Трансгендерне покаяння, безумна архітектура та реальність окопу. У Києві розпочинається восьмий «Тиждень критики»
Трансгендерне покаяння, безумна архітектура та реальність окопу. У Києві розпочинається восьмий «Тиждень критики»
«Тиждень» складається з міжнародної секції, програми «Фокус», тематичних ретроспектив і спеціальних подій. Після кожного показу на глядачів чекає обговорення побаченого з кінокритиком. Усі сеанси й церемонії проходять у столичному кінотеатрі «Жовтень».
Організатор фестивалю — кінокомпанія «Артхаус Трафік», котра спеціалізується на незалежному й артхаусному кіно. Назву фестиваль отримав за аналогією з Тижнями критики, що проходять як окремі конкурси в Каннах і Венеції. На Київському тижні конкурсу немає, однак на церемонії відкриття вручають Національну премію «Кіноколо», започатковану Спілкою кінокритиків.
Цьогоріч організатори підібрали дуже розмаїтий репертуар, де сполучаються класика і сучасність. Зокрема, синефілів має зацікавити ретроспективна секція «Дивніше за рай», присвячена незалежному кінематографу США 1970–90-х років. Тут можна буде побачити знамениті мюзикли «Шоу жахів Рокі Горора» Джима Шармана або «Лак для волосся» Джона Вотерза, тріумфатора Канн «Секс, брехня та відео» Стівена Содерберга, а також ранні роботи нині вже визнаних майстрів — Спайка Лі, Річарда Лінклейтера та С’юзан Зайдельман.
З другого боку, створена спільно з «Довженко-Центром» ретроспектива «Химерний час» присвячена українському поетичному кіно і містить стрічки в найширшому часовому діапазоні з 1968 по 1994 рік. У межах цієї програми також мають відбутися ре-прем’єри заново відсканованих копій фільмів («Чудо в краю забуття», «Градус чорного місяця»), що довгий час існували в неналежній якості.
Звісно, найбільше уваги приверне Міжнародна секція. В добірку ввійшли чотири картини з Каннського та Венеційського кінофорумів.
Звісно, головний гіт «Тижня» — нова робота французького режисера Жака Одіяра «Емілія Перес». Це вибухова комбінація кримінального трилера і мюзиклу про голову наркокартелю, який прагне вийти з кримінального бізнесу та стати жінкою. Складові успіху фільму — емоційна музика Клемана Дюколя, бездоганна хореографія Дам’єна Жале та, звісно, приголомшливі виконавиці головних ролей — Карла Софія Гаскон, Зої Салдана й Селена Гомес. Яскраве і зворушливе видовище відзначено в Каннах призом журі, призом за найкращу жіночу роль (весь жіночий склад) і призом за найкращу музику.
«Емілія Перес»
Драма «Бруталіст» американського режисера й актора Брейді Корбета («Дитинства лідера», «Вокс Люкс») стала відомою задовго до прем’єри завдяки семирічній тривалості підготовчого процесу та безпосереднього фільмування. 215-хвилинний епічний байопік з Ендрієном Броуді в головній ролі охоплює 30 років життя головного героя — архітектора-візіонера, угорського єврея Ласло Тота, який пережив Голокост. Коли Ласло і його дружина Ержебет у 1947 році тікають із післявоєнної Європи в Америку, їхні життя назавжди змінює таємничий і багатий клієнт Гаррісон Лі Ван Бюрен. Він пропонує Тоту взяти участь у реалізації монументального архітектурного проєкту, що призводить до непоправних наслідків. Стрічка має вишукану візуальну якість, адже зафільмована не на цифрові камери, а на 70-міліметрову плівку. У Венеції Бреді Корбет нагороджений «Срібним левом» за найкращу режисерську роботу.
«Бруталіст»
Історична драма «Жнива» — картина грецької режисерки Атени Рахель Цанґарі, яка багато років працювала з британо-грецьким режисером Йоргосом Лантімосом, але не лишилися в його затінку та віднайшла власний стиль. «Жнива» — екранізація номінованого на Букерівську премію роману Джима Крейса. Оператором стрічки став Шон Прайс Вільямс — творець торішнього гіта Київського тижня критики «Солодкий схід». Це сюрреалістична притча на тлі мальовничого Шотландського нагір’я про конфлікт між традиціями та модернізацією в селищі, де поява чужинців порушує звичний уклад місцевого життя. Вперше фільм був представлений на Венеційському міжнародному кінофестивалі.
Сатирична картина «Сестра-Опівніч» із Каннського «Двотижневика режисерів» є роботою індійського режисера Карана Кандгарі. Події фільму розгортаються в Мумбаї, а у фокусі — молода жінка, яка, поставши перед труднощами подружнього життя, відкриває в собі неконтрольовану сторону, що загрожує зруйнувати її шлюб та оточення.
Також слід звернути увагу на спеціальний показ драми «Партенопа» з основного конкурсу Канн. Стрічка італійського майстра Паоло Соррентіно («Рука Бога», «Новий Папа», «Молодий Папа») — черговий любовний лист до Неаполя, рідного міста режисера. Сюжет картини розгортається довкола вродливої жінки, названої на честь міфічної сирени. Вона має силу причаровувати людей, однак прагне більшого, ніж просто захоплені погляди. Показ відбудеться за участі кінокритика Юрія Самусенка.
«Партенопа»
Особливо тішить, що, попри всі нелегкі обставини, на фестивалі покажуть свіжі українські фільми. Так, в «Українських гала-прем’єрах» відбудуться національні прем’єри двох вітчизняних стрічок: «Реал» Олега Сенцова і «Донька» Єгора Олесова.
«Реал» уперше був представлений цьогоріч на фестивалі в Карлових Варах. Нині режисер захищає Україну в складі ЗСУ, і в основі цього документального фільму — знятий його тактичною камерою бій, що стався навесні 2023-го.
«Реал»
«Донька» — режисерський дебют Олесова, раніше — продюсера фільмів «Мавка. Лісова пісня», «Захар Беркут», «Ціна правди». Знята за технологією одного кадру, «Донька» є спробою осмислити події перших місяців повномасштабної війни. Головна героїня, 17-річна дівчина з порушеннями слуху, під час російської окупації Бучі змушена боротися за виживання своєї родини в захопленому загарбниками будинку. Міжнародна прем’єра картини відбудеться на Варшавському кінофестивалі.
А на власників фестивальних абонементів чекатиме окремий сюрприз — спеціальний закритий показ фільму «Медовий місяць» української режисерки Жанни Озірної, учасника Венеційського кінофестивалю. Це ще одна рефлексія початку повномасштабного російського вторгнення. Стрічка зображує п’ять днів молодого подружжя, яке опиняється в пастці у власній квартирі під час російської окупації містечка під Києвом. Вони змушені боротися за виживання та переосмислювати свої стосунки.
Ще одна спецподія — прем’єрний показ документального фільму «Спротив та єдність. Кінематографісти пояснюють, як не втратити майбутнє». Фільм аналізує важливість кінематографа в контексті гібридної війни та підкреслює роль кіномитців у формуванні національної свідомості, в культурному опорі та в підтримці України на міжнародній арені. У фільмі взяли участь Наріман Алієв, Ірма Вітовська, Наталка Ворожбит, Олена Гончарук, Віталій Гордієнко, Антоніо Лукіч і Володимир Яценко.
- Читайте також: «П’ять фільмів із війни»: данський погляд на українську біду
У «Фокусі: Україна — Нідерланди» заплановано шість прем’єр сучасних гітів українського та нідерландського кіно. Куратори фестивалю обрали для програми три стрічки, які найкраще дають уявлення про стан нідерландського кінематографа. З іншого боку, команда кінокритиків із Нідерландів обрала три фільми, що відображають український кінопроцес, із його жанровими й авторськими пошуками: «Сірі бджоли» Дмитра Мойсеєва, «Редакцію» Романа Бондарчука та «День як день» Романа Блажана.
«Редакція»
Восьмий тиждень критики триватиме з 17 по 23 жовтня. Всі події фестивалю відбуватимуться в київському кінотеатрі «Жовтень».
Колаж: Микола Шиманський, «Детектор медіа»
