Стратегічні комунікації є елементом як зовнішньої політики України, так і суспільно-політичних процесів усередині України. Співпраці ЄС, НАТО й України щодо стратегічних комунікацій була присвячена панельна дискусія «Єдиний фронт: посилення співпраці союзників у StratCom», яка відбулася під час IV Міжнародного Kyiv StratCom Forum 24 квітня. У дискусії взяли участь експертка зі стратегічних комунікацій, радниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Любов Цибульська, заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца, директор із питань оборонного та безпекового співробітництва НАТО Пірс Казалет, провідний експерт Центру передового досвіду НАТО зі стратегічних комунікацій Бен Хіп, тимчасовий повірений у справах Посольства Франції в Україні Себастьєн Сюрен. «Детектор медіа» публікує головне з дискусії.

Експертка зі стратегічних комунікацій, радниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Любов Цибульська сказала, що є проблема з координацією між різними державними та недержавними безпековими інституціями в Україні щодо стратегічних комунікацій. Також Цибульська пояснила, що варто використовувати термін FIMI (зовнішні інформаційні маніпуляції та втручання) замість пропаганди чи дезінформації. На рівні ЄС і НАТО (як у стратегічних документах, так і дослідженнях) використовують саме цей термін.

Заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца розповіла про те, якою є роль стратегічних комунікацій у зовнішній політиці нашої держави не лише в Європі, але в Азії, Африці та Латинській Америці. Беца сказала, що «починаючи з 2014-го, а особливо з 2022 року прийшло розуміння, що в зовнішній політиці комунікації є складовою національної безпеки держави».

Нині для МЗС України пріоритет стратегічних комунікацій — це бути «об’єднаними, пильними та розуміти, як за кордоном розповідати правду про російський геноцид проти України».

«Росія інвестувала значні ресурси для поширення пропаганди, особливо на Глобальному Півдні. Для нас в Україні важливо мати об’єднану відповідь на зовнішні інформаційні втручання та маніпуляції», — розповіла Мар’яна Беца.

Мар’яна Беца

Дипломатка назвала три виміри роботи МЗС України з партнерами у сфері стратегічних комунікацій.

1) Стратегічний діалог із Великою Британією, який було започатковано в грудні 2021 року. Завдяки підтримці з боку Лондона вдалося провести різні інформаційні кампанії, зокрема в Індонезії, Кенії та Південно-Африканській Республіці.

2) Рада Україна — НАТО, створена у липні 2023 року на заміну Комісії Україна — НАТО, яка існувала ще з 1997 року. Це дозволило Україні вийти на новий рівень співпраці з Альянсом. При Раді Україна — НАТО в березні 2024 року було створено комітет стратегічних комунікацій.

3) Українська комунікаційна група. Це спеціальна платформа, яка була створена у 2024 році у Варшаві разом зі стейкхолдерами ЄС, Латвією, Естонією та іншими країнами задля комунікації з країнами Латинської Америки та Африки. Група працює над створенням спільних наративів.

Мар’яна Беца відзначила роль престурів для журналістів з Африки, Латинської Америки та Азії до України, адже медійники можуть більше дізнатися про наслідки російської агресії проти нашої держави, воєнні злочини російських окупантів.

Директор із питань оборонного та безпекового співробітництва НАТО Пірс Казалет розповів, що стратегічні комунікації є частиною тотальної оборони. За словами Казалета, важливо, щоб суспільство отримувало перевірену інформацію.

Казалет сказав, що «єдність завжди тестується у великих міжнародних організаціях. Вона тестується в ЄС. Це також завжди тестується в НАТО. Але я думаю, що є фундаментальні речі, які в певному сенсі ніколи не зникнуть. Ми можемо наполегливо дотримуватися їх і наполягати на дотриманні деяких із цих основних принципів».

Ідеться про спільні демократичні цінності України та країн ЄС і НАТО.

«Уряди в країнах НАТО змінюються, але суспільна підтримка України залишається високою. Співпраця України з Альянсом розширилася», — прокоментував Казалет. 

За словами Пірса Казалета, один урок, який винесли в НАТО через співпрацю з Україною, полягає в «координованому підході урядів до стратегічних комунікацій». Він сказав, що є «країни Альянсу, які повинні засвоїти цей урок України».

Також Казалет розповів, що якщо раніше Україна мала вчитися експертизи стратегічних комунікацій у НАТО, то тепер уже навпаки. Нині в Альянсі «вивчають досвід роботи України зі стратегічними комунікаціями як частину ширшого гібридного конфлікту».

Бен Хіп, Мар’яна Беца, Себастьєн Сюрен

Провідний експерт Центру передового досвіду НАТО зі стратегічних комунікацій Бен Хіп у своєму виступі назвав п’ять ключових факторів, які визначають сучасні стратегічні комунікації:

1. координація;
2. стійкість;
3. залучення;
4. вимірювання;
5. ресурси.

За словами Хіпа, сутність стратегічних комунікацій полягає в тому, щоб мати «єдину згуртовану стратегію». Основне питання, на яке треба мати відповідь, — чому. Від цього варто формувати пріоритети.

Фактор вимірювання, на думку Бена Хіпа, полягає в тому, що «необхідно мати розуміння впливу інформаційних кампаній на різні аудиторії».

Як сказав Бен Хіп, «стійкість є керівним принципом стратегічних комунікацій. За умов турбулентності та нестабільності інституції є важливими». Він також розповів про те, що Центр протидії дезінформації при РНБО України займається вивченням інформаційного простору та через такий формат триває співпраця з НАТО.

Разом із тим, ключовою тезою Хіпа є те, що Україні «необхідно мати інституції, здатні адаптуватися».

Бен Хіп

Центр передового досвіду НАТО зі стратегічних комунікацій було створено у 2014 році як афілійовану з Північноатлантичним Альянсом інституцію. Основною метою роботи Центру є формування експертизи про сучасний інформаційний і кіберпростір, дослідження гібридної війни, розвиток стратегічних комунікацій у секторі безпеки й оборони країн НАТО та партнерів Альянсу. За минулі 5—10 років у НАТО почали приділяти більшу увагу стратегічним комунікаціям саме з точки зору формування власних наративів на противагу російській і китайській пропаганді.

У лютому 2025 року у місті Бидгощ (Польща) почав роботу Спільний Центр НАТО — Україна з аналізу, підготовки й освіти (JATEC). Основна мета Центру полягає в тому, щоб вивчати уроки російсько-української війни та сприяти інтеграції України до Північноатлантичного Альянсу.

Тимчасовий повірений у справах Посольства Франції в Україні Себастьєн Сюрен розповів про французький досвід розбудови стратегічних комунікацій і дослідження російського інформаційного впливу в Африці. Сюрен згадав про нову цифрову платформу Lookout, за допомогою якої досліджують загрози в інформаційному та кіберпросторі.

Сюрен навів приклади моніторингу російської та китайської пропаганди під час Олімпійських ігор у Парижі влітку 2024 року. Ключовим елементом стратегічних комунікацій, за словами Себастьєна Сюрена, є швидкість відповіді на наративи ворожої пропаганди.

«Головне — знати свою аудиторію та бути швидким. Ви не можете реагувати через три-чотири цикли новин — це занадто пізно. Отже, вам потрібно децентралізувати ці відповіді. Це означає, що вам потрібно надати ресурси, навчити людей, щоб вони досить швидко знали, що вони повинні робити й що вони можуть робити».

Сюрен пояснив, що зараз змінилася сама сутність війни. Коли раніше казали про кібератаки чи інші гібридні дії Росії проти Франції, то відповідь була наступна: «Не треба очікувати російських танків на Єлисейських полях у Парижі».

«Сьогоднішня війна інша. Вона вже почалася. Вона приймає різні форми, має різні інструменти, але це також кінетична дія проти інфраструктури. Війна також полягає в підриві заводів оборонної промисловості. Це також маніпулювання громадською думкою. Тому, я вважаю, нам потрібно бути більш відкритими.

Це те, що наш уряд почав робити за останні пару років, ставши більш відкритим до нашої власної громадської думки про те, що це спосіб ведення сучасної війни. Ми всередині процесу. І ми підтримуємо Україну, тому що, як я вже сказав, це наша цінність. І це наш інтерес», — прокоментував Себастьєн Сюрен.

Тож якщо після 2014 року Україна почала залучати радників і консультантів зі стратегічних комунікацій із країн ЄС і НАТО, то після 2022 року вже держави Заходу враховують український досвід у себе. Особливо це стосується налагодження співпраці між владою, військовими, медіа та громадянським суспільством.

Фото Kyiv StratCom Forum