи для виправдання ударів по готелях, де можуть перебувати медійники, а поширюють їх телеграм-канали, пов’язані з російськими державними структурами.

Про це розповіла cтарша дослідниця Truth Hounds Кенза Рармауї під час презентації нового звіту «Репортерів без кордонів» (RSF) та української правозахисної організації «Truth Hounds» (TH) «Останній заїзд: Російські удари по українських готелях змушують пресу замовкнути», яка відбулася в рамках Львівського медіафоруму.

За її словами, дослідники виявили два основні наративи: перший про те, що в готелях під час атак начебто перебувають іноземні військові та інструктори, а другий — що в готелях перебувають військовослужбовці ЗСУ. В деяких випадках використовуються обидва пояснення одночасно, підсилюючи зображення готелів як законних військових цілей. Зазвичай ці наративи спочатку поширюються Міністерством оборони Росії, а потім їх підхоплюють інші онлайн-ресурси, зокрема в телеграмі.

«Відмінність полягає в тому, що Міністерство оборони Росії зазвичай коментує рідше і менш детально, а основна інформація поширюється на кількох каналах у телеграмі з подробицями про атаку.  

Проаналізувавши їхні коментарі після нападів, ми побачили, що вони зазвичай демонструють одні й ті ж наративи. Повторювані теми та слова свідчать про те, що бачення були узгоджені», — каже Кенза Рармауї.

Карта підтверджених нападів на готелі

У більшості повідомлень різниця між журналістами та військовими була розмита. При цьому журналістів, які постраждали від обстрілів, одразу ж називали «найманцями», а готелі, на які були спрямовані атаки, зображували як їхні «оперативні бази». 

Наприклад, у відповідь на удар по Park Hotel у Харкові проурядовий російський телеграм-канал «Zаписки vетерана» заперечив, що поранені громадяни Туреччини та Грузії були журналістами, натомість назвавши їх «найманцями». Також російський військовий блогер Олександр Сладков у своєму телеграм-каналі заявив, що під час удару по готелю загинули 80 французьких найманців. Ці твердження відразу ж спростувала турецька інформаційна агенція Anadolu, яка підтвердила, що на момент удару в готелі перебували її журналісти і що на місці не було жодних військовослужбовців.

Однією з наймасштабніших дезінформаційних кампаній російських коментаторів став випадок ракетного обстрілу готелю «Сапфір» у Краматорську 24 серпня 2024 року, внаслідок якого загинув радник з безпеки агентства Reuters Раян Еванс, а також було поранено кількох інших цивільних осіб.

Речниця російського МЗС Марія Захарова бездоказово назвала Раяна Еванса агентом британської служби зовнішньої розвідки MI6, не надавши жодних підтверджень. А прокремлівський телеграм-канал «Два майора» наголосив, що «ліквідований» Раян Еванс раніше служив у британській армії.

У тому ж дописі йшлося, що український журналіст Reuters Іван Любиш-Кірдей, який тоді отримав важкі поранення, «неодноразово отримував державні нагороди України і брав участь у “державному перевороті” 2014 року». Акценти на таких біографічних деталях, на думку дослідників, мають вказувати на можливість медійників бути залученими у військові дії.

Поширення цих наративів також прокоментував cтарший юридичний радник Truth Hounds Володимир Гришко: «Журналісти є захищеною групою відповідно до міжнародного гуманітарного права і частиною цивільного населення, тож напади на них є незаконними. Дійсно, є виняток, коли цивільне населення може бути легітимною мішенню, але він дуже вузький. Це стосується лише тих осіб, які беруть активну і безпосередню участь у бойових діях.

У випадку з Раяном Евансом попередня участь в іноземній армії не робить його компетентним у війні Росії проти України.

Політична, економічна або медійна діяльність, що підтримує загальні воєнні зусилля, не відповідає необхідному порогу для прямої участі у бойових діях. Прикладом прямої участі у бойових діях можуть бути журналісти, які вступають до лав ЗСУ, беруть зброю та чинять опір».

Окрім того, за його словами, навіть якщо на цивільному об’єкті, такому як готель, присутні військові, це не перетворює об’єкт на військовий. Зокрема, коли українські військовослужбовці перебувають там поза службою, часто в супроводі своїх партнерів з цивільного життя. Об’єкт вважається військовим, коли він фактично використовується у військових цілях, наприклад, як снайперська позиція чи логістичний вузол.

Додамо, що медіамоніторинг RSF і ТН був проведений у співпраці з аналітиками платформи Osavul, що працює на базі штучного інтелекту. З 30 грудня 2023 року по 19 березня 2025 року вони проаналізували 12 500 згадок у телеграмі на основі ключових слів, таких як «готель», у поєднанні з назвами міст, де сталися удари.

Також було складено цільову вибірку з 35 впливових російських джерел у телеграмі, які розподілили на чотири категорії: федеральні медіа, військові блогери, провідні прокремлівські коментатори та анонімні канали.

З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням.

З 24 лютого 2022 року по 15 березня 2025-го російські збройні сили завдали 31 удар по 25 готелях на території України, у 24 з яких проживали цивільні особи. Ці напади призвели до загибелі журналіста агентства Reuters Раяна Еванса, і щонайменше 25 працівників медіа постраждали від обстрілів.

Фото: Журналіст перед Park Hotel, який постраждав під час нападу 10 січня 2024 року / Kharkiv Journalists’ Solidarity Center