Повний текст дослідження та інфографіка на сайті «Texty.org» за посиланням. Увага, матеріал містить приклади онлайн насильства, зокрема нецензурну лексику та образливі висловлювання.

Texty.org та ГО «Жінки в медіа» провели журналістське розслідування про онлайн-насильство щодо журналісток у коментарях в YouTube.

Для цього використали 10 найпопулярніших україномовних новинних YouTube-каналів, до них також додали YouTube-канали медіа з білого списку й обрали цьогорічні відео, у яких щонайменше одна жінка виступає в ролі ведучої або інтерв'юерки. Загалом, на 15 каналах вийшло 2300 таких відео, під якими нарахували 285 тисяч коментарів.

Всі дописи були опрацьовані за допомогою ШІ (GPT-4o) з проханням позначити ті, де є принаймні один із десяти видів онлайн-насильства, які трапляються в коментарях:

• сексизм;
• мізогінія;
• погрози смертю або фізичним насильством;
• погрози зґвалтуванням чи іншим сексуальним насильством;
• мова ворожнечі;
• гендерна дезінформація;
• доксинг (публікація чутливої особистої інформації, як-от домашня адреса);
• секторинг / порнопомста (погроза опублікувати інтимні фото, відео тощо);
• гендерно зумовлений тролінг;
• дифамація.

Опис кожного виду онлайн-насильства з характерними прикладами можна знайти наприкінці статті.  Деякі з них є проблемою не тільки для жінок-журналісток, а й для чоловіків.

Проте у дослідження зосередилися саме на журналістках, які й раніше становили більшість у медіагалузі, а після початку повномасштабного вторгнення ця частка з обʼєктивних причин зросла.

На кінець 2023 року 77% журналістів становили жінки. У 2024 році 81% українських журналісток, опитаних ГО «Жінки в медіа», стикався з різними проявами онлайн-насильства. Найчастіше з мізогінією (жінконенависництво) і дифамацією (поширення брехні про людину) заради професійної дискредитації. 

Текст у pdf-форматі за посиланням

Ілюстрація: «Texty.org»