Оригінал публікації на сайті «Центру стратегічних комунікацій» за посиланням

1. «Аналітика» Ріттера дісталася Близького Сходу.
2. Путін гидує зустрічатись з Асадом.
3. Скільки вклала і що отримала РФ у Сирії.
4. «Глобальний гравець» програє на Глобальному Півдні.

«Аналітика» Ріттера дісталася Близького Сходу

Російська пропаганда дуже любить цитувати різноманітних західних «експертів». Один із них — Скотт Ріттер, який у вересні повідомив, що припиняє офіційну співпрацю з RT. «Я повністю відданий дотриманню законодавства США і тому негайно припиняю всі контрактні відносини, як із RT, так і зі Sputnik, а також припиняю свою участь у будь-якій взаємодії ЗМІ з особами та організаціями, на які поширюються санкції, доти, доки влада США не визнає це законним», — пояснив тоді Ріттер. 

НАСПРАВДІ, якщо він офіційно попрощався з російською пропагандою, це не означає, що вона попрощалася з ним. Ріттер й досі частий гість у росЗМІ. Наприклад, 22 листопада Соловйов процитував його «експертну» думку щодо «орєшніка»: «Це рівень руйнувань, з яким ніколи не могли зрівнятися Storm Shadow і ATACMS».

 

А 24 листопада вже «РИА Новости» розповсюдило його «аналітику» про те, що «Байден збирається втягнути США в ядерну війну з РФ до інавгурації Трампа».

Але тепер про «експертність» Ріттера знають вже не тільки в Україні чи США, а й на Близькому Сході. Ще 3 грудня він зробив наступні чотири власні висновки з ситуації в Сирії:

• «повстанці не мають шансів проти авіації РФ»
• «Росія та Асад знищать повстанців на землі»
• «Асад тримається впевнено і не панікує»
• «головний, хто програє в Сирії — Туреччина».

А вже за два дні Росія зазнала ганебної поразки в Сирії, Туреччину називають головним переможцем у Сирії, армія Асада здалася без бою, а сам він утік до Москви на літаку з вимкненими транспондерами. Навіть не звернувшись до власного народу, яким керував останні 24 роки, з останнім словом.

І це все що потрібно знати про рівень таких «аналітиків» як Ріттер. Але використовувати його й надалі російська пропаганда, звісно, не перестане.

Путін гидує зустрічатись з Асадом

Цікаво й те, як державні росЗМІ протягом лише 12 хвилин перетворили «бойовиків-радикалів, які воюють проти законного уряду Сирії» у «опозиціонерів, з яким треба налагоджувати конструктивний діалог».

 

НАСПРАВДІ навіть Z-ресурси з цього приводу кепкують: «Подивився, коли терористи і бойовики перетворилися на збройну опозицію. О 7-й годині 42 хвилини "терористи". О 8:00 "бойовики". О 8:12 вже "збройна опозиція". Тобто за 12 хвилин із грязі в князі. О 21:00 прапор "терористів, бойовиків, збройної опозиції" вже висить над консульством Сирії в Пітері».

Ще 7 грудня голова МЗС РФ Лавров запевняв: «Наші війська, які базуються в місті Хмеймім, допомагають сирійській армії ліквідувати наступ терористів».

 

А вже днем 8 грудня у заяві зовнішньополітичного відомства РФ йшлося, що «Російська Федерація контактує з усіма угрупованнями сирійської опозиції».

Головні телеканали також, що називається, «на ходу» отримали відповідні вказівки. У перших випусках вони ще повідомляли про «терористів у Дамаску». Однак уже у наступних все вже також було згідно з новою «методичкою про опозицію».

А лейтмотив телевізійних пояснень народу РФ, «що ж власне трапилось в Сирії, яку ми так підтримували», — скрізь був один. І його сформулював на «России 1» Кісєльов: «Ми свій обов’язок в Сирії виконали. Те, що в ній відбувається, для нас не байдуже, але головне для нас — безпека самої Росії, тобто те, що зараз відбувається в зоні СВО».

На цьому тему Сирії будуть глушити на росТБ. Знову вона вирине (якщо вирине), коли Москва домовиться (якщо домовиться) з новою владою про збереження своїх баз у тому самому Хмеймімі та Тартусі, які їй дуже потрібні.

А особисто Асад, скоріш за все, взагалі зникне з інформаційного поля. Путін не збирається зустрічатись з ним. Так само було й з Януковичем, Аскаром Акаєвим і Курманбеком Бакієвим (експрезиденти Киргизстану), які також (принаймні, публічно) не зустрічались з Путіним. І це зрозуміло: він в очах росіян і світу має виглядати «переможцем», а не асоціюватись з тими, на кого він зробив ставку і хто у підсумку програв.

Скільки вклала і що отримала РФ у Сирії

Чимало питань залишаються стосовно того, скільки путінська Росія, а  раніше СРСР (за 30 річний термін правління Хафеза Асада) вклала в Сирію.

Путін в березні 2016 заявив, що з серпня 2015 року (коли почалась сирійська кампанія) це коштувало 33 млрд рублів і попередив, що «далі буде».

 

НАСПРАВДІ ці гроші були заплановані в бюджеті МО РФ на навчання і бойову підготовку, але як вже тоді зазначав Путін: «Краще використовувати, витрачати боєресурс у бою, ніж на полігоні». Потім ця ж цинічна риторика використовувалася в Україні. Востаннє — коли Путін заявив про саме «експериментальний зразок «Орєшніка» і лише потім почав лякати, що «його запустять в серійне виробництво».

Саме на сирійцях російська армія випробувала ракети «Іскандер», «Калібр», Х-101, берегові комплекси «Бастіон», які стріляли по цілях на землі та багато чого іншого, що потім було застосовано у великих обсягах вже під час нападу на Україну.

Загалом російська армія витрачала на операцію в Сирії від $2,3 млн до $4 млн на день, оцінювали аналітики британського видавництва IHS Jane’s у жовтні 2015 року. Тоді ж російське видання РБК (на той час ще цілком ліберальне) підрахувало, що день операції обходиться приблизно в $2,5 млн «за найбільш заниженими оцінками». Річні ж витрати РБК оцінив тоді в суму щонайменше $1 млрд.

На початку березня 2018 року аналітики констатували, що сумарні витрати Росії в Сирії вже можуть становити від 172 до 245 млрд рублів, більша частина з яких пішла на вильоти бойової авіації (від 143 млрд до 209 млрд рублів), та ракетні пуски (від 5,98 млрд до 9,97 млрд рублів).

Ці гроші, за тодішньою оцінкою були в п’ять разів більше, ніж, наприклад, було витрачено на п’ятирічну федеральну національну онкологічну програму.

У Сирії також воювали тисячі найманців із «ПВК Вагнера». З огляду на цифри їхнього утримання вже в Україні, які озвучив Путін після «пригожинського заколоту» — «86 млрд рублів з травня 2022 по травень 2023-го», — можна зробити відповідний висновок і про порядок сум на їхнє перебування у Сирії за 7 років, тобто з 2015-го по 2022-й. Потім, як відомо, їх перекинули на український Донбас, де вони й загинули. А у грудні 2024 року загинула й путінська Сирія. «Чудовий» підсумок діяльності «великого геополітичного гравця».

«Глобальний гравець» програє на Глобальному Півдні

І наостанок, можливо, непримітний для багатьох, але дуже показовий нюанс. Посольство РФ в Сирії у своєму телеграм-каналі останні буремні дні в країні публікує виключно промови Лаврова на форумі в Катарі, або ту саму офіційну заяву МЗС РФ, де воно терористів назвало «опозиціонерами».

Що ж до простих громадян, то про їхню евакуацію ані пари з вуст. На літаку, в якому до Москви евакуювали Асада, місця їм не знайшлося. Замість цього посольство Росії рекомендувало їм літати регулярними комерційними рейсами, які припинилися ще 8 грудня.

 

НАСПРАВДІ це вже тенденція. Торік у жовтні Росія відмовилася вивозити своїх громадян з Ізраїлю після вторгнення в країну бойовиків ХАМАС. Тоді посольство РФ також рекомендувало скористатися комерційними рейсами.

Фактично нічого Росія не зробила й для звільнення своїх заручників у ХАМАС. За даними Ізраїлю, йдеться про вісьмох осіб із паспортами РФ. І навіть зараз, попри те, що Москва підтримує тісні зв’язки з ХАМАС, у полоні й досі перебувають двоє її громадян. 

А вже після ізраїльської трагедії, Росія відмовилась евакуювати своїх громадян з власної ж території — у Курській області. Тобто нічого нового не відбувається в цьому сенсі й в Сирії. 

Путіну важливіше відчувати себе «глобальним геополітичним гравцем», ніж опуститися до проблем простих людей. Але й так званий Глобальний Південь вже констатує його сирійську поразку. Яку лише зайвий раз підкреслило судомне перейменовування «терористів» на «опозиціонерів».