Українські соцмережі і далі фокусується на обстрілах та міжнародному порядку денному: Д. Трамп своїми заявами змінює українські настрої чи не щодня.

Хороші новини — посилення санкцій проти РФ, сподівання на зниження цін на нафту, трампівські обіцянки всадити В. Путіна за стіл переговорів, росіяни йдуть у штурм на милицях, слабість російської армії, відсіч окупанту, знищення російської техніки, наступ на Курщину, великі російські втрати, удари по російському тилу, День Соборності.

Погані — обстріли (Київщина, Запоріжжя, Дніпропетровщина), багато БПЛА, балістика, цивільні загиблі, військові некрологи, риторика Р. Фіцо, В. Орбан може ветувати продовження санкцій проти РФ, зневіра українців, побоювання тиску Д.Трампа на Україну.

Неоднозначні — інтерв’ю О. Сирського, промова В. Зеленського в Давосі, меседжі Д. Трампа (Гренландія, погрози В. Путіну, плани закінчити війну), ситуація у Великій Новосілці, справа О. Друзя, робота ППО, ставлення до українських біженців за кордоном.

Балістикою атаковано Київ, ракетами — Запоріжжя, вибухи чутно й на Дніпропетровщині. Світова підтримка та меседжі політиків і надалі активно обговорюються: розгортається сюжет з Р. Фіцо і його вимогами до В. Зеленського зустрітися. Але найпопулярнішим героєм обговорень стає Д. Трамп, українці сперечаються про його миротворчі здібності, рішучість у діях, обговорюють деталі інавгурації, погрози В. Путіну та обіцянку з ним зустрітися, анонсують зміни й для американців.

Офіційні спікери дипломатично кажуть про сподівання на мир. Ще однією точкою тяжіння стає Давос: багато цитують промову там В. Зеленського. На корупції викрито головного психіатра ЗСУ, радість підтримується й бекграундом О. Друзя. Клікбейтні ютуб-канали анонсують повернення В. Залужного.

Загальний песимізм тижня дещо врівноважено системними ударами по РФ. Досить «медійними» стали атаки на нафтобази в Тульській та Калузькій областях, які після сплеску уваги до неофіційних повідомлень підтвердив Генштаб. Також лишалася увага до пожеж, які тривали (Енгельс), і успішних диверсій (ГУР каже про підпал двох веж зв’язку на Кубані). Такий контент майже винятково поширювали новинні канали, а не пересічні користувачі. Пізніше у фокусі уваги — дронова атака на Казань (зокрема, коментар А.Коваленка), спалення локомотива в Санкт-Петербурзі (ГУР).

Санкції проти відомих колаборантів — потужний привід для радості. Вперше за довгий час «топ-постачальником» хороших новин є цивільна влада. Комунікацію В. Зеленського щодо санкцій підхопило чимало новинних каналів, розслідувачів і волонтерів, як-от Bihus.info та М. Берлінська (рішення правильне, хоч і ухвалене із затримкою). Перелік нових «підсанкційних» осіб сприяє резонансу (Н. Шуфрич, Ю. Бойко, С. Крюкова, Є. Мураєв, П. Симоненко тощо).

Трамп у Давосі неймовірно обнадіює українців, а В. Орбан — тривожить. Заяви президента США про те, що ціна на нафту має бути знижена, а війна в Україні не закінчиться скоро, дуже обнадіюють українців, до загальної надії і радості додається ще й новина про те, що США виготовлять для України нову зброю. Істерики російської пропаганди з цього приводу викликають сміх. Щоправда, окремі експерти кажуть, що сам Д. Трамп як бізнесмен не дуже зацікавлений у санкціях, а укладення миру позитивно вплине на економіку та міжнародну співпрацю (тож, він працює на свої інтереси). Загалом, уваги до світової політики багато. В Європі традиційною «чорною вівцею» залишається В. Орбан, який цього разу може ветувати продовження європейських санкцій для РФ – втім, це поки що не ближня перспектива.

Удар по Києву помітно вганяє соцмережі в песимізм, водночас губиться увага до обстрілу Запоріжжя. І новинні ресурси, й індивідуальні користувачі жваво поширюють дані про наслідки ракетної атаки на Київ: кілька загиблих, пошкоджений вхід на станцію метро «Лук’янівська» та «McDonald's» (дехто ностальгічно згадує, що це перший ресторан мережі, відкритий в Україні 1997 року).

За рахунок комунікації правоохоронців і силовиків пожвавилася увага до викриття зрадників. Помітно зростає фокус на діях держави щодо різних причетних до підтримки Росії мілітарно (як-от київський банкір, що донатив у «крипті» на армію РФ), або інформаційно (прихід з обшуками до пропагандиста М. Назарова, підозра В. Новинському). До цієї хвилі включається В. Зеленський, анонсуючи нові санкції РНБО (проте його заяву не надто активно поширювали в соцмережах).

Інтерв’ю О. Сирського: меседжі про виклики поширюють більше, ніж про здобутки. Розмова Головнокомандувача з А. Цаплієнком, розбита на численні тези, привертає чимало уваги новинних ресурсів. На першому плані — меседжі про те, що мобілізація не покриває потреб Сил оборони, а в обороні виграти війну неможливо. Дещо менша увага до позитивів (як-от великі втрати РФ) та перспектив (розробка власного ППО з прицілом на здатність перехоплювати «Орєшнік»). Також помітне запевнення, що висококваліфікованих фахівців не переводитимуть в піхоту.

Паралельно — зростання уваги до поточних проблем на фронті. Більше контенту стосується просувань РФ, які викликають то гнів, то тривогу. Боєць «Мучной» повідомляє про нові територіальні втрати (Котлине), аналітики (ISW, DeepState) твердять про плани створення ударного угруповання біля Покровська й закриття котла ЗСУ в Великій Новосілці.

Пересічні користувачі говорять про війну переважно крізь призму критики влади. Жінки активніше поширювали блог Д. Чекалкіна з емоційним заголовком про «риття під Пороха» замість «риття окопів», чоловіки ж додають про проблеми ВПО, нагадують про неготовність влади до повномасштабного вторгнення, висміюють М. Безуглу.

Емоції українців щодо війни

Гнів — 31,2% — постійно йде гнів на росіян, який зростає під час великих ударів по Україні, також тримається гнів на світових політиків, які погано підтримують Україну: Фіцо, оточення Трампа, іноді сам Трамп, є гнів на північнокорейців, які прийшли воювати в Україну, тримається цілий тиждень гнів на владу в її критиці та гнів на зрадників серед українців.

Тривога — 23,4% — постійно тримається тривога щодо наступу росіян на Покровськ, дуже тривожно обговорюють всі новини з того напрямку, є фото, відео, коментарі. Також тривога – через Трампа, через те, що він далі робитиме в контексті української війни. Тривожно чекають на нові атаки росіян, та є великий масив повідомлень про повітряні тривоги.

Радість — 14,6% — викликають постійні удари по російській території (Саратов, Смоленськ, Рязань, Казань, диверсія в Петербурзі та інші), радість є й через деякі заяви Трампа та через світову підтримку. Радість через зростання втрат ворога також традиційно тримається.

Сум — 10,1% — через загиблих і постраждалих людей у Києві, Запоріжжі, та при обстрілах росіянами прикордоння.

Гордість — 8,2%.

Надія — 7,2% — кожен день знаходиться новий привід для надії на Трампа: то нові заяви, то аналіз попередніх заяв, тримається й надія на світову підтримку та на перемогу.

Сміх — 1,9% — крім традиційних насмішок над російською армією постійними стають насмішки над реакцією росіян на українські дрони.

Вдячність — 1,8%.

Втома — 1,3%.

Для довідки 

Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Адже моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.

Громадська організація CAT-UA протягом майже трьох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.

Титульне фото: Дональд Трамп/Getty Images