Оригінал публікації на сайті «Медіамейкер» за посиланням

Reuters Institute опублікував свій тренд-репорт. У ньому команда опитала 326 керівників новинних організацій із 51 країни й територій про ключові виклики та можливості наступного року. Лише четверо з десяти (41 %) опитаних впевнені в перспективах журналістики 2025 року, тоді як кожен шостий (17 %) має мало впевненості.

Журналістика бореться, але не скоряється

Видавці дедалі частіше висловлюють сумніви у стабільності своїх організацій: впевнених опитаних на 19 % менше ніж 2022 року. Натомість частка невпевнених зросла від 10 % до 17 % за той самий період.

Чому це відбувається?

Світова поляризація створює складне середовище для роботи журналістів. Політики не лише відкрито атакують незалежні медіа, погрожуючи їм чи подаючи судові позови, але й створюють нові перешкоди через законодавство. Закони про національну безпеку дедалі частіше використовують для обмеження свободи слова, ускладнюючи виконання журналістських обов’язків.

Не менш серйозним викликом є уникання традиційних медіа. Наприклад, на президентських виборах у США Дональд Трамп і Камала Гарріс переважно ігнорували мейнстримні медіа, віддаючи перевагу власним платформам або альтернативним джерелам, таким як подкасти (наприклад, шоу Лекса Фрідмана, Джо Рогана, Алекса Купера) чи YouTube. У випадку Трампа ключові меседжі поширювалися мережею незалежних активістів у соцмережах. 

Така тенденція є і в інших країнах. У Румунії кандидат Калін Джорджеску через соцмережі, зокрема TikTok, залучив значну авдиторію, майже не співпрацюючи із традиційними медіа. Його кампанія, яка спиралася на популістські меседжі та стиль життя (він показував, як катається на конях, активно займається спортом і відвідує церкву), привела до успіху в першому турі президентських виборів. Попри звинувачення у російському втручанні й оголошення переголосування, результат показує потужний запит на новий формат комунікації.

Вплив технологій і економічних чинників

Ситуація ускладнюється конкуренцією із соцмережами. Ілон Маск заявляє, що публікації на його платформі X можуть бути так само надійними, як і контент традиційних медіа. Це створює додатковий тиск на редакції, особливо на фоні скорочення робочих місць. 2024 року лише на великих ринках втратили 2 500 робочих місць, тоді як роком раніше цей показник сягав 8 000. Скорочення торкнулося таких великих брендів, як Wall Street Journal, Guardian, CNN та BBC.

Телевізійні новини також втрачають авдиторію, що перемикається на стримінгові платформи. У США CNN втратила майже третину своєї глядацької бази після виборів, тоді як суспільні мовники в різних країнах стикаються з фінансовими обмеженнями й політичним тиском. У Швейцарії національний мовник SRG SSR може втратити половину свого фінансування за підсумками референдуму, а BBC змушена скорочувати персонал і програми.

Попри все — оптимізм

Однак більшість опитаних видавців (56 %) все ж залишаються впевненими у своїх бізнес-перспективах. Особливо це стосується медіа з багатих регіонів, таких як Північна Європа чи США, які працюють за передплатною моделлю. Головний виклик для медіа 2024 року — переконати авдиторію e критичній важливості незалежної журналістики в умовах наростальної поляризації та складної економічної ситуації.

Що очікувати далі

• Посилення атак на медіа: Дональд Трамп уже погрожує ув’язненням журналістів, які відмовляються розкривати джерела, та анулювати ліцензії на мовлення телеканалів за «несправедливе» висвітлення подій.
• Менша конфронтаційність: редакції можуть змінити стратегію, зосередившись не на критиці політиків, а на аналізі наслідків їхніх рішень.
• Поширення «плейбуку Трампа»: популістські політики у всьому світі й далі використовуватимуть альтернативні канали для охоплення авдиторії, а спецслужби — виявляти іноземне втручання.

Зрив пошукового трафіку

Торішній звіт показав катастрофічне зниження трафіку з Facebook до видавців: сукупний трафік знизився на дві третини (67 %) за два роки, а трафік із X — на половину (50 %). Причина — зміни платформ: Facebook змістив фокус на розважальний контент, а X під керівництвом Ілона Маска став менш дружнім до медіа. Водночас трафік із Google Search поки що не демонструє значного спаду, хоча окремі видавці повідомляють про скорочення. Натомість Google Discover зріс на 12 % і вже перевищує органічний пошук за обсягами трафіку.

Проте видавці побоюються, що саме пошук стане наступним джерелом втрат. Інтеграція згенерованих відповідей, таких як AI Overview від Google, потенційно зменшує кількість кліків на лінки. Хоча Google стверджує, що новий формат навіть підвищує CTR для окремих покликань, конкуренція на горизонті загострюється. OpenAI запустила свій Search GPT, об’єднавши великі мовні моделі з реальними базами даних, уклавши угоди з News Corp, Reuters, Financial Times та іншими гравцями на суму майже $250 млн.

Виклики для видавців

Нові гравці, такі як Perplexity, ProRata та інші, створюють альтернативи пошуку: від персоналізованих стрічок новин до автоматизованих аналітичних хабів. Зокрема Perplexity запустила функцію For You, а мобільний застосунок Particle пропонує реальні новини у зручному інтерфейсі, де покликання на оригінальні матеріали розташовані нижче від основного блоку. Такі зміни викликають запитання: якщо читачі можуть отримати основний контент безплатно через ШІ-агрегатори, навіщо переходити на сайти видавців?

Крім того, підхід платформ до монетизації посилює нерівність. Лише великі видавці, переважно англомовні, укладають вигідні угоди із платформами. За даними опитування, 72 % видавців підтримують колективні договори, але реальність демонструє протилежне: більшість локальних медіа залишаються поза грою.

Що буде 2025 року

1. Державне регулювання: уряди розглядають варіанти компенсації видавцям. У Австралії діють «кодекси новинних переговорів», які зобов’язують платформи сплачувати компенсацію, навіть якщо вони не використовують контент напряму. Інші країни уважно стежать за цим прикладом.
2. Судові позови: видавці, такі як The New York Times, подають позови до OpenAI за використання матеріалів без дозволу. Ці судові процеси можуть встановити ключові прецеденти для медіаринку.
3. Нові моделі монетизації: ініціативи на кшталт ProRata.ai пропонують нові інструменти для розрахунку внеску кожного матеріалу у згенеровані штучним інтелектом результати, сприяючи колективним угодам і залученню малих видавців.

Невизначеність на платформах

Світ цифрових платформ стрімко змінюється, і видавці опиняються перед дилемою: зміцнювати партнерство з техгігантами чи зменшувати залежність від них. Згідно з останніми даними, лише третина (31 %) видавців прагнуть посилити співпрацю, стільки ж хочуть її згорнути, а 36 % планують зберегти статус-кво. Meta викликає особливе роздратування у видавців.

У фокусі цього року — побудова відносин з OpenAI, Perplexity та іншими новими гравцями. За результатами опитування, на ШІ-платформи готові спрямувати більше ресурсів на 56 % більше респондентів, ніж тих, хто не хоче докладати до цього зусилля.

Інші альтернативи теж приваблюють видавців: WhatsApp (на 39 % більше опитаних готові вкладатися в цю платформу), LinkedIn (+39 %), Bluesky (+38 %) та Google Discover (+27 %). Водночас інтерес до Facebook (-42 %) і X (-68 %) різко знижується. 

Розквіт відео й нові виклики

YouTube (+ 52%), TikTok (+ 48%) та Instagram (+ 43%) залишаються платформами, куди видавці інвестуватимуть більше ресурсів. Молодь активно споживає короткі відео, однак для видавців це ще не вигідний формат: монетизація складна, а повернення трафіку на сайти мінімальне.

Збільшення контенту, включаючи автоматизовані новини, робить конкуренцію на TikTok ще гострішою. Проте деякі медіа адаптуються: наприклад, The Economist та BBC додають відеокаруселі на головні сторінки, а репортажі формату «престижний TikTok» (короткі відео на сайті медіа) стають частиною стратегії багатьох видань.

Що може статися 2025 року

1. Обмеження для соцмереж: TikTok може зникнути з ринку США, якщо компанія ByteDance не продасть сервіс. У Європі ймовірні нові штрафи для X через недостатню модерацію контенту, особливо після скандальних заяв Ілона Маска.
2. Вибух соцвідео: видавці дедалі частіше інтегруватимуть короткі відео у свої вебсайти, що може допомогти утримати авдиторію. 
3. Підйом Bluesky: новий конкурент X набирає популярності серед журналістів через краще модерування та більшу активність користувачів. Хоча платформа й не стане повноцінною заміною, вона може зайняти свою нішу в роздробленому інформаційному просторі. Частково це може бути пов’язано з використанням стартових пакетів — списків акаунтів у певній галузі, які можна переглянути одним кліком. Це дає змогу швидко освоїтися на ринку.

Розвиток бізнесу через інновації у продуктах

Закінчення епохи масового реферального трафіку та виклики через швидкий розвиток ШІ змушують видавців кардинально змінювати свої бізнес-моделі. У світі, де стає дедалі більше контенту, виживуть лише ті, хто вирізняється якістю, актуальністю або здатністю встановлювати зв’язок з авдиторією.

Ця динаміка підштовхує медіа до зміни акцентів: моделі, орієнтовані на читачів, стають важливішими, ніж рекламні підходи, засновані на масштабах. Протягом кількох років опитування показують зростання інтересу до підписок, які стали головним джерелом доходів для багатьох видавців. Водночас більшість медіа намагаються диверсифікувати доходи, використовуючи одразу три, чотири або навіть п’ять різних джерел.

Фінансування: нові джерела й перспективи

Найбільший очікуваний приріст уваги (на 16 %) припадає на фінансування через платформи — здебільшого завдяки угодам із платформами штучного інтелекту, чинним механізмам розподілу доходів і контрактам на фактчекінг. Зростає і роль філантропії: фонди та гранти стають рятівним колом для незалежної журналістики. Кількість видавців, які покладаються на краудфандинг і донати також зросла до 19 %.

Серед інших джерел доходів — супутні послуги, як-от навчання чи маркетинг, а також продаж мерчу. У деяких європейських країнах значною підтримкою для локальної та суспільно важливої журналістики залишаються державні субсидії.

Водночас, хоча цифрові підписки зростають, темпи цього сповільнюються. Для багатьох медіа дохід від підписок не компенсує втрат від падіння друкованих тиражів.

Інновації: нові продукти як драйвер зростання

Майже половина (44 %) респондентів опитування вважають розроблення нових продуктів і сервісів пріоритетом. Приблизно 42 % планують запускати продукти для молодої авдиторії, 26 % розглядають аудіо, 30 % — відео, а деякі експериментують з освітніми проєктами (26 %), іграми (29 %) чи навіть кулінарією (13 %).

Наприклад, The New York Times створив портфоліо продуктів — від ігор і рецептів до оглядів товарів. Завдяки стратегії пакетних підписок видання значно покращило утримання авдиторії.

Прогнози на 2025 рік

1. Розвиток пакетних підписок: усе більше видавців наслідують модель The New York Times. У Великій Британії The Times та The Telegraph уже пропонують окремі підписки на ігри-головоломки, а у Швеції пакет +Allt від медіакомпанії Bonnier включає контент із понад 70 видань. Очікують зростання партнерств між різними видавцями для створення вигідніших пакетних пропозицій.
2. Аудіо як новий рубіж: більше медіа інтегрують аудіоформати у свої платформи, зокрема статті, подкасти та аудіозведення. Наприклад, The Economist перевів більшість подкастів під платний доступ і залучив 30 000 підписників за пів року.
3. Ренесанс друкованих видань: втрата трафіку із соцмереж змушує видавців повертатися до друку. The Atlantic планує випускати 12 номерів на рік, повертаючись до щомісячного графіка вперше із 2002 року.

Особистості, інфлюенсери та «креаторизація» новин

Після виборів у США активізувалися дискусії про вплив інфлюенсерів на політику й медіа. Це явище включає широкий спектр контент-креаторів, зокрема ексжурналістів, які створюють власні платформи для новин і аналітики.

Як змінюється споживання новин

Дослідження Pew Research Center показало, що 21 % опитаних американців регулярно отримують новини від інфлюенсерів у соцмережах. Серед молоді (до 30 років) цей показник ще вищий — 37 %. Водночас 63 % таких інфлюенсерів є чоловіками, а понад половина з них не мають журналістського досвіду.

У Бразилії, наприклад, популярні соцмережеві особистості змішують новини з розвагами, створюючи унікальний формат. У Франції підлітки отримують новини від Hugo Travers (HugoDécrypte), який пояснює складні теми доступною мовою. У Австралії YouTube-блогер Джордан Шенкс-Марковіна поєднує гумор із журналістськими розслідуваннями.

Такі автори часто пропонують свіжий погляд на новини, але їхній підхід також спричиняє ризики дезінформації. UNESCO звітує, що 62 % інфлюенсерів не перевіряють факти перед публікацією.

Перехід журналістів до креаторського формату

Тенденція відходу журналістів із традиційних медіа до платформ зміцнює явище, яке називають «креаторизацією журналістики». Так Тейлор Лоренц, ексжурналістка The Washington Post, 2024 року запустила власний Substack під назвою User Mag і подкаст Power User. Вона зазначає, що прагне більшої автономії та прямої комунікації з авдиторією.

Інші відомі приклади:

• Такер Карлсон — ексведучий Fox News, запустив власний «альтернативний» бренд новин, який включає інтерв’ю з Володимиром Путіним (200 млн переглядів на платформі X).
• Джонні Гарріс — експродюсер Vox, створив YouTube-канал з аналітичними відео, що зібрав понад 6 млн підписників.

Для багатьох перехід до форматів креаторів стає фінансово вигідним. Наприклад, Меттью Іглесіас, який залишив Vox Media заради Substack, заробляє понад $1 млн на рік.

Ризики й можливості для медіа

Нова тенденція викликає суперечливі реакції. 28 % медіаменеджерів вважають «креаторизацію» позитивною для журналістики, тоді як 27 % стурбовані її впливом. 

Головні ризики:

• втрата незалежної фактологічної журналістики;
• поширення неперевіреної інформації;
• домінування гучних голосів над достовірністю.

Водночас це явище відкриває можливості для залучення молодої авдиторії, впровадження нових форматів і відновлення довіри до контенту.

Що очікувати наступного року

1. Мережі інфлюенсерів: деякі креатори об’єднуються для створення спільних проєктів. Наприклад, Джонні Гарріс заснував видавництво New Press, яке співпрацює з іншими креаторами, створюючи «якісну журналістику з контекстом».
2. Колаборації з медіа: традиційні медіа все частіше працюють з інфлюенсерами. 2022 року в Румунії сайт PressOne співпрацював із креаторами для просування новин серед молоді, а згодом — у проєктах із наркотичної політики.
3. Платформи для молоді: такі видання, як французьке Le Monde, інтегрують молодих креаторів у свої команди для роботи на TikTok і Snapchat. Це допомагає популяризувати новини й розвивати медіаграмотність.

Керування та утримання талантів у редакції

Тоді, коли авдиторія все більше орієнтується на особистості, а не на традиційні бренди медіа, питання про створення журналістами власного бренду стає актуальним. Проте думки розходяться: чи варто редакціям підтримувати цю тенденцію, чи зберігати традиційну модель співпраці?

Чи потрібно редакціям підтримувати «бренд журналіста»

Деякі медіалідери вважають розвиток індивідуальних брендів необхідним для конкуренції. Інші наголошують, що асоціація із брендом медіа залишається важливою, і масового відтоку кадрів поки не спостерігається.

Однак реальність показує інший бік. Значущі журналісти залишають великі медіа. Так, BBC втратила своїх «зірок», зокрема Мішаль Хусейн, яка перейшла до Bloomberg.

Попри це, 81 % керівників редакцій впевнені у здатності утримувати ключові таланти. Аналітика взаємодії з контентом доводить, що окремі журналісти можуть приносити непропорційно великий дохід і залучення нових підписників.

Ризики розвитку індивідуальних брендів

1. Дисбаланс у представленості: успішні журналісти можуть «затіняти» тих, хто менш схильний публічно проявлятися, що створює ризик гендерного чи іншого дисбалансу.
2. Залежність від «зірок»: коли бренд журналіста стає більшим за бренд медіа, це ускладнює перехід кадрів й управління відносинами.
3. Фінансовий тиск: зростання популярності журналістів може потребувати перегляду умов компенсації, аби втримати ключових гравців.

Проблема кадрів у технічних і креативних ролях

Як показують звіти, найбільші труднощі виникають із залученням фахівців у сферах:

• Даних та аналітики (52 % керівників не впевнені у здатності залучати цих фахівців).
• Програмування та дизайну (55 % керівників вважають це викликом).
• Штучного інтелекту.

Причина проста: такі спеціалісти мають попит у багатьох галузях поза межами медіа, і конкурентні індустрії часто пропонують вищі зарплати. Однак, якщо вдається знайти кадри, які цікавляться новинами, їх легше втримати.

Що далі

1. Складніші переговори із «зірками»: проблема «зіркових» журналістів існувала завжди, але нині її складніше контролювати. Ключ до розв`язання — створення умов, які стимулюватимуть таланти залишатися, водночас готуючи нове покоління лідерів.
2. Редакційно-технічні ролі: зростає важливість гібридних посад, які поєднують журналістську креативність із технічними навичками. Наприклад, Джейн Барретт із Reuters та Саннута Рагху зі Scroll вже стали впливовими постатями у сфері використання ШІ для журналістики.
3. Інвестиції в інновації: щоби залишатися конкурентними, редакції мають більше вкладати в нові технології та розроблення продуктів, співпрацюючи з технічними талантами.

Подолати новинне виснаження

Сучасний інформаційний простір насичений складними та емоційно важкими темами, як-от війни в Україні та Газі чи вплив кліматичних змін. Для багатьох це стає приводом дистанціюватися від новин, а іноді навіть повністю ігнорувати їх. Згідно з останнім Digital News Report, 39 % авдиторії в різних країнах зізналися, що часто уникають новин.

Таке «новинне виснаження» створює складне завдання для редакцій: як утримати увагу до важливих тем, не відштовхуючи авдиторію? І як дати відчуття надії, коли здається, що ситуація безвихідна?

Стратегії редакцій: від емпатії до нових форматів

Журналісти у всьому світі експериментують із форматами подачі, щоб пом’якшити вплив важких тем:

1. Короткий і змістовний формат: The Guardian запустила щоденні дайджести про війну в Україні, які містять пункти із ключовими моментами. 
2. Людські історії через соцмережі: шведська Dagens Nyheter використовує live-блоги, подкасти та відео для висвітлення впливу конфліктів на життя людей. Наприклад, історія на TikTok про друзів, які потрапили під обстріли в Газі під час святкування парубочого вечора, викликала значний інтерес серед молоді.
3. Нестандартний підхід: фінська газета Helsingin Sanomat показала фотографії руйнувань у Газі депутатам парламенту, після чого опублікувала матеріал про їхні емоції та реакції.

Виснаження журналістів: внутрішня криза у професії

Не лише авдиторія, а й самі журналісти страждають від інтенсивності висвітлення конфліктів. За даними опитувань, понад половина медійників у Канаді, Іспанії та Еквадорі повідомили про високий рівень тривожності, а кожен п’ятий — про депресію. Це свідчить про затяжну кризу психічного здоров’я, яка охоплює всі покоління.

Як зауважує Мфо Раборіфе, керівник News24 у Південній Африці, старші журналісти частіше ігнорують проблему чи застосовують «нездорові способи» її вирішення. Натомість молодші колеги швидше визнають проблему й просять підтримки, але це може впливати на їхню витривалість у професії. 

• Читайте також: Знову про ментальне здоров’я в медіа. Нагадування про базові способи подбати про себе 

Що нас чекає 2025 року

1. Більше обговорень психічного здоров’я: відомі репортери, зокрема воєнні кореспонденти, ймовірно, почнуть відкритіше говорити про вплив професії на їхній стан. Це може стати стимулом для зміни підходів до роботи в редакціях.
2. Продукти з позитивним фокусом: видання, як-от іспанське ElDiario, працюють над створенням нових форматів, які пропонуватимуть «конструктивні» новини або підбірки найцікавіших тем місяця. Це відповідь на скарги читачів про те, що новини виснажують або забирають надто багато часу.
3. Повернення до «повільної журналістики»: новий фінський стартап Uusi Juttu («Нова річ») готує запуск на початку 2025 року. Команда планує щодня випускати лише кілька глибоких матеріалів, доповнених аудіо й дайджестами. Подібний формат уже приносить успіх шведському проєкту Kompakt із девізом «Читай менше, знай більше».

Генеративний ШІ та трансформація редакцій

Протягом останнього року редакції у всьому світу намагаються зрозуміти, як використання генеративного ШІ може змінити журналістику та бізнес-процеси в медіа. У великих редакціях уже з’явилися спеціалізовані ролі для роботи з ШІ, а також є опрацьовані основні принципи та інструкції. Водночас технологія інтегрується не лише в редакційні процеси, а й у комерційні, операційні та продуктові стратегії.

За даними опитування, більшість видавців (96 %) вважають, що головна цінність ШІ зараз полягає в підвищенні ефективності бек-офісу. Серед інших пріоритетів: 

• персоналізація контенту (80 %);
• створення матеріалів (77 %);
• функції збору новин (73 %);
• кодування (67 %);
• комерційні можливості (63 %).

Інструменти ШІ в редакціях: досвід провідних медіа

Великі видавництва, як-от The New York Times та Financial Times, створили міждисциплінарні команди для експериментів із генеративним ШІ. Наприклад, у JP/Politikens Media Group розробили інструмент MAGNA, який допомагає редакторам виконувати завдання — від виправлення орфографічних помилок до створення чернеток на основі базових фактів. Цей інструмент адаптує контент до стилістичних вимог трьох видань групи.

У фінському Helsingin Sanomat ШІ зосереджується на зборі новин і дослідженнях. Тут використовують технології для перекладів, роботи з даними та створення автоматичних таймлайнів на основі матеріалів видання.

ШІ також трансформує журналістські розслідування та роботу з даними. Завдяки моделям ШІ редакції можуть працювати з розпорошеними джерелами, створюючи матеріали, які раніше вимагали тижнів чи навіть місяців.

Для перевірки фактів технології також відкривають нові можливості. У Der Spiegel тестують ШІ для перевірки матеріалів, і цю функцію планують інтегрувати в систему управління контентом (CMS).

Обмеження й виклики впровадження ШІ

Попри значний потенціал, впровадження генеративного ШІ має свої складнощі. Найбільша проблема — це висока вартість створення та підтримки власних застосунків. Багато видавців перебувають на стадії експериментів, і поки не зрозуміло, чи ці інвестиції принесуть очікувані фінансові результати.

Згідно з опитуванням, 63 % респондентів вважають, що ШІ трансформує їхні редакції частково, а 24 % — повністю. Однак 12 % зазначають, що змін майже немає.

Нові формати та інструменти

 2025 року очікують активний розвиток форматів, орієнтованих на авдиторію:

• Трансформація тексту в аудіо: більшість видавців (75 %) планують розвивати функції автоматичного перетворення статей у багатомовний аудіоформат.
• ШІ-дайджести: 70 % опитаних медіа працюють над упровадженням автоматичних резюме статей.
• Чат-боти: понад половина (56 %) планують інтегрувати чат-боти з ШІ для взаємодії з авдиторією.
• Відеоконтент: третина видавництв (36 %) експериментують із перетворенням текстових матеріалів у відео.

Цьогоріч The Washington Post запустила інструмент Ask the Post AI, який відповідає на запити, використовуючи архів статей від 2016 року. Financial Times також тестує подібний сервіс для професійної авдиторії під назвою Ask FT.

Що чекати 2025 року

1. Удосконалення сторонніх інструментів: розробки таких технологічних гігантів, як Google чи Microsoft, зроблять ШІ доступнішим навіть для малих редакцій.
2. Нові робочі процеси: інструменти на зразок Chartbeat упроваджують ШІ для створення заголовків і модерування коментарів, а платформи типу OpusClip AI оптимізують відео для соцмереж.
3. Контроль якості контенту: розвиток стандартів прозорості (наприклад, C2PA) дасть змогу знизити ризик поширення дипфейків і низькоякісного контенту, водночас поліпшуючи роботу алгоритмів із визначення пріоритетів матеріалів.

Інтелектуальні агенти та діалогові інтерфейси

Одним із найбільш захопливих напрямів, які можуть суттєво змінити медіа наступного року, стане розвиток інтелектуальних агентів, які виконуватимуть багато завдань: від дослідження тем для матеріалів до організації зустрічей та купівель. Такі сервіси як Apple Intelligence обіцяють не лише автоматизацію процесів, але й конфіденційність даних. За прогнозами Gartner, до 2028 року автономні агенти зможуть ухвалювати до 15 % щоденних рішень у роботі.

Голосові взаємодії

З новими моделями Google Gemini, ChatGPT від OpenAI та оновленою Siri від Apple зросте роль голосових взаємодій із пристроями. Уже зараз технології приймають і видають різні результати: текст, відео, аудіо та комп’ютерний код. Голосові помічники, як Alexa від Amazon, стануть наступного року кращими.

Наприклад, новий голосовий режим ChatGPT надає більш природні розмови, здатні враховувати невербальні сигнали, такі як швидкість мовлення. Також вони можуть відповідати з емоціями, чого раніше не вистачало. Крім того, система зможе відповідати на запити різними мовами та інформувати про новини.

Ці зміни можуть створити нові виклики для видавців. Наприклад, поширення голосових інтерфейсів, які можуть відповідати на запитання без можливості точно вказати авторів контенту чи перенаправити на вебсайти, ускладнить монетизацію. Однак вони також можуть стати важливим інструментом для підвищення доступності контенту. Випуск аудіопідсумків документів, як це зробив Notebook LM у вересні 2024 року, продемонстрував, як можна перетворювати важкі статті в подкасти, що спростить сприйняття складної інформації. 

Згідно з опитуванням, видавці визнають силу розмовних інтерфейсів, але більшість (51 %) вважають, що адаптація споживачів до них буде повільним процесом, а не наступною великою подією (20 %). 

Що ж може статися 2025 року

• Чат зі статтею: усе більше сайтів додадуть можливість не просто слухати статтю, але й ставити запитання за допомогою голосового чату (або тексту). Журнал Time продемонстрував цю функцію у своїй нещодавній статті «Людина року» за участю Дональда Трампа. Платформи та браузери також додаватимуть ці функції як стандарт.
• Надмірне захоплення ШІ-агентами: через те, що агенти стають все більш схожими на людей, виникають побоювання, що емоційна прив’язаність до них може сягнути нездорового ступеня. OpenAI припускає, що більш натуралістична взаємодія в останніх моделях може підвищити ризик антропоморфізації (приписування не людині людських рис), потенційно «зменшуючи їхню потребу у взаємодії з людьми». Деякі користувачі навіть розвинули романтичні почуття до своїх ШІ-компаньйонів, що в одному випадку призвело до віртуального «шлюбу».

Ілюстрація: «Медіамейкер»