26 жовтня в Грузії відбувалися вибори до парламенту. Виборчі перегони проходили на тлі посилення російського впливу в державі, особливо після прийняття в травні 2024 року грузинським парламентом закону про іноземних агентів на кшталт того, що було затверджено у Росії. Відповіддю громадянського суспільства на це були протести навесні цього року. Партія «Грузинська мрія — Демократична Грузія» перебуває при владі з 2012 року. Нинішні вибори можуть стати або продовженням тих проросійських тенденцій, які є, або можливістю політичних змін із приходом до влади опозиції.

Загрозливими є повідомлення про обшуки в представників громадянського суспільства Грузії. 24 жовтня «Ехо Кавказа» (проєкт «Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода», який російською мовою інформує про події в Грузії, Абхазії та регіоні Цхінвалі. — «ДМ») повідомило, що фінансова поліція Грузії провела обшуки та вилучила техніку в аналітикинь Лабораторії цифрових кримінальних досліджень Атлантичної Ради Ето Бузіашвілі та Сопо Гелави.

Протест під Суспільним мовником Грузії наприкінці вересня 2024 року 

У мене є особисті враження про те, що нині відбувається в Грузії, оскільки я взяв участь у конференції фактчекерів «Східного Партнерства» «Розкрити правду», яка проходила 12-13 вересня 2024 року в Тбілісі. Організаторами події були Media Development Foundation, DW Akademie, USAID (Агентство США з міжнародного розвитку).

«Східне Партнерство» — проєкт Європейського Союзу з поглиблення співпраці з шістьма державами (Білорусь, Вірменія, Україна, Грузія, Республіка Молдова, Азербайджан), який було започатковано 2009 року. У липні 2021 року Білорусь заявила про свій вихід із програм «Східного Партнерства». Наразі активним залишається напрям співпраці між представниками громадянського суспільства, зокрема і медіа.

Я був серед спікерів на панелі про транскордонну дезінформацію з учасниками з Іспанії (Кораль Гарсія Дорадо, Maldita), Литви (Аісте Мейдуте, Delfi) та Грузії (політолог Георгій Ревішвілі та Саломе Гвінашвілі, Myth Detector). Ще онлайн був Мартін Сліпчук з Аргентини (видання Chequeado). Під час дискусії обговорювали брехню про те, що дружина Володимира Зеленського Олена нібито придбала автомобіль Bugatti Tourbillon за 4,5 мільйона євро. Хоча ми мали й дискусію на більш загальні теми.

Георгій Ревішвілі, Кораль Гарсія Дорадо, Аісте Мейдуте, Саломе Гвінашвілі, Єгор Брайлян під час конференції «Розкрити правду»

Для мене було важливим сказати, що однією з ключових тем російської дезінформації в Україні є мобілізація до Збройних сил України. Разом із тим, я нагадав, що Москва продовжує втручатися у внутрішні справи НАТО через поширення дезінформації. Відтак є потреба подальшої тісної співпраці українських журналістів, дослідників російської дезінформації з іноземними колегами.

Також я сказав, що одним зі способів боротьби з російськими інформаційними кампаніями для українців є гумор.

Саломе Гвінашвілі та Єгор Брайлян

Під час конференції «Розкрити правду» говорили й про маніпуляції історією з російського боку. Особливо зацікавив виступ керівника проєкту «Лабораторія вивчення радянського минулого» (SovLab) Георгія Канделакі. Він розповів, що нині Сталін є однією з найпопулярніших історичних фігур серед грузинського суспільства. Саме тому зараз є велика потреба в історичному просвітництві людей про репресії під час існування СРСР, а також про те, що для Грузії радянський період — був фактично окупацією, яка тривала 70 років.

За опитуванням ресурсного центру дослідження Кавказу, 66% респондентів із-поміж жителів Грузії мали позитивне ставлення до постаті Йосипа Сталіна (у листопаді 2021 року було зроблено опитування 3024 особи за методом Online Data Analysis із питанням про те, чи був Сталін мудрим лідером, який вів СРСР до сили і процвітання. — «ДМ»). Певну роль у цьому відіграє те, що він відновив Російську православну церкву під час Другої світової війни. 

Георгій Канделакі

Росія використовує ностальгію за радянським минулим, у цьому випадку — образ Сталіна як «ефективного менеджера» та «поборника православ’я». Історична компонента є однією з головних у російській пропаганді в Грузії.

Було окремо організовано воркшопи у роботі з відкритими даними від журналіста німецького видання Correctiv Макса Бернхарда, а також про геолокацію від Ето Бузіашвілі з Атлантичної Ради. Саме тому практична частина є дуже важливою на форумах і конференціях, бо можна дізнатися про нові методи OSINT або як використовувати програми для обробки даних.

Макс Бернхард розповідає про мережу «Доппельгенгер» у Європі

Окрім участі в конференції мені вдалося поговорити з грузинськими друзями, які очолюють аналітичні центри, щодо поточної суспільно-політичної ситуації. Після введення 1 серпня в дію закону про іноагентів, громадські організації в Грузії мали місяць, щоб зареєструватися в базі даних. За інформацією Euronews, пройшли реєстрацію 469 організацій із 30 тисяч.

Мої друзі підтвердили, що не збираються реєструвати ГО, адже це означає показати джерела фінансування, через що держава отримає контроль над роботою інституцій громадянського суспільства. Тому було знайдено вихід у перереєстрації ГО в країнах Європейського Союзу, зокрема в Естонії.

Партія «Грузинська мрія — Демократична Грузія» через підконтрольні медіа прагне показати, що варто уникати того, що відбувається в Україні. Мовляв, Грузія може бути втягнута у війну, інспіровану нібито НАТО проти Росії. Страх перед новою війною може змінити думку грузинів, що краще змиритися з окупацією Росією територій Абхазії та Цхінвальського регіону, ніж отримати український сценарій розвитку.

Грузинська влада, яку нині уособлює одна партія, вже відкрито каже про те, що треба перепросити в осетинів за війну 2008 року. Про це сказав Бідзіна Іванішвілі, почесний голова партії «Грузинська мрія — Демократична Грузія» під час передвиборчого виступу 14 вересня в Горі. За словами Іванішвілі, у війні винна партія «Національний рух» експрезидента Михеїла Саакашвілі, який тоді був керівником країни.

Мер Тбілісі та генеральний секретар партії «Грузинська мрія — Демократична Грузія» Каха Каладзе сказав наприкінці вересня 2024 року, що він позитивно оцінює сприяння голови МЗС Росії Сергія Лаврова у примирення Грузії з її ж окупованими Росією територіями.

Нинішня проросійська політика грузинської влади викликана частково економічним впливом Москви, а частково іншими гібридними інструментами, як-от дезінформацією та роботою ФСБ та СЗР Росії.

22 жовтня було заборонено в’їзд до Грузії чеському журналісту Рею Бейзлі, який мав як фрилансер висвітлювати вибори для видання The Kyiv Independent.

Єгор Брайлян і Ето Бузіашвілі

24 жовтня грузинська служба «Радіо Свобода» повідомила про обшуки в аналітикинь Лабораторії цифрових кримінальних досліджень Ето Бузіашвілі та Сопо Гелави. За інформацією адвокатів, обшуки було проведено в рамках спільної справи про відмивання грошей і несплату податків.

На ці дії фінансової поліції відносно співробітниць аналітичного центру відреагувала Атлантична Рада: «Атлантична рада глибоко стурбована цією подією та її впливом на роботу наших співробітників незадовго до виборів у Грузії. Наші грузинські колеги, Сопо Гелава й Ето Бузіашвілі, займаються незалежною позапартійною роботою, спрямованою на захист і зміцнення демократії від тих, хто підриває її в онлайн-просторі, включаючи дослідження, пов’язані з зусиллями іноземного впливу, нападами на маргіналізовані спільноти й іншу шкоду в інтернеті».

23 жовтня було опубліковано текст Ето Бузіашвілі на сайті Атлантичної Ради про російський інформаційний вплив у Грузії. Серед іншого там ішлося про три основні наративи російської пропаганди:

1. Захід втягує Грузію у війну, але партія «Грузинська мрія» повертає країну на шлях миру;
2. США організують протести в день виборів, щоб скинути «Грузинську мрію»;
3. «Грузинська мрія» може домовитися з Росією та втілити реінтеграцію окупованих територій.

У тексті Бузіашвілі було згадано також роботу Служби зовнішньої розвідки Росії, яка застерігала від «Майдану в Тбілісі» та спроби нової «кольорової революції» в Грузії нібито з боку інспірованих Заходом сил.

Ситуація у Грузії є сигналом і для України, яка показує, що рано чи пізно агресор буде схиляти до примирення під девізом, що навіть поганий мир кращий, ніж хороша війна. Хочеться побажати сил грузинському суспільству в їхній боротьбі за демократію, яка не дається просто так.

Фото civil.ge, Media Development Foundation

Титульне фото: Getty Images