
П’ять з десяти українських онлайн-медіа мають у редакційних політиках положення щодо гендерної антидискримінації, — дослідження ІМІ
П’ять з десяти українських онлайн-медіа мають у редакційних політиках положення щодо гендерної антидискримінації, — дослідження ІМІ


П’ять з десяти провідних українських онлайн-медіа мають у своїх редакційних політиках положення щодо гендерної антидискримінації. Такими медіа є «Українська правда», NV, «Цензор.НЕТ», «Кореспондент.net», Суспільне.
Про це йдеться в дослідженні Інституту масової інформації.
Як повідомляє ІМІ, найповнішу антидискримінаційну політику запровадило видання NV.
Окрім детального переліку правил щодо створення контенту, редакція розробила окремі внутрішні норми, які регулюють гендерні та антидискримінаційні аспекти поведінки в колективі.
Водночас на сайті ТСН аналітики ІМІ не знайшли оприлюдненого розділу з редакційними політиками. Водночас саме це медіа є одним з лідерів за кількістю сексистських матеріалів.
Також аналітики Інституту масової інформації зафіксували позитивну динаміку у використанні фемінітивів в українських онлайн-медіа. Редакції систематично вживають фемінітиви на відміну від попередніх років. На думку дослідників, систематичне вживання фемінітивів не лише відповідає сучасним мовним нормам, а й сприяє підвищенню видимості жінок у професіях та суспільстві. Фемінітиви підкреслюють, що жінки нарівні з чоловіками обіймають різні посади, зокрема в політиці, що також допомагає долати гендерні стереотипи.
«Важливо, що медіа формують суспільну думку та можуть змінювати усталені уявлення про жінок, нав’язані патріархальними нормами. Уникнення фемінітивів може створювати хибне враження, ніби певні професії або сфери діяльності відкриті лише для чоловіків, залишаючи жінок "невидимими"», — йдеться в дослідженні.
Дослідження проводилось у лютому 2025 року й охопило 10 загальнонаціональних онлайн-медіа: ТСН, «Українська правда», NV, «Цензор.НЕТ», «Обозреватель», «РБК-Україна», «Кореспондент.net», УНІАН, 24 канал, Суспільне.
Фотоколаж: ІМІ
