З Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кременем не проводили консультацій щодо можливого повторного призначення на посаду мовного омбудсмана. Про це він сказав у коментарі Інтерфакс-Україна.

«Жодної консультації, пропозиції та, тим паче, вмовлянь», — сказав омбудсман.

Однак, за словами Кременя, він був би зацікавлений у продовженні роботи на посаді.

На його думку, жоден із поданих наразі кандидатів не відповідає критеріям, щоб обійняти посаду уповноваженого, через відсутність досвіду правозахисту і досвіду захисту державної мови.

«Пішло протистояння в суспільстві на порожньому місці, яке вже бʼє по авторитету позитивних здобутків влади. Саме за ці роки створено інституцію та втілено кращі практики захисту мовних прав громадян, що має бути гідно оцінено і продовжено», — додав Кремінь.

Нагадаємо, 8 липня 2025 року спливає п’ятирічна каденція уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя. Відповідно до статті 50 закону про державну мову, міністр юстиції, міністр культури та стратегічних комунікацій і уповноважений ВР з прав людини за три місяці до цієї дати мали подати на розгляд уряду кандидатуру для призначення на цю посаду на наступний термін. Особа може бути призначена на посаду уповноваженого повторно, але не може обіймати посаду втретє.

Нині на посаду мовного омбудсмана претендують філологиня, викладачка кафедри фольклористики КНУ імені Тараса Шевченка Олена Івановська, ексзаступник міністра освіти, заступник держсекретаря Кабміну Павло Полянський та кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Ірина Коваль-Фучило.

Їхні імена стали відомі після запитів громадського активіста, викладача Львівського національного університету імені Івана Франка Святослава Літинського до Офісу омбудсмана, Міністерства культури та стратегічних комунікацій та Міністерства юстиції.

Раніше понад 20 українських громадських організацій опублікували спільну заяву, в якій повідомили про намагання влади послабити інституцію Уповноваженого із захисту державної мови. За їхніми даними, відомства подали кандидатури потай від громадськості, придатність більшості з них до виконання на належному рівні функцій мовного омбудсмана викликають сумніви.

Представники організацій розцінюють ці дії як спробу навмисного нівелювання захисту державної мови, послаблення мовної політики в умовах, коли її захист і утвердження є важливим складником російсько-української війни.

Вони закликали  президента і його офіс не втручатися в процес призначення уповноваженого, очільників відомств, які висунули згадані кандидатури, — відкликати свої подання і внести натомість тих, хто має значний досвід діяльності із захисту державної мови, а кандидатів, які не відповідають вимогам, — зняти свої кандидатури.

Фото: Тарас Кремінь / Максим Поліщук, «Детектор медіа»