Оригінал публікації на сайті «Інституту масової інформації» за посиланням

Скільки людей у вашій редакції працює зараз і чи відчуваєте якусь кризу кадрів?

Враховуючи, що у нас є ще регіональні підрозділи – Еспресо Захід, Еспресо Біла Церква, англомовна сторінка сайту  – загалом працює 60 людей. Половина з них - на головній сторінці сайту Еспресо.  А щодо кризи кадрів, та наразі штат у нас повністю укомплектований.Але з початку повномасштабного вторгнення були різні періоди. Частину колективу мобілізували до Збройних сил.. Також  конкуренти хантять людей. Були випадки, наприклад, коли на початку повномасштабки люди позвільнялися просто тому, що не витримали психологічно, морально. І навіть кілька людей, коли звільнилися, у приватних бесідах казали, що не працюватимуть в новинах і перейдуть у якусь іншу сферу. Ось так. Але по 2-3 людини можуть звільнитися за квартал. Ми намагаємося шукати заміни. Це виходить не швидко. Близько місяця триває цей період пошуку, а далі людина адаптується, поки не вийде на певний рівень. Тож, близько двох місяців у нас виходить на заміну штатної одиниці. 

Які інновації впровадила ваша редакція за останній рік? 

Сам «Еспресо» є мультимедійним майданчиком. Загалом у тому Білому списку, який ви формуєте, тільки «Еспресо», Суспільне і hromadske одночасно вважаються найякіснішими інформаційними сайтами і є складовими великого проєкту, які поєднують телеканал, ютуб-канал і соцмережі. Я вважаю, що це наша певна перевага над іншими медіа. Тому, продовжуючи тему щодо інновацій, скажу, що на кожному нашому каналі комунікації з аудиторією ми розвиваємо так звану конвергентну журналістику – не знаю, чи новітня ця дефініція, поняття, – тобто вміння журналістів редакції подати інформацію з події на відповідні канали поширення. У нас є свій такий інтерактивний пресцентр, а якщо простими словами, група в месенджері, учасниками якої є журналіст телеканалу, нашого сайту, редактори обох редакцій і есемемники. Відповідно, коли хтось із журналістів виїжджає на подію, за підсумками його роботи ми вирішуємо, куди швидше, найкраще в цей момент подати інформацію, розповісти її людям.

Я вважаю, що це наша інновація. Раніше ми не практикували такого методу співпраці всіх наших майданчиків. Тобто до повномасштабного вторгнення тележурналісти зазвичай їздили на знімання, робили матеріал для телеканалу і їхали додому. Наразі в нас обов'язком кожної людини, журналіста, на якому б з наших майданчиків він не працював, є завдання розповісти все, що він бачить, для всіх наших майданчиків. За можливості. Зважаючи, наскільки йому дозволяє це ситуація на місці події. 

Це я вважаю одним з наших здобутків, унікальністю «Еспресо».

Крім того, ми створили на сайті розділ «Пояснюємо» і розвиваємо пояснювальну журналістику. Це піджанр аналітичної журналістики. Намагаємося писати по кілька матеріалів на тиждень на найважливіші аналітичні теми, розглядати їх з усіх боків, оформляти відповідно, щоб читач міг розібратися в актуальній темі, яка, на нашу редакційну думку, є однією з найгарячіших на тижні. Цей розділ ми намагаємося розвивати, щоб трошки відрізнятися від наших конкурентів. 

Також беремо оперативні коментарі. Завдяки тому, що ми є мультимайданчиком, у нас є телеканал, є група райтерів, які під час прямого ефіру телеканалу його відслуховують. Коментарі компетентних спікерів, які вмикаються в наш ефір, розшифровують і оформлюють ці коментарі на наш сайт. Звичайно, публікують їх з відповідними бекграундом з теми.

Це ті три речі, на які б я хотів звернути увагу, говорячи про нашу унікальність.

Коментарі, до речі, мають великий попит останніми тижнями, коли гаряча фаза на фронті, росіяни наступають, коли луплять по нас. Та й ситуація на Заході дуже цікавить людей. Читачі потребують пояснень від компетентних осіб, і ми їх надаємо.

Телемарафон вважають основним майданчиком, на якому можна почути офіційну позицію влади України, і, ймовірно, редакціям, які в ньому працюють, легше домовитися про такі коментарі. А як у вас із комунікацією з владою та з правоохоронними органами?

Насправді важкувато. З міністром, з урядом домогтися якогось інтерв'ю дуже важко. У нас на сайті єдине інтерв'ю з міністром соціальної політики було рік тому. З народним депутатом від провладної фракції трошки простіше (домовитися про розмову. – Ред.). Вони є, коментують. Але загалом так, є певні нюанси з домовленостями. Відмовляють… Можуть просто не відповідати або не виходять на зв'язок.

З якими основними викликами зіткнулася ваша редакція цього року і як ви їх вирішуєте?

По-перше, вимкнення світла. Ми їх, слава богу, вирішили під час першого блекауту. Багато сайтів працюють віддалено, користуючись домашнім інтернетом. Коли вимикають світло, вмикають на смартфонах точку доступу та під'єднуються до мережі з ноутбуків через мобільний інтернет. А це дуже нестабільна історія через особливості безпеки нашої адмінпанелі. Тому ми закупили спеціальний софт, який розв'язав проблему. У нас дуже багато людей працюють не з офісу, а з різних куточків України й навіть за кордоном. Хто міг, той змінив собі інтернет-провайдера, який дозволяє під час відключення світла подавати інтернет до цих осель. Хто зміг, той купив собі елементи живлення для модемів. 

Крім того, дуже допоміг ваш проєкт Інституту масової інформації з медіабазами в різних прифронтових містах. У Запоріжжі наша колега відвідувала ваш офіс під час вимкнення світла. Тому дуже дякуємо.

І запрошуємо, якщо треба.

Намагаємося стежити за мікрокліматом і за здоров'ям редакції, зважаючи на  всі виклики, в яких ми зараз працюємо. Люди емоційно виснажуються. З минулого року ми співпрацюємо з організацією "Брейнкульт". У них є програма Mental Support for Media. Вони супроводжували редакцію. Їхні психотерапевти допомагали людям, які цього потребували. Після проходження цієї програми провели анкетування серед працівників нашої редакції, також узяли в ньому участь працівники телеканалу. За результатами цього анкетування з'ясували, що ситуація з психологічним станом редакції покращилася. Ми далі продовжуємо співпрацювати з цією організацією. Люди беруть участь у вебінарах щодо того, як зарадити тривожним станам, як брати інтерв'ю в людей, які пережили травму. Намагаємось опікуватися психічним здоров'ям одне одного, тому що ми всі потрібні одне одному для нашого спільного – сподіваюся, щасливого – майбутнього.

Чи намагаєтеся ви в матеріалах порушувати різні теми? Я розумію, що новини, на жаль, зараз переважно про війну, але ж є культура, яка розвивається попри війну. Можна перекладати цікаві статті з іноземних видань. 

Оскільки ми загальнонаціонального масштабу сайт, ми намагаємося подавати інформацію не лише про війну та про економіку війни й про все, що стосується війни, але й на теми культури, шоу-бізнесу, ігрової індустрії. Кожен тиждень ми в редакції варіюємо тематичну спрямованість додатково для наших редакторів стрічки новин, щоб вони шукали інформацію не лише на актуальну тематику, але й дивилися на джерела, які висвітлюють культуру, кіно, театр. У нас одна колега пише про танцювальні вистави на тижні. Дуже цікаво. Ми пишемо про кіно, про культуру. Пишемо про те, що відбувається в шоу-бізнесі, як я вже сказав. Пишемо про науку, технології. Намагаємося наш контент урізноманітнювати, щоб люди читали не тільки про війну, а й про те, що їм допоможе трошки абстрагуватись, трошки видихнути. Ми самі це розуміємо. Один редактор стрічки новин на день має переглянути різні джерела. Переважно там 60, 70% інформації про війну. І це важко морально. Ми такі самі люди й намагаємось урізноманітнювати контент.

Скільки у вашої редакції нині джерел фінансування. Які основні?

Наші основні джерела - це комерційні надходження, монетизація нашого контенту та гранти. У нас є відділ, який займається рекламою для телеканалу, для сайту. На сайті це банерна реклама, а також різні пресрелізи та анонси, які виходять у нас з відповідним маркуванням.

Що, на вашу думку, потрібно змінити або вдосконалити, щоб українські медіа могли працювати ефективніше?

Нам дуже заважають анонімні телеграм-канали. Потрібна, як на мене, законодавча база, щоб вони були хоча б верифіковані. А ще потрібно вести просвітницьку діяльність на різних майданчиках, розповідати про медіаграмотність, найякісніші джерела. Ваша робота в цьому допомагає. Треба говорити з людьми, треба говорити із сусідами. Я вчу своїх батьків, де шукати інформацію. Треба працювати, так би мовити, в народі, між собою, бо, як побороти анонімні телеграм-канали просто одними своїми зусиллями, я не знаю просто.
Здається, все очевидно, але коли спілкуєшся зі знайомими й питаєш, де вони беруть інформацію, вони мені називають анонімні телеграм-канали. Я кажу, що вони ж не знають, хто за цими телеграм-каналами стоїть, де ці люди беруть інформацію. Зараз написали одне повідомлення, а через п'ять хвилин відредагували його. І невідомо, що там було правдою. А що тепер? Як відрізнити?

Ілюстрація ІМІ, використано фото Еспресо.tv