Двадцять четвертого лютого 2022 року журналіст із Країни Басків (Довідка: Країна Басків — автономна комуна в Іспанії. Регіон здобув автономію у 1979 році). Пабло Гонсалес приїхав у прикордонне місто Перемишль. Там він розповідав про українських біженців для іспанських телеканалів і онлайн-медіа.

За чотири дні після цього спецслужбовці агентства внутрішньої безпеки Польщі заарештували Гонсалеса в його кімнаті в гуртожитку. Його звинуватили у тривалій роботі на російську розвідку. Гонсалесу загрожувало до 10 років увʼязнення.

Голова британської розвідки МІ6 Річард Мур вважає, що Гонсалес «маскувався під іспанського журналіста». Він каже, що насправді Гонсалес був Павлом Рубцовим — російським шпигуном-нелегалом, який привласнив особистість іноземця.

Донька Бориса Нємцова Жанна, з якою Гонсалес зустрічався і жив у Європі кілька років, вважала його іспанцем і не знала про російське коріння. Проте деякі іспанські колеги Гонсалеса кажуть, що він ніколи не приховував свого справжнього імені й того, що народився в Москві.

Протягом двох років Польща не оприлюднила жодних доказів проти Гонсалеса і не призначила дати судових засідань. Його адвокат каже, це підтверджує, що справа хибна. Так само вважає й іспанська дружина Пабло.

У серпні 2024 року під час обміну політвʼязнями між Росією і Заходом Гонсалес повернувся до Москви. Разом з ним звільнили пару шпигунів, що вдавали із себе аргентинців, і російського спецпризначенця Вадима Красикова. В аеропорту їх зустрів Володимир Путін. Виступаючи на російському телебачені, Гонсалес згадував, як хвилювався, чи зможе він «гідно і сильно» потиснути руку Путіну.

«Треба бути дуже наївним, щоб думати, що Росія їздить усім світом, аби рятувати журналістів. Я думаю, що цим рукостисканням [з Путіним] він довів свою провину», — каже друг Гонсалеса, який працював з ним в іспанському медіа.

2

Журналіст The Guardian Шон Вокер познайомився з Гонсалесом у 2011 році на тренінгу, де медійників вчили працювати в зоні бойових дій. Тоді він представився іспанським фрилансером.

Насправді Гонсалес народився в Москві у 1982 році. Наприкінці 1990-х його батьки розлучились. Мати, яка мала іспанське коріння, забрала Павла в Іспанію, де оформила йому громадянство на імʼя Пабло Гонсалес. Хлопець часто приїжджав до батька в Росію, де у 2004 році отримав паспорт як Павло Рубцов. У Москві він деякий час працював журналістом у медіахолдингу «РБК», де його батько обіймав керівну посаду.

Журналіст-розслідувач Bellingcat Христо Грозев каже, що в ГРУ (Довідка: Головне розвідувальне управління Генерального штабу РФ. Центральний орган, що керує воєнною розвідкою Росії) Гонсалеса могла завербувати його мачуха Тетяна Добренко. Тривалий час вона була прописана в будівлі (Довідка: За адресою Хорошевське шосе, 76, у Москві), що стоїть навпроти штабу ГРУ «Акваріума». І це домашня адреса багатьох інших співробітників ГРУ, каже Грозев.

До того ж російське медіа «Агентство» опрацювало витік з бази бронювання авіаквитків РФ. Розслідувачі кажуть, що в червні 2017 року хтось придбав два квитки на літак з Москви до Санкт-Петербурга і назад. Один для Павла Рубцова, інший для офіцера ГРУ Сергія Турбіна, який працює у Пʼятому управлінні ГРУ і керує шпигунами-нелегалами.

Журналісти, які працювали з Гонсалесом, називають його харизматом. Він легко налагоджував контакти з високопосадовцями, хоча працював у маленьких іспанських виданнях. У зоні бойових дій поводився хоробро. Наприклад, під час обстрілу в Нагірному Карабаху доставив двох важкопоранених французьких журналістів у безпечне місце.

У березні 2014 року Гонсалес і Шон Вокер з допомогою українського журналіста проникли на військову базу в Криму. Там вони спілкувалися з українськими морськими піхотинцями, які опинилися в облозі. Домовившись із ними, журналісти залишили диктофон. Вони записали емоційну розмову зі старшим генералом армії РФ, який наказав військовим здатись. Можливо, тоді Гонсалес виконував не лише журналістські завдання, припускає Вокер.

3

У 2016 році Гонсалес познайомився з донькою російського опозиціонера Бориса Нємцова Жанною в ПАРЄ (Довідка: Парламентська асамблея Ради Європи), де вона закликала учасників призначити спеціального доповідача асамблеї, щоб розслідувати вбивство її батька.

На перерві Гонсалес попрохав у неї коментар. Він представився журналістом регіональної газети з Країни Басків Gara і говорив російською з легким акцентом, згадує Нємцова. Спершу вона відмовилась від інтервʼю, але зрештою зустрілася з Пабло.

«Я не памʼятаю жодного запитання, отже, нічого незвичайного не було», — згадує Нємцова.

Після цієї зустрічі Жанна додала пошту Гонсалеса до розсилки запрошень на публічні заходи фонду імені Бориса Нємцова. Він приходив на кожну зустріч, де знайомився з нею ближче. Невдовзі вони почали зустрічатись. Завдяки Нємцовій Гонсалес познайомився з багатьма російськими опозиціонерами, які жили за кордоном. Наприклад, з Іллею Яшиним.

Вони кажуть, що Гонсалес був «грайливим, балакучим, теплим» і завжди готовим випити пива. Він роками підтримував звʼязок з ними і проводив їм екскурсії, коли ті приїжджали до Іспанії. Наприклад, одного разу він відвів компанію росіян у клуб неподалік від свого дому в Країні Басків, де він, «здавалось, усіх знав».

Гонсалес мало розповідав про себе російським друзям. Він казав, що одружений та має дітей, проте його шлюб розпадається і вони з дружиною просто друзі. Гонсалес згадував про російське походження, але запевняв, що не був у Росії змалку. І скаржився, що не може отримати візу в РФ.

У той же період Гонсалес подорожував Росією літаком разом з офіцером ГРУ Турбіним (Довідка: Згідно з розслідуванням «Акваріума»). Він написав кілька репортажів для Gara з Москви. Також Пабло працював на Russia Today, де в одному із сюжетів звинуватив «прозахідний уряд України» в тому, що той заплатив іспанській газеті за «прихильне висвітлення подій».

Гонсалес не приховував, що підтримує «ЛДНР». Такі думки російські опозиціонери ігнорували через його баскське походження (Довідка: Баски давно прагнули автономії. Баскська націоналістична партія (EAJ-PNV) здобула її у 1936 році під час громадянської війни. Проте в 1939 році генерал Франсіско Франко придушив баскський сепаратизм і скасував статут про автономію комуни. У 1959 році деякі члени партії заснували терористичну організацію ETA, що боролась проти центрального уряду Іспанії. Регіон став одним з найбільш нестабільних у країні. У 1979 році Країна Басків знову здобула автономію, EAJ-PNV стала провідною партією в регіоні. Однак ETA продовжила терористичні атаки по всій Іспанії, закликаючи до суверенітету. Члени EAJ-PNV засуджували радикальні методи ETA. Після тривалої боротьби у 2011 році ETA заявила, що припиняє насильницькі операції). Нємцова вирішила просто не обговорювати з ним політику, коли зрозуміла, що він «дивиться на світ трохи інакше».

4

Гонсалес часто відвідував Україну та працював у зоні АТО. Джерело The Guardian в СБУ каже, що він багато років приїжджав на передову й у прифронтові міста, де збирав інформацію про людей, які там працюють. Він також співпрацював із багатьма місцевими політиками та військовими. СБУ досі зʼясовує, чи є серед контактів Гонсалеса ті, хто знав, що він шпигун.

Наприкінці 2017 року на тренінгу Bellingcat Гонсалес познайомився з провідними журналістами-розслідувачами, які могли зацікавити ГРУ. Наприклад, із засновником Bellingcat Еліотом Гіґґінсом. Він також потоваришував зі старшим керівником технологічної компанії, що згодом підписала контракт з урядовим департаментом США на сотні мільйонів доларів.

У 2018 році Гонсалес зустрівся з Олексієм Навальним у Європейському суді з прав людини. Після виступу Навальний влаштував вечірку для близьких друзів у будинку одного з його адвокатів, на яку потрапив і Гонсалес. На тій зустрічі адвокат Навального Вадим Прохоров пожартував, що Гонсалес виглядає і говорить, як типовий росіянин із «неблагополучного кварталу в Москві». Іспанські розслідувачі видання El Mundo пишуть, що Гонсалес передавав інформацію про клініки в Барселоні та Лозанні, де лікувався Навальний.

Згодом, у 2019 році, все більше російських друзів Гонсалеса почали помічати зміни в його особистості. Нємцова каже, що знала «двох різних Пабло». Один був «чарівним і легким у спілкуванні», а інший «грубим і агресивним».

Що гірше ставали їхні стосунки, то більше запитань ставила собі Нємцова. Наприклад, звідки стільки грошей на постійні подорожі та найновішу техніку у фрилансера, що пише колонки для невеликих іспанських медіа?

5

У 2019 році Гонсалес переїхав до Варшави, де винаймав житло з новою дівчиною — польською журналісткою-фрилансеркою (Довідка: У лютому 2022 року її заарештували разом з Гонсалесом. Проте суддя наказав її звільнити, бо бракувало доказів, щоб утримувати її під вартою. У серпні 2024 року польські медіа повідомили, що проти неї досі відкрита справа за пособництво у шпигунстві. Хоча у прокуратури немає доказів того, що вона знала, чим займався її партнер). Він регулярно робив репортажі про війну в Україні та брав інтервʼю у високопосадовців. Наприклад, у президента Вірменії Нікола Пашиняна та білоруського опозиційного активіста і колишнього урядовця Павла Латушка.

На початку лютого 2022 року Гонсалес приїхав в Авдіївку. Там його затримала поліція і відправила на допит у Києві. Правоохоронці звинуватили Гонсалеса у шпигунстві та вимагали надати їм доступ до його телефону. Зрештою вони не знайшли доказів вини і відпустили його, порадивши негайно покинути країну. Гонсалес повернувся в Іспанію.

За кілька днів по тому іспанська розвідка розпитувала друзів і родичів Гонсалеса у Країні Басків про його минуле. Роздратований Гонсалес заперечував (Довідка: Про це він згодом розповідав своєму другу в голосовому повідомленні), що його рідні — це прикриття. Адвокат Гонсалеса каже, що той «завжди заперечував», що працював на російську розвідку.

Двадцять четвертого лютого 2022 року Гонсалес приїхав у Перемишль, де його затримали польські спецслужбовці. Вони кажуть, що інформація від «розслідувальної служби країни-союзниці» була неповною, тому вони планували велике розслідування, допоки Гонсалес буде під арештом.

Польська прокуратура зібрала низку доповідей, які Гонсалес писав протягом кількох років, ймовірно, для керівників у ГРУ. У них він звітує про українські критичні обʼєкти та інфраструктуру, про людей, «з якими потрібно підтримувати звʼязок», і різні операції. Наприклад, у 2018 році він писав, що «за наказом знищив електронні пристрої» — розбив їх на шматки та викинув в океан.

Серед доказів також є чимало повідомлень про його друзів — російських опозиціонерів. Він передавав конфіденційну інформацію, як-от домашні адреси співробітників фонду Нємцової та копії особистих електронних листів Бориса Нємцова. Жанна підтвердила, що одного разу позичила Гонсалесу особистий ноутбук батька. Він також передавав паролі від Wi-Fi в місцях, де збиралися росіяни, що робило їхні ноутбуки вразливими до хакерських атак.

У звітах Гонсалес писав і про буденні речі, наприклад, про похід з Яшиним на футбольний матч. Яшин каже журналісту The Guardian, що рапорти Гонсалеса навряд йому нашкодять, бо він ніколи не ділився з ним нічим приватним.

Проте колишній голова Служби зовнішньої розвідки Польщі Пйотр Кравчик вважає, що складати профайли мішеней — ключова частина роботи розвідників. Московські шпигуни можуть використовувати їх, щоб завербувати мішень або передбачити, де вона перебуватиме, аби викрасти або вбити її.

6

Повернувшись у Москву, Гонсалес знову веде соцмережі, спілкується з іспанськими друзями та своїм адвокатом. Він та його найближчі друзі відмовляються від інтервʼю, бо Гонсалес сам «хоче розповісти свою історію». У спецслужбовців та урядовців, дотичних до розслідування, є різні теорії про те, як давно Гонсалес працює на ГРУ.

Дехто з них вважає, що його завербували ще в молодому віці, а вся його карʼєра — прикриття для шпигунства. Інші кажуть, що Гонсалеса завербували під час однієї з поїздок у Москву до батька і мачухи та що він справді був іспанським журналістом з російським корінням.

Публічно польські урядовці кажуть, що Гонсалес має звання офіцера в ГРУ, але не підтвердили це доказами. У розмові з журналістом The Guardian інший урядовець розповідає, що Гонсалес був дилетантом — часто помилявся і лінувався виконувати завдання.

Розслідувачі іспанської телекомпанії Antena3 кажуть, що Гонсалес працює на російську розвідку приблизно 15 років. Вони отримали лист Гонсалеса до ГРУ, який він написав у 2017 році.

«Таку зарплатню [€3 100 на місяць] я отримую з 2010 року», — пише Гонсалес і просить підвищити її до €4 300, виправдовуючи це високою інфляцією. Він також хоче отримати квартиру в Москві та щоб уряд визнав його трудовий стаж і згодом виплачував йому пенсію. Але журналісти не прикріплюють копію листа, щоб підтвердити свої слова.