Комісія з журналістської етики (КЖЕ) опублікувала рекомендації щодо уникнення етичних порушень у заголовках новин.

Як нагадує КЖЕ, після смерті відомої культурної діячки Світлани Олешко, низка медіа зосередили увагу виключно на її особистому зв’язку з письменником Сергієм Жаданом, ігноруючи внесок у розвиток української культури. Аналогічне обговорення викликало висвітлення в медіа загибелі науковців Олесі Сокур та Ігоря Зими після ракетної атаки в Києві на початку січня. Заголовки наголошували лише на сімейному статусі Олесі Сокур і нічого не повідомляли про її наукову роботу. 

«Такий підхід порушує етичні норми журналістики та ігнорує важливі професійні, наукові й інші особисті досягнення жінок. І це не єдиний приклад, коли заголовки новин спотворюють суть подій, формуючи у читачів викривлене уявлення про важливість тих чи інших фактів», — зауважили в КЖЕ.

Експерти Комісії запропонували журналістам та редакція практичні поради, спрямовані не лише на подолання гендерних упереджень, а й на загальне підвищення якості новинних заголовків:

1. Заголовок має базуватися на перевіреній інформації та точно відображати зміст новини. Варто уникати сенсаційності, не підтвердженої фактами, не гіперболізувати і не приховувати важливих деталей.
2. Потрібно відмовитися від оманливих заголовків, які не відповідають суті матеріалу. Журналістам рекомендують не експлуатувати страх, обурення чи співчуття як інструмент залучення. 
3. Варто використовувати мову без дискримінаційних висловів за ознаками статі, національності, віку, регіону проживання, релігії чи інших характеристик, не підкреслювати ці ознаки в новинах про скоєні правопорушення («Жінка-водій спричинила ДТП», «Переселенці зі сходу обкрадали квартири тернополян») та формулювати заголовки так, щоб уникати навішування ярликів чи знецінення окремих груп.
4. Журналістам радять ознайомитися з Політикою гендерної рівності в медійному контенті, яка закликає просувати образ жінок як учасниць соціального, спортивного, економічного і політичного життя. Також варто підраховувати частку жінок відносно чоловіків, зображених як потерпілі або жертви війни, злочинів, катастроф тощо.
5. Варто уникати зайвої драматизації в заголовках до новин про трагічні події або інший чутливий контент («Він пережив нелюдські катування», «Шокуюча звістка ледь не вбила жінку» тощо) і натомість вживати нейтральні, точні формулювання, без маніпуляцій почуттями аудиторії. 
6. Якщо новина базується на думці експерта, посадовця, мешканця певного міста, села, мікрорайону, користувача фейсбук-групи, учасника чату в месенджері, не потрібно узагальнювати, аби не склалося враження, нібито йдеться про позицію широкого кола людей. КЖЕ радить бути обережними з прогнозами, навіть якщо вони містять посилання на авторитетні джерела («Долар по 50 чекає на нас уже наприкінці місяця, каже економіст Н.»), а також ознайомитися з рекомендаціям щодо вибору експертів й експерток.
7. Винести в заголовок красномовну цитату — гарна ідея, якщо ця цитата не вирвана з контексту. Також неприйнятно використовувати заголовки у вигляді маніпулятивних питань: «Яка їжа вбиває нас щодня?». Варто фокусуватися на фактах, бути конкретними, точними й уникати перебільшень. 

Нагадаємо, нещодавно Комісія з журналістської етики також, зважаючи на резонанс, викликаний сексистськими висловлюваннями колишнього професора кафедри друкованих медіа та історії журналістики Інституту журналістики Микити Василенка, заявила, що освіта майбутніх журналістів, а також навчання їх професійних стандартів мають бути довірені людям, які дотримуються Кодексу етики українського журналіста.

• Читайте також: КЖЕ оголосила прийом заявок для отримання друкованого «Практикуму з журналістської етики»

Фото: КЖЕ