«Золота ера Трампа». Як українські телеканали висвітлювали інавгурацію 47-го президента США

«Золота ера Трампа». Як українські телеканали висвітлювали інавгурацію 47-го президента США

22 Січня 2025
377
22 Січня 2025
17:05

«Золота ера Трампа». Як українські телеканали висвітлювали інавгурацію 47-го президента США

377
Що говорили в спеціальних ефірах на каналах «Перший», «Еспресо», «Ми — Україна», в ефірі «Радіо Свобода» та телемарафоні «Єдині новини».
«Золота ера Трампа». Як українські телеканали висвітлювали інавгурацію 47-го президента США
«Золота ера Трампа». Як українські телеканали висвітлювали інавгурацію 47-го президента США

20 січня низка українських медіа зробила спецефіри, присвячені церемонії інавгурації президента США Дональда Трампа. Ми подивилися їх за вас і розповідаємо, як та про що говорили під час цих ефірів і що промовці очікують від другого пришестя Трампа на цю посаду.

Телемарафон «Єдині новини»

У телемарафоні інавгурацію Трампа згадували протягом усього дня 20 січня. З шостої ранку до опівдня був слот телеканалу «Рада», потім етер до 18:00 перейшов до «1+1», а сама інавгурація припала на слот ICTV.

Через те, що в марафоні працювали три канали й про інавгурацію говорили й у новинах, і в аналітичних студіях, на цю тему висловилися більше десятка гостей. Якщо узагальнити всі озвучені очікування від політики Трампа стосовно України, то прогнози були такі — Дональд Трамп не любить програвати, тож здавати Україну Росії він не збирається.

Окрім того, ведучі та гості говорили про традиції церемонії інавгурації, ділилися враженнями від одягу новообраної першої леді. Також усі канали декілька разів роз’яснювали глядачам послідовність подій у цей день: молитва в церкві святого Іоанна, чаювання у Білому домі, урочиста церемонія з прийняттям присяги та промовою у ротонді Капітолія, підписання перших указів, парад і бали.

Згадали журналісти й про те, що вперше з 1985 року церемонію перенесли у приміщення через морозну погоду. Зазвичай вона відбувається на західних сходах Капітолія. Новинкою також була присутність світових лідерів, зокрема голови Ради міністрів Італії Джорджі Мелоні, президента Аргентини Хав’єра Мілея та віцепрезидента Китаю Хань Чжена. До цього країни бували представлені послами, акредитованими у Вашингтоні. Від України на інавгурації була присутня посолка України в США Оксана Маркарова.

Ведуча новин каналу «Рада» Ольга Бутко розповіла, що на проведення інавгурації було зібрано понад 170 мільйонів доларів пожертв, а загальна кількість фанатів і протестувальників, на яку очікували цього дня у Вашингтоні, складала до 200 тисяч осіб, тож із міркувань безпеки у столицю були надіслані поліціянти з інших регіонів.

У студії «Ради» спочатку працювала ведуча Тетяна Гончарова, а потім її змінили Ганна Гомонай і Максим Зборовський. Запрошених коментаторів протягом усього слоту вмикали до етеру онлайн. Серед них був журналіст телеканалу «Інтер» Дмитро Анопченко, який розповів про програму інавгурації та висловився щодо обіцянок Трампа зупинити війни у світі. Він сказав, що слова про закінчення війни в Україні за 24 години — це риторика, розрахована на виборців, які хочуть чути прості рішення. Зараз ця риторика змінилася, адже Трамп зрозумів, що досягнення миру в Україні триватиме складно і довго.

Також він більш детально описав чаювання президента зі своїм наступником у супроводі дружин, віцепрезидентів і конгресових лідерів. Після цього у президентського апарату залишається близько п’яти годин, щоб повністю вивезти всі речі Байденів і розвішати у шафи речі родини Трампа, адже попередній президент із родиною перебуває за протоколом у Білому домі до останнього. Вантажівки, які пройшли безпекову перевірку, чергували там із ночі.

Голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко розповів про наміри Трампа відвідати Китай. На його думку, президенту США важливо вирівняти торгівельний баланс, адже Штати продають країні продукції на понад 280 мільярдів доларів менше, ніж купують у Китаю. Наразі у стосунках двох країн є чимало проблем, окрім економічних: від тіктоку до китайських наркотиків, які розповсюджуються в США. Але водночас Трамп бачить можливість Китаю простимулювати Росію піти на реальні переговори щодо припинення війни в Україні.

Тетяна Гончарова запитала Чаленка про видобуток рідкоземельних металів і мінералів в Україні, вартість яких оцінюється у 7 трильйонів доларів, на що гість відповів, що присутність будь-якого бізнесу США в Україні є стимулом для будь-якої американської влади виходити з серйозними рішеннями щодо безпеки України.

Керівник «Міжнародної асоціації малих громад» Олексій Буряченко говорив, що Трамп хоче відрізнятися від «нерішучого» Байдена. Протягом етеру стало відомо, що Трамп доручив своїй команді запланувати дзвінок із Путіним. За словами мовця, це ще не говорить про те, що Трамп налаштований домовлятися про щось із російським президентом. Але це намагання при вступі на посаду показати сильну позицію. «Якогось кристалізованого, фіналізованого плану з урегулювання російсько-української війни ні в Трампа, ні в його команди поки що немає. Тому Україні разом із партнерами по антипутінській коаліції треба сформувати спільну сильну позицію, яка буде врахована при спілкуванні з Трампом», — сказав Буряченко.

Протягом слота телеканалу «Рада» онлайн також вмикали політолога Олега Лісного, кандидата юридичних наук Геннадія Дубового, дипломата, колишнього посла у Республіці Хорватія Олександра Левченка, кандидата політичних наук, експерта-міжнародника Станіслава Желіховського та політолога Максима Джигуна.

У слоті «1+1 марафон» інавгурацію згадували у новинах, ведучою яких у цей день була Соломія Вітвіцька, а аналітичну частину вели Марічка Падалко та Руслан Шаріпов. Пізніше Шаріпова замінила журналістка Яна Слєсарчук. Спікерів також доєднували до ефіру онлайн, зокрема старшого наукового співробітника Атлантичної ради Адріана Каратницького та представників української громади у Лос-Анджелесі Герман і Ніколь Сімаковськи. Винятком став виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло, який був у студії.

 Яна Слєсарчук, Марічка Падалко та Соломія Вітвіцька обговорюють інавгурацію

Відповідальною за цікавий контент прямо з Вашингтона стала кореспондентка «ТСН» Ольга Кошеленко, яка, попри мороз, показала обстановку на вулицях, узяла коментарі у пересічних прихильників президента й простежила за переміщеннями його кортежу. Глядачам показали стадіон Capital One Arena місткістю до 20 тисяч людей, куди через погодні умови була перенесена трансляція. Кошеленко розповіла, що відбувалося біля Капітолія, Білого дому та церкви, де проходила служба перед інавгурацією.

Окрім прямих ввімкнень, Кошеленко підготувала декілька окремих сюжетів, у яких ішлося про передвиборчі обіцянки Трампа щодо України та деталі церемонії. Наприклад, що на концерті після промови виступатиме кантрі-виконавиця Керрі Андервуд і гурт Village People, проте підтримки серед американських зірок у Трампа обмаль. Також вона розповіла про «ланчеон» — обід, організований об’єднаним конгресовим комітетом. На ньому традиційно подають страви з рідних штатів президента та віцепрезидента — в цьому випадку це Нью-Йорк та Огайо.

Ще один сюжет Ольги Кошеленко був присвячений людям в адміністрації Трампа, які відповідатимуть за відносини з Україною, зокрема це спеціальний представник з питань України Кіт Келлог, радник із нацбезпеки Майкл Волц і новий держсекретар Марко Рубіо. Також вона не забула про Ілона Маска, який працюватиме над оптимізацією роботи уряду і вже регулярно втручається у міжнародну політику.

Інша кореспондентка Ірина Федорченко підготувала сюжет про те, як відбувається підготовка Білого дому до в’їзду нового президента. В ньому показали архівні кадри, як за 5 годин у президентській резиденції змінюють меблі, килими, розвішують картини та речі. Команда президента перевіряє температуру та вологість повітря, добірку фільмів у кінотеатрі та запас улюблених продуктів у холодильниках. Цьогоріч президентська родина порушує деякі традиції, зокрема Меланія Трамп відмовилася від зустрічі з Джилл Байден, щоб обговорити умови переїзду, бо, мовляв, добре орієнтується у Білому домі ще з часів першої каденції її чоловіка.

У спеціальному сюжеті кореспондентки Ірини Кондрачук ішлося про найцікавіші моменти інавгурацій президентів США різних років. А Яна Слєсарчук підготувала матеріал про те, чим займаються колишні президенти на пенсії. Наприклад, охорону їм забезпечує держава, пенсія призначається на рівні міністра, але медичну страховку вони оплачують собі самі. І за словами кореспондентки, основним джерелом доходів є продаж мемуарів і публічні виступи, за які президенти отримують значно більші гонорари, ніж надходження від держави.

Окрім власних прямих ввімкнень, «1+1 марафон» транслював прямий етер Associated Press, тому глядачі мали змогу побачити, як на ґанку Білого дому подружжя Байденів зустрічало віцепрезидентку Камалу Гарріс із чоловіком Дугласом Емхоффом, а ті своєю чергою зустрічали подружжя нового віцепрезидента Джей Ді Венса з дружиною Ушею Чілукурі Венс. Ну і, звісно, ведучі «ТСН» стежили та коментували головну зустріч і рукостискання подружжя Байден і Трамп.

Ольга Кошеленко звернула увагу і на зміну у стилі Трампів — сам президент обрав темно-бордову краватку замість звичної червоної, а Меланія з’явилася у темно-синьому пальто та капелюсі з білою стрічкою, замість традиційних світлих образів. Обговорили й гостей у Капітолії, до якого багато жінок прийшли у яскраво червоному вбранні — кольорі Республіканської партії.

В етері «1+1 марафон» інавгурація була ключовою темою. Соломія Вітвіцька під час чергового випуску українських новин сказала: «Раптом що, ми, звісно, перервемось і продовжимо спостерігати за інавгурацією, бо весь світ стежить саме за цим».

Коментуючи рух кортежу, ведучі часто починали говорити одночасно, перебивали одна одну, тому було незрозуміло жодну з них. І ведучі просто перебили стендап Ольги Кошеленко, коли в трансляції побачили колишню модель і «Міс Україна-2001» Олександру Ніколаєнко, яка є дружиною близького друга Дональда Трампа Філа Раффіна. «Сподіваємося, що вона є амбасадоркою України, що вона зможе просувати українські питання, якщо є таке наближення до Трампа», — прокоментувала Вітвіцька. «Олечко, вибач за нашу нестриманість», — звернулася до Кошеленко Марічка Падалко, хоча причин для такої нестриманості, чесно кажучи, не було: Ніколаєнко жодного разу не висловила власної позиції та не підтримала Україну ані у 2014, ані у 2022 році.

 Олександра Ніколаєнко у Капітолії

Слот ICTV розпочала ведуча новин Оксана Гутцайт, яка коротко переказала все, що коментували її попередниці. Відео церемонії інавгурації транслювали від «Голосу Америки» протягом усього випуску новин у нижньому лівому кутку. Після новин у студії з’явилися ведучий Вадим Карп’як і колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін, який пробув там аж до завершення інавгурації. Інших спікерів у ICTV не було. Здебільшого він описував свої очікування від президентства Трампа, сказавши, що починається нова ера, яка передбачає багато змін, а також прокоментував головні тези з промови президента.

Проте, поки Клімкін ділився аналітикою, багато моментів самої інавгурації залишилися незрозумілими — трансляція відбувалася фоном, було видно, що хтось виступає з промовою, але хто це і про що говорить, не коментували. Також Вадим Карп’як помилився, коли сказав, що інавгурація відбувається у ротонді Білого дому, а не Капітолія.

  Ведуча Оксана Гутцайт. Трансляція «Голосу Америки» в кутку

На весь екран і зі звуком трансляцію «Голосу Америки» виводили тільки у найважливіші моменти: складання присяги віцепрезидента Джей Ді Венса, присяга Трампа та власне його промова.

У «Голосу Америки» також не було коментування процесу (гостьові студії були до та після трансляції церемонії, але їх у марафоні не показували). А переклад промов Карп’як і Клімкін не оцінили. «Я мушу перепросити за переклад, який організовували колеги з “Голосу Америки”. Це було неточно, відрізнялося від оригіналу і частина сенсів втратилася, на жаль», — сказав Вадим Карп’як. 

У ведучого також виникло запитання до фрази Трампа про те, що Америка стане більшою: «У мене питання до перекладу. Якщо він сказав, що Америка стане більшою і сильнішою, можливо, це переклад неточний і більшою в сенсі величнішою?». Клімкін відповів, що Трамп цілком міг говорити про збільшення територій: «Можливо, але я думаю, що він саме це мав на увазі. Я знаю, що Панамський канал і вплив на Панамський канал — це критичне питання для Трампа та його команди. Це питання національної безпеки, й вони будуть жорстко працювати, може, не з тим, щоб його повернути, а щоб накласти свої умови на функціонування».

  Павло Клімкін і Вадим Карп’як у студії ICTV, на фоні — трансляція «Голосу Америки»

О 20:00 почався випуск новин з Оленою Фроляк, у якому теж згадали про інавгурацію. До етеру з Вашингтона доєднувалася кореспондентка «Голосу Америки» Юлія Ярмоленко, яка назвала цю інавгурацію унікальною через погодні умови та відсутність натовпів на вулиці. Вона також перерахувала тези промови, виокремила обіцянку Трампа повернути Америку в «золоту епоху», намір підписати наказ про надзвичайний стан на південному кордоні США й оголосити наркокартелі терористичними організаціями.

Трансляцію з «Голосу Америки», яка весь час була без звуку у віконці в нижньому кутку екрана, відімкнули о 21:03, коли на ICTV почався випуск програми «Антизомбі».

Суспільне

У день інавгурації Трампа Суспільне вело власну трансляцію, а також протягом спецетеру вмикало Європейську спілку радіомовлення і телебачення (EBU), членом якої є Суспільне, а також Reuters. Через це у Суспільного вийшла повніша картина подій біля церкви святого Іоанна, куди президентська родина приїхала на богослужіння перед церемонією, а також із Білого дому та Капітолія.

Те, що відбувалося до самої присяги, транслювали без коментарів гостей або закадрових роз’яснень. Але Суспільне показало, як на урочистості з’їжджалися гості — й у цей час у ротонді Капітолія співав хор, а також вертоліт, який на Капітолійському пагорбі чекав подружжя Байденів, аби після інавгурації забрати їх із Вашингтона. Також глядачі Суспільного могли побачити переміщення президентського кортежу між ключовими локаціями та натовп прихильників Трампа, який прямує до входу у Capital One Arena, аби стежити за інавгурацією на стадіоні.

Спецетер «Суспільне. Студія» з коментарями почався о 17:20, з моменту, коли Капітолій був майже заповнений гостями. Ведучими спецетеру були Борис Іванов та Олеся Ніцевич, а з Вашингтону вмикали кореспондентку Олену Куренкову. Серед гостей у студії були голова громадської організації «Центр спільних дій» і колишній віцепрем’єр-міністр із питань європейської інтеграції Олег Рибачук і голова «Інституту американістики», аналітик «Інтерньюз-Україна» Владислав Фарапонов.

Після промови Дональда Трампа у студії з’явились інші гості — ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко та колишній Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді Андрій Шевченко. Онлайн до етеру вмикали журналіста «Радіо Свобода» Ростислава Хотина. На відміну від інших медіа, у Суспільного був перекладач жестової мови.

Екран під час спецетеру був розділений на три частини: у двох маленьких можна було бачити ведучих і гостей, а на великій частині — трансляцію з Вашингтона. Поки там не відбувалося нічого важливого, спікери обговорювали свої очікування від церемонії та майбутньої політики Трампа, а потім церемонію виводили на весь екран.

 Ведучі Суспільного Борис Іванов та Олеся Ніцевич, а також гості Олег Рибачук і Владислав Фарапонов

Олена Куренкова розповіла, що на інавгурацію купували квитки близько 200 тисяч людей. В ротонду Капітолія могли потрапити всього близько 700 людей і ще 20 тисяч зміг прийняти стадіон, на якому глядачі після інавгурації змогли побачити парад наживо. А іншим власникам квитків залишилося просто зберегти їх на пам’ять.

Хоч богослужіння було закритим і туди не пускали пресу, Олег Рибачук розказав, що навіть там Трамп уніс свої корективи й був першим президентом, який стояв у церкві з іншого боку. Тому для цього процесу, на думку Рибачука, більше підходило слово «коронація», а Джей Ді Венса він назвав «коронованим принцом».

Владислав Фарапонов розповів, що у рідному місті Венса у штаті Огайо вже підготували спеціальну табличку, щоб урочисто прийняти його вже як віцепрезидента.

Щодо того, чому на інавгурації не було президента України, Олег Рибачук сказав, що для Трампа питання війни є важливим і він позиціює себе як миротворець, тому в разі запрошення української делегації треба було б запрошувати й російську.

Ведуча Олеся Ніцевич розповіла, що на церемонію було зібрано 250 мільйонів доларів пожертв, на що Фарапонов відповів, що протягом 90 днів має бути оприлюднений звіт витрат на інавгурацію, тож можна буде побачити, хто скільки «задонатив».

Гості також обговорили стосунки США з Китаєм, зокрема те, що Трамп запрошував на церемонію самого Сі Цзіньпіна, але приїхав віцепрезидент Хань Чжен. За словами Рибачука, на це могло вплинути й нещодавнє закриття тіктоку в США.

Серед інших тем також згадували заплановані телефонні розмови Трампа з Зеленським і Путіним, а також те, що на інавгурації були експрезиденти США, генеральний директор Tesla Ілон Маск, засновник Amazon Джефф Безос, гендиректор Meta Марк Цукерберг і гендиректор TikTok Шоу Цзи Чу.

Також Фарапонов розповів про верховних суддів, перед якими президент і віцепрезидент складають присягу. Зараз у Верховному судді дев’ять суддів, дискусія щодо збільшення їх кількості триває постійно. Окрім того, не обійшлося без курйозів, коли під час інавгурації Барака Обами суддя переплутав слова через хвилювання і присягу доводилося проводити ще раз.

За десять хвилин до офіційного початку інавгурації та складання присяги, Суспільне вивело на весь екран трансляцію EBU та перейшло на закадровий переклад і коментування. Таким чином медіа показало церемонію повністю, включаючи промови тих, хто виступав і після новообраного президента, проводи Байдена до гвинтокрила, першу пресконференцію Трампа та як її транслювали на стадіоні Capital One Arena (але частково без перекладу), а також парад і ланчеон.

Обговорюючи промову президента Трампа, Володимир Огризко сказав, що катастрофи в тому, що він не згадав Україну, немає: «Було б дивно, якби він щось сказав про Україну. Президент Трамп звертається до американського народу. Я розумію, що нам хочеться, щоб про Україну  говорили усі й завжди, але це нереалістично. Американці дали йому мандат на керування країною в найближчі чотири роки — і тому він насамперед говорить про внутрішні проблеми».

А Андрій Шевченко сказав, що Україні треба буде швидко вибудувати якісні стосунки з новою адміністрацією американського президента: «Нам треба пробудити в Америці бажання заявити своє лідерство. Якщо вони претендують на цю роль у всьому світі, ми є їхньою можливістю це лідерство зараз затвердити. У 2022 році нам не одразу вдалося розбудити у них розуміння, але коли вони зрозуміли нас і почали працювати, ми побачили, що насправді може зробити цей наш союзник. Як вони вели переговори, як допомагали нам розмовляти з країнами, з якими у нас не було контакту. Така Америка нам потрібна».

Спецетер завершився о 22:00 і передав естафету випуску новин.

«Радіо Свобода»

Дешево й сердито або просто й зі смаком — саме такі два слова спадають на думку, якщо треба коротко описати інавгураційний спецетер на «Радіо Свобода» в день інавгурації Дональда Трампа. Ні величезних студій із цілою командою ведучих, ні безлічі запрошених гостей, одні — у студії, інші — по відеозв’язку. «Радіо Свобода» зробило все дуже стримано, але від того не менш інформативно. Весь чотиригодинний етер, який почався близько 17:30 за київським часом, провела сама-самісінька Власта Лазур. Яка і ставила цікаві запитання гостям, і дискутувала з ними, і коментувала трансляцію з Вашингтона, і давала історичні довідки.

Ведуча «Радіо Свобода» Власта Лазур

Усі гості студії були на відеозв’язку. Першим увімкнули міжнародного редактора «Радіо Свобода» Ростислава Хотина, який розповів про вже традиційну для інавгурацій президентів США холодну погоду у Вашингтоні та різні пов’язані з цим історії. Зокрема Ростислав Хотин згадав про дев’ятого президента США Вільяма Генрі Гаррісона, який у 1841 році під час інавгурації виголосив довжелезну промову. Інавгурація відбувалася надворі, він відмовився від капелюха та пальта й зрештою помер через місяць від пневмонії.

Після Хотина в етер «Радіо Свобода» увімкнули кореспондентку Олену Абрамович із Брюсселя, з якою ведуча поговорила про те, хто з європейських політиків полетів до Вашингтона. А кореспондентка української служби «Голосу Америки» з Вашингтона Катерина Лісунова розповіла про те, що відбувається на вулицях американської столиці та про тисячі прибічників Трампа, які попри холод і заклики місцевої влади й правоохоронців не приходити до Капітолія, все ж зібралися під його стінами. Перед тим глядачам «Радіо Свобода» також показали сюжет «Голосу Америки» про мітинги, які напередодні інавгурації проводили противники Трампа.

Далі до етеру долучився Надзвичайний і Повноважний Посол України, заступник міністра закордонних справ України (2007—2010) Костянтин Єлісєєв. Він привітав усіх із початком нового політичного сезону, який триватиме два роки — до наступних проміжних виборів до Конгресу США. Також дипломат сказав, що важко зараз робити прогнози про кроки новообраного президента США, щодо України зокрема. За його словами, «Трамп — це не лише виклик, а й можливість». Тобто багато залежить від самих українців, від української влади й української дипломатії.

Після цього етер перемістився вже до самої будівлі Капітолія, де і відбувалися всі урочистості. Поки тривала підготовка церемоній, Власта Лазур коментувала, що відбувається, перелічувала запрошених гостей і американських посадовців.

 Власта Лазур і Михайло Савків обговорюють інавгурацію Дональда Трампа 

До етеру також долучився президент Українського конгресового комітету Америки (УККА) Михайло Савків, із яким ведуча обговорила майбутнє українських біженців від війни в Америці, з огляду на рішення Трампа проводити жорстку політику щодо міграції. Савків відповів, що українці прибули до США легально, а майбутні укази Трампа стосуватимуться насамперед нелегальних мігрантів.

Після цього почалися самі інавгураційні заходи й урочистості. Усі промови перекладали українською мовою.

Першим гостем етеру після того, як Трамп склав присягу президента США, був професор політології Університету Бейлора Сергій Куделя. Він сказав, що Трамп згадував у своїй промові президента-республіканця Вільяма Мак-Кінлі.

«Мак-Кінлі відомий тим, що захоплював нові території, причому за допомогою сили. Він був президентом, який розпочав війну з Іспанією і в результаті цієї війни під контроль США відійшла Куба, Гуам і Філіппіни, а також він анексував Гаваї. Тобто Мак-Кінлі асоціюється з політикою експансіонізму. Мені здається, що, згадуючи про Мак-Кінлі, наголошуючи на тому, що він одну з гір назве на честь Мак-Кінлі, Трамп хотів підкреслити, що він збирається відновлювати цю велич Сполучених Штатів, у тому числі за допомогою таких експансіоністських кроків», — сказав Сергій Куделя.

Одразу ж після нього до етеру долучився посол України в США (2006—2010) Олег Шамшур. Власта Лазур подякувала йому за його колонку на ZN.ua, у якій він висловив доволі песимістичні погляди щодо Трампа. Але у відповідь на прохання журналістки прокоментувати промову новообраного американського президента Шамшур закликав глядачів усе ж не сприймати цю промову надто серйозно, бо «потім про ці промови достатньо швидко забувають». Проте дипломат був занепокоєний тим, що Трамп, по суті, заперечує принцип непорушності кордонів.

 Власта Лазур та Іван Преображенський про майбутнє президентство Дональда Трампа

Після нього гостем етеру Власти Лазур став кандидат політичних наук, експерт із питань Центральної та Східної Європи, оглядач низки медіа Іван Преображенський — єдиний спікер, який розмовляв російською. Вони говорили про те, як Трамп буде тиснути на Росію та які для цього використовуватиме важелі. Якщо коротко — нафта й санкції.

Наступний гість, політолог Ігор Рейтерович на запитання ведучої про те, які враження у нього від промови, сказав: «У мене завтра лекція з піару і тепер я знаю, з чого я її почну». Також він розповів, що ця промова — цілком у стилі Трампа, тому його не здивувала. Щодо самого американського президента політолог доволі позитивно налаштований. Мовляв, серед купи популізму в ній було багато про економіку — і це якраз цілком реальні речі, яких дуже боїться Росія.

Останньою гостею етеру була народна депутатка Євгенія Кравчук. Власта Лазур спитала її, чи піде Україна на територіальні поступки Росії, якщо того вимагатиме Трамп, погрожуючи зменшити військову допомогу. Депутатка намагалася бути максимально дипломатичною та відповідати так, щоб не сказати нічого зайвого. «...З приводу України і якихось відмов — Україна офіційно не може відмовитися...», — сказала Євгенія Кравчук, на що ведуча перебила її: «Я не про офіційну і не про юридичну відмову, а фактичне визнання контролю Росії над українськими територіями — умовний корейський сценарій». Тоді депутатка сказала, що частина наших територій уже 10 років під російським контролем, і додала, що всі території воєнним шляхом повернути не можна, але Україна ніколи не визнає це російською територією. Наприкінці розмови Власта Лазур усе ж зазначила, що так і не отримала прямої відповіді від парламентарки.

Власне після цього Власта Лазур ще кілька хвилин пробула в ефірі сама, підсумувала все, що звучало упродовж цих годин — і на цьому трансляція на «Радіо Свобода» завершилась близько 21:30 за Києвом.

«Еспресо»

Канал «Еспресо» під час свого спецетеру, присвяченого інавгурації Дональда Трампа, зробив події в ротонді Капітолія, які наживо транслював Об’єднаний комітет Конгресу з інавгураційних церемоній, другорядними. До уваги глядачів запропонували міркування про Трампа від міжнародного оглядача Юрія Фізера й очільника Українсько-Американського дому Романа Шеремети. У ролі модератора виступив ведучий «Еспресо» Василь Зима, який перебував у студії.

Зима з папірця зачитав перелік тих подій, які вже відбулися в рамках урочистостей, зокрема богослужіння в церкві святого Іоанна, а також чаювання Трампа і Байдена в Білому домі.

Далі ведучий вдався до заготовки — сказав, що Байден нібито залишив своєму наступнику лист, і запропонував Фізеру пофантазувати, про що саме могло у ньому йтися. Співрозмовник Зими, звісно, не розгубився і відповів, що якби був на місці Байдена, то залишив би Трампу записку лише з одним реченням «Не перегинай палку».

 Міжнародний оглядач Юрій Фізер (ліворуч) і ведучий «Еспресо» Василь Зима

Фізер почав пояснювати, чому саме такої поради заслуговує 47-й президент США, з огляду на масштабне скасування рішень і політик свого попередника, не підозрюючи, що в цей момент в етері «Еспресо» стався технічний збій і на студійному моніторі замість нього з’явився журналіст Андрій Борис. Кореспондент української служби «Голосу Америки», стоячи перед камерою в очікуванні свого ввімкнення, про цей збій теж не здогадувався. Зрештою, після команди режисера Зима привітався з колегою, який перебуває в США, та сказав, що не має конкретного запитання, а просто просить Бориса поділитися «тим важливим, що відбулося напередодні інавгурації». Така відсутність конкретики спантеличила кореспондента української служби «Голосу Америки», й поки він збирався з думками, з чого почати свою відповідь, у нього в кишені задзвонив мобільний.

 Скриншот під ввімкнення з Вашингтона в ефір «Еспресо» кореспондента української служби «Голосу Америки» Андрія Бориса

Уже почувши від свого співрозмовника, що у Вашингтоні нині морозна погода (близько 7-8 градусів морозу), через що інавгурацію проведуть не під відкритим небом, а у ротонді Капітолія, Зима вирішив спитати, чи є поблизу Білого дому екрани, на яких всі охочі й ті, хто має квиток на церемонію, але не зможе на неї потрапити, змогли би спостерігати за приведенням до присяги Трампа. «Камон, друже, ми маємо інтернет!», — десь у такому ключі була відповідь Бориса.

Наприкінці ввімкнення з Вашингтона Зима поцікавився, чи відомо Борису, що польський депутат Матеуш Моравецький нібито забув документи й щоб потрапити на церемонію, йому довелось ідентифікувати себе за допомогою сторінки у Вікіпедії. Борис відповів, що нічого не знає про цей випадок.

«Світ в очікуванні події» — з появою цієї червоної плашки, яка мала повідомити глядачів, що кульмінація вже невдовзі, Зима та Фізер продовжили обмінюватися заготовками, історичними цікавинками про інші інавгурації та погодні умови, в яких вони відбувалися.

Весь цей час на одному з поліекранів глядачі спецетеру «Еспресо» могли спостерігати, що відбувається у місці події — ротонді Капітолія. Проте коментатори «Еспресо» коротко звернули на це увагу лише на 12-й хвилині ефіру — Фізер повідомив, що до зали, де Трамп складатиме присягу, ввійшов президент Джордж Буш-молодший із дружиною.

На 15-й хвилині до Зими й Фізера долучився ще один коментатор спецетеру «Еспресо» — очільник Українсько-Американського дому Роман Шеремета. Отримавши від колеги зі студії «подачу» у вигляді питання, які надії слід плекати українцям щодо президента Трампа, той поділився своїм баченням контексту, в якому Трамп удруге стає лідером США, а резюмував таким чином: слід подивитися на дії нового президента.

Під супровід «картинки» з Вашингтона в очікуванні початку події Шеремета також поміркував, чи нинішній Трамп і той, що у 2017—2021 роках уже був президентом США, — це один і той самий Трамп. І що він сьогодні, у своїй програмній промові, скаже та як йому говорити з Путіним. На стадії, коли вже Фізер заходився говорити про релігійність великої, понад 50%, частини електорату 47-го президента і про те, на яких саме двох Бібліях він сьогодні складатиме присягу, на екрані з «картинкою» з Вашингтону з’явився Трамп на вході до зали, де відбувається інавгурація.

 До зали, де відбуватиметься інавгурація Дональда Трампа, заходить Меланія Трамп, але в ефірі «Еспресо» на це не звертають увагу глядачів. На скриншоті зліва — очільник Українсько-Американського дому Роман Шеремета

На повноцінну онлайн-трансляцію з ротонди Капітолія в ефірі «Еспресо» перейшли, коли всі гості події всілися, до мікрофона вийшла сенаторка Емі Клобушар і почала свою привітальну промову.

На жаль, відеографіка каналу перекривала титри, з яких можна було б дізнатися хоча б англійською ім’я наступної спікерки, та і якість синхронного перекладу, яку організував «Еспресо», місцями справляла прикре враження. На додачу невдовзі трансляцію з Вашингтона знову перервали, щоб журналістка Наталія Стареправо видала в ефір огляд світової преси щодо інавгурації Дональда Трампа. «Без перебільшення скажу, що вибори президента США — це така найочікуваніша подія для всього світу», — почала якраз із перебільшення журналістка.

Далі на прохання Зими Роман Шеремета заходився коментувати озвучені тези американських медіа — так режисерська група потягнула ще трохи часу, щоб дочекатися власне моменту, коли віцепрезидент Джей Ді Венс, а слідом за ним Дональд Трамп почнуть складати присягу американському народу.

Щойно Трамп виголосив останні слова своєї промови, глядачам «Еспресо» залишили лише картинку з Вашингтона, а головну увагу перебрав на себе Василь Зима. «“Ми зупинимо всі війни” (цитата з промови Дональда Трампа — “ДМ”). Добре, що про це хоча б у кінці було сказано. Найбільше мені сподобалося про американських астронавтів на далеких зірках. Думаю, що на цьому моменті десь зааплодував Ілон Маск… Я свою думку не буду висловлювати. Хороший спіч для американського голлівудського фільму», — сказав ведучий каналу і закликав Романа Шеремету поділитися своїми враженнями від почутого у промові Трампа. «Трамп працював на свій електорат», — пояснив мовець. Справді? Американський президент в Америці під час своєї інавгурації «працює» на свій електорат — чи це не дивина, яку слід було обговорити?

Слідом за цим із Вашингтона до ефіру «Еспресо» знову ввімкнули кореспондента української служби «Голосу Америки» Андрія Бориса, а потім Юрія Фізера. Залишилося незрозумілим, чому саме їхні враження та оцінки промови Трампа мали вислухати глядачі каналу.

Тим часом у залі ротонди Капітолія події тривали: неназвана співачка заспівала пісню, до мікрофона виходили неназвані люди, але хто вони були та про що йшлося, — глядачі «Еспресо» не дізналися. Натомість в ефірі ще раз з’явилася журналістка Наталія Стареправо — цього разу, щоб розповісти про членів команди нинішнього президента США. Після цього показали сюжет про амбітні обіцянки, які Трамп встиг озвучити від часу своєї перемоги на виборах і до сьогодні.

«Ми — Україна»

Підготував свій спецетер до інавгурації Трампа і канал «Ми — Україна», який не мав власного слота в телемарафоні в день церемонії. Тож створив окремий ефір на ютуб-каналі, який вів експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» Ігор Петренко. У нього в студії по черзі були політолог, експерт-міжнародник Максим Несвітайлов та експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв.

Cпецетер до інавгурації Дональда Трампа на каналі «Ми — Україна»

Почали ефір на мажорній ноті — Петренко пообіцяв глядачам «новий етап в житті Америки», назвав інавгурацію «визначною подією». Максиму Несвітайлову він поставив таке запитання: «Навіщо бізнесмени та політики відвідують інавгурацію президента США? Це для того, щоб показати себе чи про щось домовитися?». Несвітайлов спробував відповісти, але Петренко перебив його, щоб показати глядачам на трансляції Associated Press із Вашингтона Джей Ді Венса, віцепрезидента США, який на той момент ще не склав присягу. 

Узагалі Петренко постійно перебивав колегу, тому йому майже жодного разу за годину ефіру не вдалося договорити свою думку до кінця. На відміну від Краєва, який змінив Несвітайлова в ефірі «Ми — Україна».

Обговоривши вік Трампа та Байдена, — з наголосом на тому, що хоч різниця і невелика, проте Трамп «сповнений енергії та навіть танцює», поспівчувавши йому в його праці, вони спробували оцінити й емоційний стан обраного президента. За словами Несвітайлова, він виглядав трохи засмученим через те, що хотів «більш масштабної інавгурації», але її були вимушені перенести до ротонди Капітолія через погоду. Як мовці визначили цю «засмученість», — не дуже зрозуміло, оскільки Трамп у той момент їхав до Капітолія, і на екрані показували кортеж.

Максим Несвітайлов

Потім в ефірі показали сюжет про те, як узагалі відбувається церемонія інавгурації, з чого вона складається, які події будуть після присяги. У сюжетах про це, підготовлених редакцією «Ми — Україна», можливо, було небагато нового чи оригінального, але ж не всі глядачі знайомі з історією США та біографією американських президентів, тому всі вони були цікаві.

Протягом спецефіру глядачам показали сюжети про факти з інавгурацій інших президентів, про виникнення самої церемонії та як вони відбуваються у світі, про будівлю Білого дому та його облаштування, команду президента Трампа та найпопулярніших президентів США.

В ефірі також були ввімкнення власного кореспондента «Ми — Україна» з Нью-Йорку Юрія Гули. У першому він на фоні Трамп-тауер зокрема розповів, що молодь вірить президентським обіцянкам, на відміну від старших людей, але статистичної інформації чи бодай якихось доказів не навів, пославшись на власні розмови.

Вдруге він вмикався вже після промови Трампа, з того ж місця біля Трамп-тауер, і навіщось переповів основні тези промови, яку глядачі почули в перекладі декілька хвилин тому. При цьому в тому місці, де вмикався в ефір Гула, не відбувалося нічого. Тобто взагалі не було ані прихильників Трампа, ані натовпу, — просто звичайне життя на одній із вулиць Нью-Йорка. До того ж його було погано чутно. Тож обіцяні на початку ефіру «численні ввімкнення з місця подій» здебільшого були малоінформативними.

Повернувшись до обговорення самої церемонії, трансляцію якої періодично виводили на повний екран, співрозмовники нагадали, що минула церемонія інавгурації Трампа була найдорожчою в історії США, оскільки Трамп «любить все дорого-багато», і припустили, що ця церемонія може побити попередній рекорд. Ця невпевненість виглядала трохи дивно, оскільки вже в день інавгурації було відомо, що цьогорічна церемонія коштувала вдвічі дорожче, ніж попередня, і саму суму в 250 мільйонів сам Петренко й озвучив в етері.

Під час обговорення того, скільки пожертвували технологічні компанії на цю церемонію, Петренко спитав у Несвітайлова, чи вони роблять це заради отримання держзамовлень. Які саме держзамовлення може отримати Meta чи Amazon, він не уточнив. Так само Несвітайлов не встиг до чергового сюжету розповісти глядачам про «багато наших», які опинилися на церемонії. Лише сказав, що хтось там заради України, а хтось заради збільшення свого політичного капіталу. При цьому жодного прізвища, навіть пані Посла Оксани Маркарової, він не назвав.

Далі в етер ввімкнулася керівниця європейського бюро «Ми — Україна» Анна Грішина, яка розповіла про запрошених і не запрошених на церемонію політиків — і саме це ввімкнення, хоч і не з Америки, було найінформативнішим. При цьому вона не розповіла про те, чи запрошували Зеленського та чи хотів він опинитися в Капітолії в цей день. 

Коротко обговоривши «ідеологічний фільтр», за яким запрошували на церемонію не стільки очільників країн, скільки правих популістів та ультраправих політиків не при владі, Петренко та Несвітайлов вирішили поговорити про відсутність на церемонії, яка постійно транслювалася на екрані та на яку вони час від часу відволікалися від розмов, колишньої першої леді Мішель Обами. І дійшли висновку, що повідомлення в американських медіа, які твердили, що Обама не прийшла, тому що послідовно ігнорує заходи з Трампом (до того вона не була на похороні президента-демократа Джиммі Картера) — не варті уваги. «Або сімейні проблеми, або проблеми зі здоров’ям, але точно не через неприязнь до Трампа», — сказав Несвітайлов. Як відрізав.

Не оминули співрозмовники й Байдена та його майбутні — не дуже радісні, за їхніми словами, — перспективи, і навіть «пенсіонерське селфі, як на дачі», яке зробило подружжя Байденів в останній день свого перебування в Білому домі. А ще — чи забобонний Дональд Трамп і наскільки він вірить у конспірологічні теорії.

Сам Петренко теж шукав якісь таємні знаки та символи. Наприклад, він поцікавився, що означає порядок появи колишніх президентів у залі ротонди — і чи має це якесь символічне значення. Хоча вони заходили туди в найбільш очевидному порядку — за хронологією, від Джорджа Буша-молодшого до Джо Байдена.

Після ввімкнення Юлії Ярмоленко, журналістки «Голосу Америки», яка розповіла, що відбувається в Білому домі, до студії доєднався Олександр Краєв, щоб знову обговорити запрошених на церемонію гостей. При цьому самих гостей, яких було видно на трансляції, обидва промовці майже не представили — лише тих, кого впізнали, здебільшого представників техногігантів. І навіть сенаторку Емі Клобушар, яка виголошувала промову, Петренко назвав «якоюсь розпорядницею церемонії». Проте не скупилися на епітети щодо Трампа — він і «головна зірка шоу», й «агент хаосу», й бог зна ще хто.

Промова сенаторки Емі Клобушар

Віддали належне Байдену — лише за те, що він усіма силами намагався знизити політичну напругу в суспільстві, тому що «хотів піти хорошим». А ще сказали, що його головна мета при обранні була — «не допустити Трампа до переобрання», наче у Байдена інших планів не було. Не оминули також тему помилування Байденом свого сина та низку превентивних помилувань щодо людей, яких, на думку колишнього президента, можуть політично переслідувати за часів Трампа. Також, за словами Краєва, Байдену не вистачало рішучості, він намагався балансувати замість того, щоб сказати «Америка хоче так». Імовірно, саме тому, що Трамп може сказати саме так, Краєв був налаштований дуже оптимістично щодо його каденції.

Олександр Краєв

Краєв також заспокоїв глядачів щодо підготовки Трампа до дзвінка Путіну, мовляв, із Зеленським він навіть зустрічався вже, а тому хоче лише подзвонити.

Після присяги Венса нарешті настав час для «найважливішої» промови Трампа, яку вже всі знають: про «два гендери», запровадження надзвичайного стану на кордоні з Мексикою, про «свердлити всюди й завжди», «каталог катастроф», до яких призвела попередня адміністрація, та прийдешню «золоту еру Америки». Коротше, країна підіймається з колін. Але глядачі цим виступом навряд чи насолодилися в повному обсязі — переклад був дуже, дуже посередній.

Після промови Трампа, яка супроводжувалася вставанням і довгими оваціями, Петренко та Краєв витратили багато часу, аби пояснити, чому плани чинного вже президента США дуже корисні для внутрішньої політики країни та розповісти про його вдалі риторичні прийоми.

І поки, як сказав Петренко, «жінка співає гімн», — співачка Керрі Андерсон співала в той час пісню «Америка прекрасна», яка НЕ є гімном Сполучених Штатів, — перейшли до «привітів Трампа Росії». Хоч у промові й не було сказано жодного слова про Росію, саме так Краєв інтерпретував наміри Трампа зробити країну найбільшою експортеркою нафти та газу в світі. «Це один із небагатьох, але позитивних сигналів для нас», — сказав Краєв, тому що таким чином, на його думку, США витіснить Росію з ринку енергоносіїв та послабить її економіку.

Співачка Керрі Андерсон 

Після цього обоє промовців вирішили поговорити про те, що може означати відсутність згадок про Україну в промові. Це теж — на щастя, вирішив Краєв, тому що Трамп не згадав жодної країни у своїй промові, і було б навіть гірше, якби згадав — бо це було б щось загрозливе для України. Хоча одну країну Трамп усе ж таки назвав — Панаму.

Потім було ввімкнення ще однієї журналістки «Голосу Америки» — Катерини Лісунової, яку Петренко попросив розповісти, що відбувається біля Білого дому, але їй довелося відповісти, що вона не знає, оскільки перебуває біля Капітолія, де зібралися прихильники Трампа, хоча через погоду церемонія відбувається всередині будівлі та їх навіть просили не приїздити на святкування.

Краєв також сказав, що нинішня риторика відрізняється від риторики Трампа за попередню каденцію, оскільки тепер, замість ізоляціонізму, він наполягає на тому, що зробить Америку знову світовою лідеркою. І запропонував Україні, яка має не втратити увагу з боку США, використати «його его» та тиснути на те, що йому «не потрібно прогинатися під Росію».

Також він пророкував, що Україна все одно буде отримувати зброю, хоча такі побоювання висловлювалися після перемоги Трампа.

Попрощавшись із Байденом, який полетів із церемонії гелікоптером і який, за словами мовців, своєю нерішучістю «давав злу відбуватися», Петренко та Краєв поговорили про команду Трампа, яка може бути «більш збалансованою» і також має «не проукраїнську, але максимально адекватну позицію» щодо України — принаймні, частина цієї команди.

Тут до ефіру ввімкнули багаторічного спецкора «Інтера» Дмитра Анопченка, який пообіцяв поговорити не про щось важливе, як гості в студії, а про щось цікаве — і почав розповідати про те, як до Білого дому, де власне вже давно нічого не відбувалося, перевозять речі Трампів, про що вже говорила в ефірі кореспондентка «Голосу Америки». Але Анопченку «пощастило поговорити» з перевізником, який керував доставленням речей Трампа в резиденцію минулого разу, і тому Анопченко з великим захватом переповів, як ці люди за лічені години забрали речі одного президента та привезли речі іншого. 

До і після ввімкнення Анопченка глядачам також дали послухати короткі шматки виступу Трампа перед прихильниками, але через технічні проблеми спершу перекладу не було, а потім переклад був невдалим, тому Петренку довелося перекладати це в загальних рисах.

А завершив ефір спіч Краєва, який оголосив «неоконсервативну революцію» в Америці, порівняв Трампа з Рейганом, і сказав, що якщо Трамп буде збалансованим, як обіцяв, то «якщо не зруйнує, то точно похитне сучасну імперію зла». Ну, хай допоможе нам Бог, як то кажуть.

Титульне фото: Дональд Трамп під час інавгураційної промови, 20 січня 2025 року, Вашингтон (Getty Images)

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
377
Читайте також
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Ігор
2 год. тому
Ера "після війни" швидко настає! Безхребетні понти гучно обіцяли: Після війни почнемо будувати іншу країну: реформи, ліквідація корупції і олігархату, справжня правова рівність, розвиток, ..., і подібне. Все, до чого були не здатні з віджаття кордонів 1991. Поки, всі справжні країни Європи, починали реформи з першого ж дня отримання незалежності, на яку справді заслуговували. Цікаво, чи зможе корумпована вишевата і безхребетні низи довести свою спроможність побудувати справжню країну, а ні сепарський анклав, створений як гнійник, шоб дошкуляти сусідам? Як Придністров'є Карабах Абзазія ДыНыРы-ЛыНыРы. Ера "після війни" швидко настає! Готові безхребетні виконувати свої зобов'язання, чи знову, по юдейськи пропітляють?
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду