Гнів на росіян підживлює день народження Путіна та повтор ультиматуму вустами Лаврова, також гнів присутній у критиці влади за податки та на зрадників. Ворожий наступ та скасування «Рамштайну» тривожать.

Після окупації Вугледара знизилася частота розмов про ситуацію на фронті. Водночас посилилась увага до критики влади та корупціонерів/колаборантів. Незмінно триває увага до атак по тилах РФ. Проросійський сегмент навіть після взяття Вугледара продовжує жваво стежити за подіями на передовій, очікуючи нових звершень.

Хороші новини — День ТРО і День вчителя, ураження нафтобази в Феодосії, складів на Брянщині та в Адигеї, знищення ворожих літаків та дрона «Охотник». А також отримання F-16 від Нідерландів, очікування Mirage від Франції, гроші й санкції проти РФ від партнерів.

Погані — обстріли, корупція (Т. Крупа), колаборанти (Д. Чистілін, пересічні адепти «русского мира»), критика влади (податки, фронт, мобілізація), зброя від КНДР, смерть журналістки В. Рощиної, страти полонених, наступ РФ, втрати на війні. Гнів на росіян підживлює день народження Путіна та повтор ультиматуму вустами Лаврова.

Неоднозначні — обговорення сценаріїв війни, потенційні перемовини, завищені вимоги В. Зеленського від партнерів, скасування візиту Д. Байдена до Німеччини, податки, аудит бронювання, перебіг мобілізації. Загалом індекс настроїв щодо теми війни на тижні був на досить низький позначці в мінус 17 пунктів.

Приховано-проросійські пабліки доєднуються до критики влади, яку також активно транслює політична опозиція. Тези зі статті М. Берлінської з вимогою відставки Р. Умєрова мають досить помітне поширення в соцмережах. Транслюють переважно індивідуальні користувачі, приховано-проросійські пабліки на кшталт «Соломія Українець» долучаються до цієї теми, як вони завжди роблять з нашими внутрішніми чварами.

Інші проросійські інфлюенсери, як-от А. Шарій, приєднуються до критики «історичного» підвищення податків, в той час як проукраїнські користуавчі підхоплюють тезу про вплив цього підвищення і на військових також.

П. Порошенко і члени його політсили транслюють різні закиди: про те, що 55% бізнесу не здатні компенсувати зростання військового збору, про зубожіння найманих працівників та не підтримане створення спецфонду. Останнє — у фреймінгу, що насправді влада хоче стягнути більше грошей на фінансування «інвестнянь, кешбеку, індустріальних парків». Мовляв, план перемоги — це «зібрати 120 млрд грн з народу і злити у велике крадівництво». Однак є й позитив: опозиція радіє тому, що вдалося залишити військовий збір для самих військових незмінним. Про хвилю народного невдоволення через підвищення податків попереджає і New York Times.

Удари по ворожих тилах — один із провідних інфосеріалів тижня. Офіційні підтвердження викликають зростання радості й гордості за ЗСУ. Російське МО традиційно звітує про успішне збиття усіх дронів, але в пабліках потроху починають з'являтися скептичні коментарі від місцевих.

Подвійне свято у неділю значно покращує настрої. Автори привітань міксують відчуття гордості та вдячності адресатам привітань — працівникам освіти та бійцям ТрО. Помітний фокус на військовому святі – з боку військово-політичного керівництва держави (В. Зеленський, А. Єрмак, Р. Умєров, О. Сирський).

Ураження Patriot: приклад конструктивної комунікації поганих новин. Меседж С. Стерненка отримав помітне поширення в проукраїнському сегменті серед індивідуальних користувачів — як чоловіків, так і жінок. Коментуючи черговий «злив» М.Безуглої, волонтер, по-перше, каналізував на скандальну нардепку значну частину гніву від неприємної новини. По-друге, він уточнив, що ЗРК лише отримав пошкодження, навівши зрозумілу аналогію — «техніка, як і люди на фронті, отримує поранення». І по-третє, фіналізував своє звернення конструктивом — закликами до українців донатити на боротьбу з дроновою розвідкою ворога, а до влади та командування — звернути увагу на пропозиції фахівців та покращити організацію повітряної оборони. Зрештою, негатив у соцмережах від влучання у наш Patriot був практично нейтралізований.

Вугледар досі помітний у критиці влади та в проросійському сегменті. Питання у провійськової спільноти викликає не саме залишення міста (раніше добре прокомуніковане владою), а обставини — мовляв, військових кинули майже в оточенні, виходити довелося самостійно. Поширюється «жорстка правда про катастрофу» (К. Сазонов), ситуація отримує багато епітетів. Ці історії підхоплюються й проросійськими пабліками з додатковими апокаліптичними акцентами: поширюють панічні відео від ЗСУ, проводять паралелі зі станом російської армії, яка розпадалась у 1917 році.

Стратегічні плани щодо подальшої оборони та наступу не надто помітні на тлі тривоги через поточну ситуацію на Сході. OSINT-аналітики поширюють інформацію про будівництво оборонних рубежів на кордоні з Дніпропетровщиною — передбачається підготовка цього регіону до оборони. DeepState невпинно інформує про подальші просування росіян. Усе це переважає за рівнем уваги одиничні меседжі про плани виснажити росіян за рахунок повільного відступу (NYT) та піти самим у контрнаступ наступного року (Times). Про останнє заявляє І. Гаврилюк, стаючи об’єктом критики за надто сміливі прогнози (О. Шарп).

Північнокорейські війська в Україні викликають стурбованість. Інсайд The Guardian про війська КНДР, які вже нібито допомагають росіянам запускати свої балістичні ракети, транслюється в основному через спільноти, але викликає тим самим чимало тривоги і вимог до партнерів зреагувати: «якщо дійсно буде доведений факт, що вони знаходяться вже в Україні, НАТО як будете сильно стурбовані?».

Повторно озвучений С. Лавровим ультиматум злить українців. Ультиматум керівника російського МЗС набув помітного поширення в українських новинних спільнотах, але з очевидним фреймінгом, що такі вимоги ніколи не будуть прийняті й Лавров є просто «ідіотом». Крім того, самі вимоги вивести війська з 4 областей і відмовитися від вступу до НАТО вже озвучувалися раніше росіянами.

«Азов» добре контркомунікував скарги російських полонених пізніше гнів на росіян посилила загибель у полоні В. Рощиної. Відчутним був гнів на скарги російських полонених, що в них обмежений асортимент страв («хочеться салатіка олів’є»), попри те, що вони мають набагато комфортніші умови утримання. Згодом «Азов» опублікував чергові кадри показової страти росіянами полонених на передовій (Нью-Йорк), що посилили хвилю люті на росіян: скарги на відсутність олів’є їм теж пригадували. Посеред тижня на додачу зрезонувала ще й смерть у полоні журналістки В.Рощиної.

Настрої українців щодо війни

Гнів присутній в 29% дописів в соцмережах на тему війни — на росіян за обстріли та руйнування, довгі тривоги, катування полонених (та смерть В.Рощиної), ультиматум від С. Лаврова, утиски на ТОТ, з нагоди ДН Путіна. А також — у критиці влади — підвищення податків, корупція, мобілізація, нестача зброї, дипломатичні невдачі. На зрадників та негідників — уродженка Донбасу на вокзалі в Києві, Т. Крупа тощо. У критиці партнерів — Р. Фіцо проти України в НАТО. У сварках між українцями — мобілізація, рос.мова та музика.

Тривога — 24% — викликає ворожий наступ на Сході — росіяни увійшли до Торецька, загроза для Дніпровщини у разі захоплення Покровська. Британська розвідка прогнозує наступ на Запоріжжі, наступ на Куп’янськ та на Курщині. Також тривожать поставки зброї з КНДР та Ірану та скасування «Рамштайну».

Радість — 18% — викликають ураження складів з БК та нафтобаз у ворожому тилу (зокрема, нафтобаза у Феодосії — досі горить), історії знищення окупантів та техніки (уперше — важкий дрон С-70), вдала робота ППО. Світова підтримка — авіація з Нідерландів та Франції, проукраїнська риторика М. Рютте та інших лідерів, пакети зброї, нові санкції. Також традиційно у волонтерських звітах та дописах про життя попри війну.

Сум — 12% — за загиблими захисниками (серед них В. Особа — зять І. Фаріон), цивільними (від обстрілів, у полоні — В. Рощина); за полоненими, зниклими. Надія — 7% — на світову підтримку, зокрема історичний «Рамштайн» (який згодом було відкладено); у молитвах за перемогу; у закликах ставати до лав СОУ, волонтерити.

Гордість — 6% та вдячність — 3% — помітні у привітаннях з Днем ТрО та Днем вчителя.

Сміх — 2% — викликає російський конфлікт довкола Wildberries, ниття z-активістів, «ранкові казочки від Лапті Алладіна», реакції росіян на прильоти, ураження спиртзаводів.

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Адже моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де рашисти створюють свій контент.

Громадська організація CAT-UA протягом двох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.

Ілюстрація: Getty Images