У Києві завершився 53-й міжнародний кінофестиваль «Молодість». Цьогоріч фестиваль вдруге від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну проходить у довоєнному форматі: міжнародний (із поділом на повнометражну, короткометражну і студентську секції), національний і документальний конкурси, дитячий Teen Screen і широка позаконкурсна програма. Основними фестивальними майданчиками слугують кінотеатр «Жовтень» і — вперше після багаторічної перерви — Київський будинок кіно. Про перелік основних стрічок фестивалю читайте тут. Про сьомий фестивальний день читайте  тут.

У суботу «Молодість» добігла кінця.

До церемонії завершення була ще можливість подивитися повторні сеанси фільмів із різних програм. Так, чималу любов глядачів здобули «Квіти України» (Польща, документальний конкурс). Режисерка Аделіна Борець дуже вдало вибрала героїню для свого повнометражного дебюту. Киянка Наталія, що живе на Дарниці, є свого роду місцевою знаменитістю: вона мешкає в сільській хатині, тримає курей і кіз, глядить за великим городом і масою квітів — і вся ця оаза розташована в оточенні багатоповерхівок. Забудовники роками намагаються її вижити — але нічого не виходить. Власне, дотепна, весела, гостра на язик, розкута Наталія — з тих персонажок, під яких навіть не треба писати якусь особливу історію: достатньо просто навести на неї камеру.

«Квіти України»

Останньою прем’єрою в позаконкурсній програмі «Фестиваль фестивалів» стала італійська історична драма «Вермільйо» (реж. Маура Дельперо). Дія розгортається в 1944 році у високогірному селищі Вермільйо. Приїзд солдата-дезертира П'єтро порушує звичний штиб життя родини місцевого вчителя. П'єтро закохується в Лючію, вчителеву старшу доньку, і невдовзі одружується з нею. Проте щастя молодят закінчується разом із війною. Поки світ оговтується від своєї трагедії, родина стикається з власною бідою. «Вермільйо» має все те, за що ми любимо італійське кіно: яскраві акторські роботи, неквапний, але захопливий ритм, бентежну драматургію. Окремим героєм можна вважати заворожливий краєвид Альп. «Вермільйо» отримав Гран-прі журі на Венеційському кінофестивалі.

«Вермільйо»

А фільмом завершення «Молодості» після оголошення переможців стала нова робота польського режисера Даміана Коцура  «Під вулканом». Даміан має досвід зйомок в Україні: його остання короткометражка «Як це було» знята у співавторстві з нашою режисеркою Анастасією Солоневич.

Цього разу героями картини стає родина українських туристів, яких звістка про повномасштабний наступ Росії застала у відпустці на Канарських островах. Тож усі четверо за ніч із туристів перетворилися на біженців. Коцур зібрав блискучий акторський склад: гра Романа Луцького, Анастасії Карпенко, Софії Березовської, Федора Пугачова бездоганна. Вони сваряться й миряться, веселяться і сумують, діляться таємницями. Даміан прописав низку чудових сцен, де кожний із характерів розкривається з несподіваного боку. І все це — на тлі дивовижної природи Канар. Суттєвий недолік фільму — прикра незавершеність, недобудованість історії, та все ж, на мою думку, сильні сторони переважають.

«Під вулканом»