У березні експерти Інституту масової інформації зафіксували дев’ять випадків порушення свободи слова в Україні. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ «Барометр свободи слова».

Шість із них становили російські злочини. Це випадки погроз та залякувань журналістів, пошкодження редакцій медіа та кібератаки.

У березні загинули четверо медійників, які стали на захист України:

Артур Шибалов — військовий, колишній оператор та монтажер полтавського телеканалу PTV UA. Загинув 13 березня 2025 року в Курській області (Російська Федерація).

Юрій Кірпік — продюсер проєктів компанії Starlight Media. Про його загибель повідомив 13 березня його колега, виконавчий продюсер Starlight Media Олександр Биков.

Кирило Полікевич — військовий, відеограф «Суспільне Дніпро». Загинув 16 березня 2025 року під час виконання бойового завдання неподалік Преображенки Покровського району Донеччини.

Дмитро Бєндіков — військовий, випусковий редактор сайту TSN.ua. Загинув на фронті 18 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на сході України.

Загалом унаслідок російської агресії загинули вже 102 медійники з початку повномасштабного вторгнення Росії.

Погрози вбивством та листи про замінування будівлі редакції отримало онлайн-медіа «Перший Криворізький». До одного з листів було додано відео нібито з мінуванням будівлі видання.

Приміщення двох онлайн-медіа зазнали пошкоджень унаслідок російських обстрілів: у Запоріжжі в редакції inform.zp.ua обвалилася стеля, а в Києві постраждав офіс Oboz.ua (у будівлі редакції вибуховою хвилею вибило вікна та двері, серйозних пошкоджень зазнала студія Oboz TV).

Два медіа заявили про кібератаки — «Кременчуцький Телеграф» (cайт не працював через DDoS-атаку) та PTV UA (хакери зламали сайт і розмістили відео із закликом скинути президента України Володимира Зеленського). Обидві редакції пов’язали атаку з росіянами.

Водночас ІМІ зафіксував три випадки порушення свободи слова, що не пов'язані з російською війною проти України. Це випадки обмеження доступу журналістів до публічної інформації.

Такі випадки зафіксовано:

• у Києві (Шевченківський районний суд Києва не допустив журналістів на засідання щодо поновлення на посаді звільненого викладача Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Микити Василенка);
• у Чернігові (начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський надав неповну інформацію на запит журналістів Суспільного. Одне з питань, про яке медійники хотіли дізнатись, — прізвища та імена всіх співробітників Чернігівської МВА);
• у Тернополі (міська рада надала медіа «20 хвилин» дані про зарплати посадовців лише після звернення до омбудсмана).

Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися тут.

Фото колаж ІМІ