Кампанія приурочена до Дня гідності та свободи, який відзначається 21 листопада. Ця дата є знаменною для українців і покликана утвердити прагнення українських громадян до демократії, свободи та справедливості. Люди свободи і є медіа- та інфограмотними. Тож проєкт має на меті посилити в українців стійку звичку аналізувати й перевіряти інформацію. 

1

4

Кількісне дослідження ГО «Детектор медіа» «Індекс медіаграмотності українців», що визначає рівень усвідомленого сприйняття й критичного ставлення українців до інформації, а також їхню здатність користуватися медіа, оприлюднене на початку 2024 року, показало: протягом другого року великої війни кількість українців із високим рівнем медіа- та інфограмотності зменшилася. 

«Рівень медіа- та інформаційної грамотності залежить від віку, рівня освіти, добробуту, місця проживання. Цілком передбачуваним є її високий рівень у молоді 18–25 років (за рахунок цифрової компетентності) і низький серед старшої вікової групи 56–65. Що нижчий освітній статус, то нижчим є й рівень медіа- та інфограмотності. Суттєві відмінності спостерігаються між людьми з різним матеріальним статусом. Що вищий рівень добробуту, то вищий показник має індекс. Утім дезінформація стає хитрішою й тоншою, тому повірити в оманливі новини може кожен», ― зазначає Наталія Лигачова, голова ГО «Детектор медіа». Тим часом майже не змінився показник розуміння суспільством ролі медіа (якщо порівнювати з першим роком великої війни). Більшість аудиторії (70%) вважає, що головна місія медіа ― інформувати громадян про суспільно значущі події. Зросла цінність і самих медіа, які не просто інформують, а стали частиною боротьби за свободу.

Ініціатори кампанії хочуть привернути увагу до правил медіаграмотності, які допоможуть розпізнавати маніпуляції, захищатися від оманливих новин, дезінформації та дипфейків, а також обирати надійні джерела інформації.

Протягом місяця соціальні ролики кампанії будуть поширюватись на медіафасадах ТЦ Києва, у потягах Укрзалізниці та на національних телеканалах. А зірки телебачення й кіно, блогери, стендапери, журналісти, які підтримують кампанію, пояснюватимуть аудиторії навички медіаграмотності. Наприклад, як переконатися, що джерела надійні, як розрізняти факти й думки, а також нагадуватимуть про конфіденційність та безпеку тощо.

В одному із соціальних роликів інфогігієна подається як повсякденне правило безпеки й піклування про себе ― так само як переходити дорогу на зелене світло, надівати шапку, коли холодно, чи мити руки перед їжею. Відтак читати новини з перевірених джерел має стати новою корисною звичкою.

Інший ролик розкриває ідею медіаграмотності через аналогію «ти є тим, що споживаєш», тому їж корисне, читай перевірене. Зрештою, критичне мислення ― це турбота про якість їжі для мозку. 

«У рамках кампанії для нас важливо нагадати українцям принаймні відписатися від анонімних каналів, за якими не стоять відомі новинні бренди або державні установи. Будь-що анонімне створено для того, щоб маніпулювати свідомістю, тож немає жодної причини читати це. Слід завжди перевіряти, що про той чи інший факт написали солідні медіа, наприклад, Суспільне мовлення. Якщо в серйозних медіа такого немає, то напевне це дезінформація. Нічого суперважливого медіа не пропустять. У нашої команди ще багато роботи щодо медіа- та інформаційної грамотності», ― зазначив програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський.

Невдовзі ГО «Детектор медіа» планує нове дослідження індексу медіаграмотності українців. Тож ініціатори сподіваються, що кампанія сприятиме розвитку вміння свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію, а також користуватися розмаїттям медіа. Люди, які цінують свободу, мають бути медійно та інформаційно грамотними, щоб захищатися від маніпуляцій. Користувачів також закликають долучатися до комунікації, поширюючи соціальні ролики кампанії #медіаграмотністьцесвобода в соцмережах.

«Розвінчувати фейки у вайбер-чаті ― це сприяти перемозі. Розповідати сусідам у під’їзді, де читати перевірені новини, ― це сприяти перемозі. Читати достовірні новини ― теж маленький внесок у перемогу. Це можуть робити не лише мої колеги, які працюють з інформацією, а й кожен українець. Критичне мислення — це ключ до свободи», ― пояснює Тетяна Кириленко, співзасновниця й директорка Spinus Agency. 

ЮНЕСКО підтримує медійну та інформаційну грамотність в Україні, щоб допомогти громадянам розвинути навички критичного мислення, необхідні для орієнтування в інфопросторі, який дедалі більше наповнюється дезінформацією, особливо в цифровому середовищі. «Для нас ця робота є надзвичайно важливою під час війни, коли українці активно користуються соцмережами для отримання інформації та стикаються з необхідністю відрізняти правдиву інформацію від хибної, зокрема створеної за допомогою ШІ», ― підкреслила К'яра Децці Бардескі, голова Бюро ЮНЕСКО в Україні.

Проєкт «Підсилення медіа та інформаційної грамотності в Україні» розроблено та реалізовано ГО «Детектор медіа» і Spinus Agency у співпраці з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Проєкт є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні.