Інформаційна війна: що чекає нас у 2025 році

Інформаційна війна: що чекає нас у 2025 році

26 Грудня 2024
233

Інформаційна війна: що чекає нас у 2025 році

233
Громадська організація CAT-UA, яка займається вивченням інформаційного поля, представила свій прогноз щодо сценаріїв розвитку інформаційної війни в новому році.
Інформаційна війна: що чекає нас у 2025 році
Інформаційна війна: що чекає нас у 2025 році

На думку аналітиків позитивний сценарій станеться за умови, якщо влада якісно оновить комунікаційну політику та це відіб’ється на змінах у сприйнятті тем корупції та мобілізації. А також буде вестись дорослий діалог щодо війни.

У такому разі відбуватиметься скорочення ліній розбрату через інклюзивні практики комунікації. Українці менше відчуватимуть песимізм через обстріли та втрати.

В Росії при цьому виникає більше запитань до російської влади, посилення проблем із мобілізацією, втрата контролю за безпековою ситуацією в регіонах, де страждають, якщо не від українських ракет, то від власних ветеранів.

Базовий сценарій, на думку експертів CAT-UA, несе великі шанси на комунікаційну стагнацію в Україні, адже принципових змін не відбувається. Натомість стається активізація передвиборчої боротьби.

При цьому в Україні наростають суперечності між різними групами населення. Об’єднують у цій ситуації лише великі фронтові досягнення (за наявності таких), спостерігається певне розчарування і в західних партнерах.

Передумовами для негативного сценарію є загострення політичної боротьби й неспроможність влади ефективно реагувати на кризи, що підриватиме її легітимність, створюючи умови для політичної нестабільності. Такі погані новини та комунікаційні провали можуть призвести до обвалу економіки, а також, падіння мотивації українців до спротиву, що призведе до готовності домовлятися з агресором.

У разі, якщо Росія поглибить світову війну, відкриваючи нові фронти, зокрема гібридні, включаючи країни НАТО, та дестабілізує світ, Захід може відмовити Україні в суб’єктності задля якнайшвидшого припинення війни. Паралельно Росія може остаточно прорвати блокаду міжнародної ізоляції.

Під час експертної дискусії, яка пройшла в «Укрінформі» керівник ГО CAT-UA Артем Захарченко зазначив, що те, який із цих трьох сценаріїв буде розгортатися, багато в чому залежить саме від дій української влади, яка, все ж має систематизувати структуру стратегічних комунікацій та якісно оновити свою політику в цьому питанні. «Важливий момент — відмова від підготовки до виборів. Ми бачимо, наскільки зараз це несеться у Верховній Раді, ТікТоку — усюди в усіх сенсах. Ми б дуже рекомендували просувати наратив, що вибори шкодять сильній переговорній позиції України».

Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа», заявив, що відповідної системи стратегічних комунікацій в Україні немає. «Є її елементи. Є декілька центрів прийняття рішень. Вони між собою певною мірою взаємодіють, а певною мірою ускладнюють, адже немає одного комунікаційного майданчика, де всі б між собою мали змогу навіть просто поговорити. Гірше за все те, що в різних елементах цієї системи є різне бачення проблематики, того, що робити. Часом це сумна казка про “лебедя, рака та щуку". Також залишається проблема з ігноруванням складних тем: мобілізація, демобілізація, сім’ї зниклих безвісти. Тут все ще бракує відвертої, дорослої комунікації. Мені здається, наші люди зможуть зрозуміти, коли їм будуть пояснювати, що щось неможливо вирішити і не все може бути добре. Ми всі живемо з надією на диво, але іноді дива не стається».

Також він зазначив, що у політичних еліт велике бажання зануритися у виборчий процес, і здається, він вже розпочався. Тому залишається лише застерігати від того, щоб суспільство виборчими ініціативами не роздиралося в такий складний час.

Засновниця проєкту «Як не стати овочем» Оксана Мороз звернула увагу на два вектори, які вимальовуються в інформаційному полі України і на яких може пробувати грати російська пропаганда.

По-перше, це тема реформування Збройних сил. «Я бачу, що це вектор, який може працювати як негативно, так і позитивно в інфопросторі. І питання, хто його очолить і почне активно комунікувати. По-друге – це комунікація щодо боротьби з корупцією. Як тільки у нас починаються рухи з виборами, а вони починаються, загострюється питання корупції. А у нас немає в цьому питанні керованого інформаційного поля. Сильний голос, який звучить у корупційних розслідуваннях у медіа, не має другого сильного голосу стосовно того, щоб скеровувати енергію людей в лобіювання якихось якісних змін, а не просто зняти окрему людину».

Засновниця проєкту «НотаЄнота» Альона Романюк зазначила, що ще чекає «чорних лебедів» нового року. «Пригадую експертні обговорення попередніх років, коли ніхто з експертів не очікував КОВІДу чи, наприклад, повномасштабного вторгнення. Також я бачу загрози у існуванні комунікаційного вакууму там, де не вистачає комунікацій з боку держави або вона різновекторна. Журналісти, медіа, громадськість не є для влади ані ворогами, ані друзями. Медіа є дзеркалом того, що відбувається у суспільстві».

Також Альона Романюк звернула увагу на те, що росіяни змінюють підхід до інформаційної війни: спочатку робили акцент на відвертих фейках та підробках, а зараз стали використовувати правдиву інформацію, наприклад, заяви людей, «бусифікацію», і окремі випадки максимально масштабувати, трактувати та екстраполювати на все суспільство. Тому можна очікувати і подальших змін у підходах росіян до дискредитації влади, журналістів, військових, зокрема через масштабні кампанії в соцмережах, таких як TikTok.

Рекомендації від ГО CAT-UA:

  • Змінити комунікаційну політику влади, запровадивши координацію кампаній між різними відомствами;
  • Владі відмовитися від уявлення про непідконтрольні медіа як про «недружні»;
  • Змінити підходи до боротьби з російською дезінформацією, фокусуючись не на фактчекінгу, а на створенні стратегічного наративу;
  • Усталення чесної комунікації щодо бойових дій;
  • Остаточне переведення рекрутингу і навіть мобілізації на рівень бригад;
  • Відмова політсил від підготовки до виборів, щоб сфокусуватися на досягненні кращої «позиції сили» в переговорах з Росією;
  • Зміна підходів до медіаосвіти на всіх рівнях, базове роз’яснення про стратегічні наративи.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
233
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду