Хоч стратегічні комунікації і наративи здебільшого формуються Офісом президента, об’єднання страткому з Мінкультом має певну логіку. Таку думку висловила шефредакторка «Детектора медіа» Наталія Лигачова під час круглого столу «Культура та стратегічні комунікації», що відбувся 18 грудня в пресцентрі Укрінформу.

На її думку, ключовими у стратегічних комунікаціях є координація та формування стратегічних наративів: «Також важливими є донесення цих наративів до цільових аудиторій і діалог з внутрішньою і міжнародною аудиторією. Є дуже багато акторів у цьому. З моєї точки зору, було б більш логічно, якби це залишалося там, де воно в нашій країні є, — в Офісі президента».

Шефредакторка «Детектора медіа» Наталія Лигачова

Водночас Наталія Лигачова зазначила, що культура під час війни є найбільшим полем, де можна будувати стратегічні наративи, тому надання цієї функції Мінкульту має сенс: «На чому ми будуємо стратегічні наративи зараз? На нашій історії, національній ідентичності та культурній спадщині зокрема. Але треба дивитися, як культурна стратегія буде поєднуватися зі стратегічними комунікаціями в подальшому».

Консультантка зі стратегічних та кризових комунікацій Ярина Ключковська вважає, що діячі культури, науковці, представники бізнесу та інші можуть бути грамотними замовниками для стратегічних комунікацій, але самою комунікацією мають займатися фахівці. «Через те, що термін "стратегічні комунікації" з’явився в назві одного з міністерств, багато людей можуть вважати, що єдиним замовником стратегічних комунікацій від держави є тільки МКСК. Стратегічні комунікації — це частина будь-якого управління, в тому числі у сфері державної політики. Будь-яка сфера не може делегувати свої комунікації одному міністерству», — каже Ярина Ключковська.   

Наразі, за її словами, у більшості організацій та державних органів України комунікація закінчується в момент видачі інформації. «Ми не думаємо, який буде наслідок, ми просто генеруємо контент та випускаємо його назовні. До стратегічних комунікацій це стосунку не має. Це може відбуватися щодо якоїсь стратегії, але наявність стратегії не робить такі комунікації стратегічними», — каже експертка.

Консультантка зі стратегічних та кризових комунікацій Ярина Ключковська

Перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко своєю чергою вважає, що поєднання стратегічних комунікацій в одному міністерстві є доволі логічним, оскільки через культуру іншим країнам простіше пояснювати мету і контекст України.

«Інше питання, як вибудовувати ці стратегічні комунікації. Нам треба виділити для себе ключові аудиторії: маси, які є виборцями в тих чи інших країнах і голосують за уряди, що або підтримують Україну, або обирають інший шлях; бізнес-кола, які нам потрібні для встановлення горизонтальних зв’язків між бізнесами України, виходу на експортні ринки; політичні кола і ті, хто ухвалює політичні рішення. Для кожної з цих аудиторій меседжі і наративи можуть бути абсолютно різними. Тому робота міністерства буде направлена на те, щоб поєднати потреби України в різних сферах. Це не скасовує того, що кожний сектор самозарадний і може комунікувати у свій спосіб, як він вважає за потрібне, але є якісь ключові речі, на яких держава може робити наголос», — каже Григоренко.

Перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко

Директор Українського інституту Володимир Шейко підтримав думку Ярини Ключковської, що страткомом мають займатися всі органи державної влади і громадські організації, тож не може бути однієї інституції, яка задає тон усім іншим. Також він зазначив, що стратком має бути довготерміновим: «Ми маємо розуміти, де ми хочемо опинитися, як держава і як суспільство, умовно через 5–10 років. Потрібно взяти певний горизонт планування. Ті зусилля, які здійснюють багато суб’єктів державних і недержавних, які в публічному просторі називаються стратегічними комунікаціями, такими не є, бо це поточні операційні комунікації, які мають дуже обмежену візію».

Директор Українського інституту Володимир Шейко

На думку голови правління Коаліції дієвців культури, ключової експертки сектору «Культурна спадщина проєкту RES—POL» Ольги Сагайдак, у стратегічних комунікаціях важливо мати артикульовану мету та враховувати ризики: «Не завжди твій меседж відрефлексується так, як ти думаєш. Тому важливо мати план "В" і "С", якщо комунікація не спрацювала або спрацювала небезпечно і хибно. І дуже важлива синергія тих, хто комунікує, щоб ці меседжі не конкурували. Бо це болючий досвід, коли ми виходимо з різних боків на одні й ті ж аудиторії і самі собі суперечимо».

Голова правління Коаліції дієвців культури, ключова експертка сектору «Культурна спадщина проєкту RES—POL» Ольга Сагайдак

Нагадаємо, у вересні 2024 року Міністерство культури та інформаційної політики України отримало назву Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, а Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України — Міністерства розвитку громад та територій України.

Також 6 грудня Міністерство культури та стратегічних комунікацій України створило Центр стратегічних комунікацій, перейменувавши для цього одне з державних підприємств, та призначило його керівником Сергія Бикова. 

Однак уже ввечері 7 грудня його було звільнено з посади. 

Скріншоти: відеотрансляція Укрінформу