Загалом у проаналізованих коментарях зафіксували найтиповіші приклади лайки та нецензурної лексики, слова сексуалізованого характеру чи з натяками на фізіологічні або тілесні аспекти, ознаки дегуманізації, прирівнювання до тварин чи їхніх частин, прикметники та дієслова, які відтворюють погрози смертю та насильством.

За даними журналістів, негатив переважно залишали під матеріалами на тему корупції, мобілізації чи нелегального виїзду за кордон. Відео українських медіа в 3,5 раза частіше коментували саме українською. Водночас україномовного хейту було дещо менше, ніж російськомовного.

Попри жорсткі політики ютубу з протидії мові ненависті, алгоритми модерації все ж часто її пропускають, імовірно, через недосконалість самих алгоритмів чи проблеми з «розумінням» української. Наразі, як зауважують журналісти, налаштування дають змогу дещо покращити ситуацію власноруч. Наприклад, повністю закривши коментарі до відео, скориставшись механізмом скарг на образливий контент, а також налаштувавши власний чорний список заборонених у коментарях слів.

Водночас автори дослідження звертають увагу, що образливі коментарі під відео є ще одним кроком до легітимації та «розвіртуалізації» насильства. 

За результатами глобального дослідження насильства в інтернеті проти жінок-журналісток, проведеного ЮНЕСКО в 15 країнах світу наприкінці 2022 року, 73% респонденток відповіли, що стикалися з онлайн-насильством під час своєї роботи. Кожна п’ята сказала, що зазнала нападу чи жорстокого поводження офлайн у зв’язку із систематичним переслідуванням в інтернеті.

Серед опитаних ГО «Жінки в медіа» медійниць 14% тих, які зазнавали онлайн-насильства, повідомили, що загрози для них із цифрового простору перейшли у фізичний вимір.

З повним дослідженням та ексклюзивною інфографікою Texty.org можна ознайомитися тут.

Фото: Texty.org