61% медійників мають додаткові підробітки крім основного місця роботи, 26% з них — не в медійній сфері. Про це свідчать результати анонімного кількісного онлайн-опитування журналістів, проведеного Інститутом масової інформації у вересні 2024 року.

Згідно з результатами, медійники, що мають додаткові підробітки, переважно є ФОПами (76% опитаних ФОПів вказали, що мають понад одне місце роботи) та тими, хто працюють без договору з роботодавцем та отримують гроші просто на картку фізособи (64%).

Про додаткові підробітки також вказали 54% опитаних медійників, які є штатними працівниками. На четвертому місці — журналісти, які працюють за цивільно-правовим договором (50% розповіли про додаткові підробітки).

«Такий результат опитування може вказувати на нестабільність медіаринку і погані економічні умови, оскільки медійники змушені шукати додаткові джерела доходу через низьку оплату або нестачу сталих робочих місць», — вважають ІМІ.

22% опитаних ІМІ медійників вказали свою місячну зарплатню у діапазоні від 15 до 20 тис. грн, тоді як у 2020 році про таку суму в дослідженні ІМІ казали 12%. Ще 21% респондентів заробляють від 5 до 10 тис. грн на місяць, 15% — понад 20 тис грн, по 11% — менше ніж 5 тис. грн. та більше ніж 30 тис грн.

Найменші відсотки в діапазонах до 5 тис. грн (10%), понад 50 тис. грн (7%) та понад 100 тис. грн (1%).

І хоча здається, що зросла частка тих, хто має стабільні середні зарплати (15-20 тисяч), порівняно з даними 2020 року, насправді з урахуванням зміни курсу долара економічна ситуація виглядає менш оптимістично. 

«Хоча номінальні зарплати журналістів у гривнях зросли, їхня реальна купівельна спроможність знизилася. Фактично, заробіток у діапазоні 15-20 тис. грн у 2024 році, при курсі 41,2, відповідає приблизно $364-$485, тоді як у 2020 році заробіток у цьому ж діапазоні (15-20 тис. грн) при курсі 26,3 відповідав би приблизно $570-$760.

У доларовому еквіваленті заробітки фактично впали, що вказує на зниження реального рівня життя журналістів. Цей факт також свідчить про те, що зростання зарплат в медійній галузі не встигає за темпами інфляції та девальвації гривні, що є серйозним викликом для медійної сфери, оскільки працівники змушені шукати інші джерела доходу або додаткові підробітки, що є поширеною практикою в цій галузі», — зауважили в ІМІ. 

2% опитаних ІМІ медійників, які взяли участь в опитуванні, вказали, що працюють в медіа на волонтерських засадах.

ІМІ звернув увагу й на те, що зарплати чоловіків-респондентів виявилися вищими приблизно на 13% від зарплат жінок-респонденток (29%), що вказує на необхідність впровадження гендерної політики та заходів щодо забезпечення рівності в оплаті праці в медіаіндустрії.  

Дослідження проводилося з 1 по 30 вересня 2024 року методом кількісного анонімного онлайн-опитування за простою випадковою вибіркою серед потенційних респондентів — працюючих журналістів і редакторів. Усього було отримано 124 відповіді від українських медійників, що проживають в усіх регіонах України, на тимчасово окупованих територіях та закордоном. З них 64% жінок, 36% чоловіків. Максимальна похибка становить 5%. 

Нагадаємо, у вересні «Детектор медіа» у співпраці з медіаконсалтинговою компанією Jnomics Media розпочав дослідження рівня оплати праці, мотивації та задоволення умовами роботи українських медійників «Медіабарометр». Його мета — з’ясувати тенденції та виявити проблеми у сфері оплати праці у вітчизняній медіагалузі для підвищення прозорості й ефективності управління людськими ресурсами.

Отримані дані допоможуть медіакомпаніям краще орієнтуватися в ринкових умовах, підвищити мотивацію працівників та створити більш привабливі умови праці. Організатори опитування закликають медійників долучатися до опитування та заповнювати анкету. 

Фото: ІМІ