Інститут масової інформації (ІМІ) «серйозно занепокоєний» анімаційним роликом, який підготував Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, у якому журналістів роблять винними в російських обстрілах. Про це заявила директорка ІМІ Оксана Романюк.

«Такий наратив є дуже небезпечним і хибним, тому що він підриває довіру до медіа, може поставити під загрозу життя медійників і загалом суперечить тим демократичним принципам, які Україна зобов'язана захищати навіть в умовах війни. Такий підхід, зі слоганом “один репортаж — один удар” жодним чином не сприяє покращенню інформаційної безпеки. На жаль, це стигматизує всю журналістську професію і створює передумови тиску на всіх медійників, які роками чесно виконують свою роботу», — сказала Оксана Романюк.

У відеоролику до журналістів апелюють як до винуватців російських обстрілів, вважає медіаекспертка ІМІ Олена Голуб. 

«У ролику Центру страткому апелюють до журналістів як до винуватців ворожих ударів, це об'єктивно дивне звинувачення. Оскільки якраз журналісти значно відповідальніше ставляться до своєї роботи і завжди зважають на ризики своїх публікацій, на відміну від людей в соціальних мережах та різних невідповідальних блогерів. Я погоджуюся, що до інформації варто ставитися максимально відповідально, і про це варто говорити не конкретно журналістам, а суспільству загалом», — зазначила Олена Голуб.

Медіаекспертка також додала, що перекладання відповідальності на журналістів підриває довіру до медіа, спонукає суспільство орієнтуватися на інші джерела інформації, які є менш об'єктивними, точними і правдивими.

Напередодні Генеральний штаб ЗСУ, Головне управління комунікацій ЗСУ та Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки поширили у своїх соцмережах ролик, який містить слоган «Один репортаж — один удар».

На відео зображена репортерка на тлі будівлі, де виробляють дрони, яка відкрито розповідає про це на камеру і каже: «Ось тут виготовляють сотні безпілотників щомісяця». При цьому співробітник виробництва теж на камеру каже, що компанія подвоїла потужності і що скоро ця партія їде на фронт. Далі в кадрі зображені нібито представники російських спецслужб, які подивились репортаж і відправили координати виробництва своєму генштабу для підготовки удару. 

Після цього в будівлю влучає ракета, їде пожежна машина. Інший репортер у кадрі на тлі зруйнованої будівлі каже, що «влучання балістики, лікарні переповнені». У ролику репортер, який повідомляє про влучання, зображений без бронежилета і шолома, веде репортаж з місця нібито у прямому ефірі.

«Небезпека в медіа: як розголошення інформації стає зброєю в руках ворога. Під час війни немає несуттєвого — усе має значення. Один репортаж, зроблений без погодження, може стати джерелом координат для ворога. Нестриманий коментар — об'єктом розвідки. Зайва публікація — причиною удару та втрат. Усі, хто працює з чутливою інформацією, повинні діяти відповідально та з дотриманням правил інформаційної безпеки. Цей ролик — нагадування для кожного журналіста, військового, громадського діяча чи посадовця: мовчання — це теж зброя», — йдеться в описі до ролика.

Нагадаємо, 27 квітня 2022 року Міністерство культури та інформаційної політики, Міноборони та Медіарух зробили спільну заяву щодо роботи журналістів у районах бойових дій та обстрілів.

Сторони визнали важливість роботи журналістів та дійшли згоди, що задля дотримання безпекових умов журналісти можуть збирати інформацію на місцях відразу після обстрілів, а оприлюднювати матеріали щодо подій навколо військових об’єктів — по завершенню 12 годин, цивільних — через 3 години.

Фото: ІМІ