Інформаційна війна: що чекає нас у 2025 році
На думку аналітиків позитивний сценарій станеться за умови, якщо влада якісно оновить комунікаційну політику та це відіб’ється на змінах у сприйнятті тем корупції та мобілізації. А також буде вестись дорослий діалог щодо війни.
У такому разі відбуватиметься скорочення ліній розбрату через інклюзивні практики комунікації. Українці менше відчуватимуть песимізм через обстріли та втрати.
В Росії при цьому виникає більше запитань до російської влади, посилення проблем із мобілізацією, втрата контролю за безпековою ситуацією в регіонах, де страждають, якщо не від українських ракет, то від власних ветеранів.
Базовий сценарій, на думку експертів CAT-UA, несе великі шанси на комунікаційну стагнацію в Україні, адже принципових змін не відбувається. Натомість стається активізація передвиборчої боротьби.
При цьому в Україні наростають суперечності між різними групами населення. Об’єднують у цій ситуації лише великі фронтові досягнення (за наявності таких), спостерігається певне розчарування і в західних партнерах.
Передумовами для негативного сценарію є загострення політичної боротьби й неспроможність влади ефективно реагувати на кризи, що підриватиме її легітимність, створюючи умови для політичної нестабільності. Такі погані новини та комунікаційні провали можуть призвести до обвалу економіки, а також, падіння мотивації українців до спротиву, що призведе до готовності домовлятися з агресором.
У разі, якщо Росія поглибить світову війну, відкриваючи нові фронти, зокрема гібридні, включаючи країни НАТО, та дестабілізує світ, Захід може відмовити Україні в суб’єктності задля якнайшвидшого припинення війни. Паралельно Росія може остаточно прорвати блокаду міжнародної ізоляції.
Під час експертної дискусії, яка пройшла в «Укрінформі» керівник ГО CAT-UA Артем Захарченко зазначив, що те, який із цих трьох сценаріїв буде розгортатися, багато в чому залежить саме від дій української влади, яка, все ж має систематизувати структуру стратегічних комунікацій та якісно оновити свою політику в цьому питанні. «Важливий момент — відмова від підготовки до виборів. Ми бачимо, наскільки зараз це несеться у Верховній Раді, ТікТоку — усюди в усіх сенсах. Ми б дуже рекомендували просувати наратив, що вибори шкодять сильній переговорній позиції України».
Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа», заявив, що відповідної системи стратегічних комунікацій в Україні немає. «Є її елементи. Є декілька центрів прийняття рішень. Вони між собою певною мірою взаємодіють, а певною мірою ускладнюють, адже немає одного комунікаційного майданчика, де всі б між собою мали змогу навіть просто поговорити. Гірше за все те, що в різних елементах цієї системи є різне бачення проблематики, того, що робити. Часом це сумна казка про “лебедя, рака та щуку". Також залишається проблема з ігноруванням складних тем: мобілізація, демобілізація, сім’ї зниклих безвісти. Тут все ще бракує відвертої, дорослої комунікації. Мені здається, наші люди зможуть зрозуміти, коли їм будуть пояснювати, що щось неможливо вирішити і не все може бути добре. Ми всі живемо з надією на диво, але іноді дива не стається».
Також він зазначив, що у політичних еліт велике бажання зануритися у виборчий процес, і здається, він вже розпочався. Тому залишається лише застерігати від того, щоб суспільство виборчими ініціативами не роздиралося в такий складний час.
Засновниця проєкту «Як не стати овочем» Оксана Мороз звернула увагу на два вектори, які вимальовуються в інформаційному полі України і на яких може пробувати грати російська пропаганда.
По-перше, це тема реформування Збройних сил. «Я бачу, що це вектор, який може працювати як негативно, так і позитивно в інфопросторі. І питання, хто його очолить і почне активно комунікувати. По-друге – це комунікація щодо боротьби з корупцією. Як тільки у нас починаються рухи з виборами, а вони починаються, загострюється питання корупції. А у нас немає в цьому питанні керованого інформаційного поля. Сильний голос, який звучить у корупційних розслідуваннях у медіа, не має другого сильного голосу стосовно того, щоб скеровувати енергію людей в лобіювання якихось якісних змін, а не просто зняти окрему людину».
Засновниця проєкту «НотаЄнота» Альона Романюк зазначила, що ще чекає «чорних лебедів» нового року. «Пригадую експертні обговорення попередніх років, коли ніхто з експертів не очікував КОВІДу чи, наприклад, повномасштабного вторгнення. Також я бачу загрози у існуванні комунікаційного вакууму там, де не вистачає комунікацій з боку держави або вона різновекторна. Журналісти, медіа, громадськість не є для влади ані ворогами, ані друзями. Медіа є дзеркалом того, що відбувається у суспільстві».
Також Альона Романюк звернула увагу на те, що росіяни змінюють підхід до інформаційної війни: спочатку робили акцент на відвертих фейках та підробках, а зараз стали використовувати правдиву інформацію, наприклад, заяви людей, «бусифікацію», і окремі випадки максимально масштабувати, трактувати та екстраполювати на все суспільство. Тому можна очікувати і подальших змін у підходах росіян до дискредитації влади, журналістів, військових, зокрема через масштабні кампанії в соцмережах, таких як TikTok.
Рекомендації від ГО CAT-UA:
- Змінити комунікаційну політику влади, запровадивши координацію кампаній між різними відомствами;
- Владі відмовитися від уявлення про непідконтрольні медіа як про «недружні»;
- Змінити підходи до боротьби з російською дезінформацією, фокусуючись не на фактчекінгу, а на створенні стратегічного наративу;
- Усталення чесної комунікації щодо бойових дій;
- Остаточне переведення рекрутингу і навіть мобілізації на рівень бригад;
- Відмова політсил від підготовки до виборів, щоб сфокусуватися на досягненні кращої «позиції сили» в переговорах з Росією;
- Зміна підходів до медіаосвіти на всіх рівнях, базове роз’яснення про стратегічні наративи.