Заяви західних лідерів про те, що Україна може отримати запрошення до НАТО лише після завершення війни, фактично є заохоченням Росії до ескалації. Таку думку висловив керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко під час круглого столу «План перемоги Володимира Зеленського та стратегія його реалізації», який організували Інститут зовнішньополітичних досліджень та Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння.

«Це демонстрація слабкості Заходу і фактично заклик до Путіна: “Наступай, продовжуй воювати, ми Україну в НАТО не кличемо”», — пояснив експерт. 

За його словами, якби позиція західних партнерів була іншою і Україна вже зараз отримала б все, що їй необхідно для ударів по ворожих тилах, то і ситуація на полі бою була б інша. А отже і закінчення війни наблизились би. 

Олександр Мусієнко

Між тим, говорить Мусієнко, попри усі похмурі прогнози, Україна тримається навіть за умов обмеженого постачання озброєнь від союзників. І водночас президент України представляє План перемоги України «з достатньо чіткими і прикладними меседжами». У них, за оцінками керівника Центру військово-правових досліджень, містяться пропозиції — яким чином змінити ситуацію на полі бою на користь України і зупинити Росію. 

«Перший з цим месендів — заклик до партнерів допомогти озброїти резерви Сил оборони, які були сформовані в результаті посилених заходів з мобілізації і готуються до відправки на передову. Ми змінили законодавство, пов’язане з мобілізацією, в нас збільшилась кількість людей, які заповнили навчальні центри і готуються воювати. Тепер стало питання — яким чином їх озброїти? Другий меседж спонукає партнерів вкладати інвестиції в розвиток українського військово-промислового комплексу. Ми повинні самі виробляти зброю, але кошти, які передбачені бюджетом на державне оборонне замовлення, не покривають потреби українських оборонних виробників. Щоб змінити ситуацію, нам потрібні інвестиції. Наступний меседж зводиться до того, що Курська операція продемонструвала: як тільки Україна завдає удар, вона здатна досягати результатів», — прокоментував План перемоги Олександр Мусієнко. 

За його словами, у разі рішучих дій партнерів з активізації постачання озброєння Україні, вкладання інвестицій у її ВПК, посилення санкцій проти агресора та його сателітів, жодних шансів на перемогу у Росії не буде. «Якщо такої рішучості виявлено не буде, східна орда — Росія з КНДР та іншими своїми союзниками — постукає у двері Варшави, Берліна і Парижу. Україна ж не просить дуже багато і понад те, що готова заплатити сама», — сказав експерт.

Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак також висловився про роль союзників у майбутній перемозі України. За його словами, Україна зараз наближається до критичної ситуації — за останніх два місяці, за оцінками експерта, противник захопив у шість разів більше українських земель, ніж за весь 2023 рік. 

Валентин Бадрак

«За всіх наших внутрішніх проблем і помилок значною мірою ситуація спровокована слабкістю Заходу. Він виявився не здатним організувати опір і стримання російського злочинного режиму. Ба більше — приїзд генсекретаря ООН до Казані і потискання ним руки Путіна фактично означає, що Захід не вважає російського диктатора міжнародним злочинцем. Це такий символічний знак», — поділився міркуваннями Бадрак. 

На Заході, вважає він, багато хто розуміє, що поразка України викличе поступовий розпад НАТО: у такому разі НАТО взагалі може припинити існування, демократичні цінності будуть зруйновані і необхідність їх захищати відпаде. «Але для у Європи має спрацювати інстинкт самозбереження. Вона не може кинути Україну. Це запорука того, що Європа вистоїть разом з Україною», — переконаний Бадрак. 

Своєю чергою, експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара висловив думку про те, судячи з цілеспрямованої кампанії, яка почалась цього літа, партнери хочуть підштовхнути Україну до заключення миру з Росією ціною захоплених ворогом територій. Натомість, вважає він, План перемоги Зеленського — це сигнал союзникам про те, що Україна не буде здаватися і йти на невигідні для себе умови. З’явитися цьому плану, на думку Хари, допоміг успіх української армії у Курській операції: «Це, напевно, вперше, коли ми воєнними інструментами досягаємо політичної цілі. Курська операція сприяла тому, щоб вщухли розмови про те, що Україна буцімто не здатна нічого зробити, це глухий кут, давайте сідати за стіл перемовин і віддавайте щось супротивнику, аби вижити. Наш план перемоги не підтримують такою мірою, як ми хочемо. З кількох причин. По-перше, в США триває передвиборча кампанія і президент, який скоро піде з посади, не братиме на себе ніяких зобов’язань, що можуть бути покладені на наступника. По-друге, серед рядових американців, а також серед жителів європейських країн, доволі високий процент тих, хто проти допомоги Україні». 

План перемоги Володимира Зеленського, на його думку, дає зрозуміти, що для успіху нашої держави, відновлення дії міжнародного права, приборкання агресивних планів КНДР, Китаю й Ірану потрібно надати Силам оборони зброю, здатну змінити ситуацію на полі бою. «Головна ідея цього плану або цієї стратегії — сказати світові, що Україна продовжує боротися, що ми не збираємо здаватися. Ті, хто кажуть, що настав час перемовин, помиляються», — переконаний Хара.

Олександр Хара

Пункт про запрошення України в НАТО він вважає одним з ключових. Це прибере одну з важливих цілей російського диктатора, задля досягнення якої він і розпочав повномасштабне вторгнення. Вступ нашої країни до Альянсу вплине на його стратегічні розрахунки. 

Як повідомлялось раніше, 16 жовтня 2024 року президент України Володимир Зеленський представив у Верховній Раді свій План перемоги. Він складається з п’яти пунктів і трьох таємних додатків. За словами Зеленського, якщо план вдасться реалізувати, то війну можна буде завершити не пізніше наступного року. За словами президента, виконання Плану миру залежить від партнерів України, а не від Росії, а Україна та партнери повинні разом змінити обставини так, щоб «примусити Росію до миру».

На фото — директор НВП «Атлон Авіа» Артем В’юник, директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця, експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак

Фото: Медіацентр ДП «ГДІП»