Пропаганда та постпропаганда як інструментарій щодо породження «правильної» поведінки

Пропаганда та постпропаганда як інструментарій щодо породження «правильної» поведінки

10 Жовтня 2024
479

Пропаганда та постпропаганда як інструментарій щодо породження «правильної» поведінки

Георгій Почепцов, для «Хвилі»
479
Від радянської моделі до цифрової дезінформації: трансформація державної пропаганди
Пропаганда та постпропаганда як інструментарій щодо породження «правильної» поведінки
Пропаганда та постпропаганда як інструментарій щодо породження «правильної» поведінки

Оригінал публікації на сайті «Хвиля» за посиланням 

Пропаганда і постпропаганда вигідні державі як, до речі, і освіта, і мистецтво, які вона також підпорядковує собі, як інструментарій правильного завтрашнього мислення, а від нього і поведінки. Ми такі, якими нас зробили.

Як співалося в одній радянській пісні — «я тебе зліпила з того, що було». З контрповедінкою завжди і у всі епохи ведеться боротьба. Тільки в наш час різко посилилися можливості щодо відстеження такої поведінки у населення.

Ніхто не хоче сваритися з державою. Це машина, яка вже за визначенням завжди сильніша за окрему людину. Пропаганда створює зразки потрібної поведінки в усіх трьох просторах: фізичному, інформаційному, віртуальному. Людина позбавляється від цього тиску анекдотом, натяком, навіть піснею, прикладом останньої була бардівська пісня в Радянському Союзі.

Людство схильне багато чого забувати. Воно не хоче тримати в пам'яті те, що викликає напругу, схиляючись до детективів або мюзиклів... Індивід не хоче і не може боротися з індустріально нав'язуваними моделями поведінки та комунікації. Вони завжди будуть сильнішими, оскільки держава працює відразу в усіх трьох просторах: фізичному, інформаційному та віртуальному.

Ідеологія і релігія як інструментарій віртуального простору задають і завжди задавали головні стратегічні наративи. Все інше випливає з них. Це як карта світу в нашій голові, де детально розписані полюси добра і зла. Арестович, до речі, називає метою пропаганди створення безальтернативності (Фейгін, Арестович — 23 вересня 2024). Але створення безальтернативності не працює, якщо немає покарання за створення альтернатив.

Г. Асмолов говорить про це ж, заявляючи: «Основна мета пропаганди полягає у створенні когнітивних фільтрів та евристики, які відкидають будь-яку альтернативну версію реальності. Пропаганда спрямована на створення такого емоційного стану у людей, який послаблює їхнє критичне мислення. Постійний потік ТВ шоу в основному використовується для того, щоб тримати людей у стані високої емоційної залученості. Ці шоу слідують мистецтву драматургії і спрямовані на створення ефекту звикання у аудиторії» [1].

При цих словах відразу ж виникає образ деміурга політичного телешоу В. Соловйова з його криками і розмахуванням руками... Соловйов — довгожитель телеефіру, він у будь-яких ситуаціях потрібен владі.

Але державі мало гучних слів ведучих і застиглих біля екранів у нерухомості фігур телеглядачів. Сьогодні держави освоїли і роботу в інтернеті, щоб різними шляхами поширювати потрібні їй види інформації. Держава дісталася до «святого», яке їй теж потрібно контролювати.

Пропаганда — це потужна раболовецька «сітка» проти індивідуальної «вудки», точніше «множини вудок» постпропаганди. Але навіть їх сумарна потужність непорівнянна з пропагандистською «сіткою». До речі, «брехня» навіть у старі часи вироблялася потужніше, ніж будь-яка індивідуальна «правда». Правду ми можемо отримати тільки з незалежних джерел. Звідси радянське — «є звичай на Русі, вночі слухати Бі-Бі-Сі»... Хоча сьогодні ми розуміємо, що тоді одна пропаганда насмерть боролася з іншою... І як відомо, чим сильніша заборона, тим більша тяга до її подолання...

Кожне джерело бореться за те, щоб його сприймали як достовірне... Донесення інформації завжди створює навколо себе ореол правди. Є навіть розхожа фраза «з достовірних джерел стало відомо». З цієї причини потрібна інформація одягається в «одяг», який допоможе їй подолати будь-який контроль.

Зараз багато пишеться про такі «двійники» російської мережі, що поширюють брехливу інформацію під виглядом неросійських джерел, наприклад, оскільки російські будуть заздалегідь звинувачені в упередженості: «Було опубліковано 2 млн твітів, і за 24 години їх подивилися 1,6 млн користувачів мережі Twitter. У 2024 році МЗС Німеччини повідомляв про подібну атаку, але тоді мова йшла про 200 тисяч твітів — це в десять разів менше, ніж можливості Doppelgänger зараз. Причому публікації робляться на як мінімум 13 мовах одночасно, включаючи турецьку, арабську і навіть корейську, відзначають дослідники. Аналітики дійшли висновку, що такого рівня охоплення мережі ботів вдалося досягти завдяки текстам, згенерованим штучним інтелектом. Мережа публікувала різні тексти на одну і ту ж тему, з одним і тим же змістом, що дозволило обійти захист алгоритмів мережі Twitter» [2].

Сьогодні ми знову, як у радянський час, повинні включати «мізки» намагаючись відокремити правду від брехні. І то це вдавалося тоді, оскільки ми були налаштовані шукати брехню в офіційних словах. Сьогодні, як би навпаки, ми шукаємо правду, і це виявилося більш складним завданням. Саме в цьому пояснення існування сьогодні десятків пропагандистських «струмочків», що замінили гучний голос пропаганди.

Але по суті пропаганда безсила, якщо потрібній інформації не будуть допомагати. Інформаційна конкуренція дуже велика, тому пропаганді потрібна ще й допомога, щоб не сидіти самотньо на своєму олімпі.

Г. Асмолов пропонує при аналізі російської пропаганди спиратися на три елементи: дезінформацію, ізоляцію і залякування [1]. Тобто важлива не тільки дезінформація, як ми зазвичай вважаємо, а й інші дві складові. Ізоляція потрібна, щоб закрити російський інформаційний простір від зовнішньої інформації, оскільки вона може привнести сумніви в кремлівські наративи. З цієї причини блокуються зовнішні платформи (Мета і Твіттер), не допускаються незалежні джерела, які оголошуються іноагентами. Залякування спрямоване на місцеві медіа та індивідів, які не мають права суперечити точці зору, що просувається державою. А іноагенти взагалі стали прямим потуранням сталінських «ворогів народу», хоча і з більш м'якими типами покарань. Не в'язниця, наприклад, а позбавлення права викладати. Всі, хто мають вихід на широку аудиторію, ризикують підпасти під цю заборону. А це журналісти, письменники, вчені... Тобто всі ті голови, що говорять, яких страшиться влада.

У Стругацьких була хороша фраза, що відображає цілі пропаганди — «Розумні нам не потрібні. Потрібні вірні» [3]. По суті держава не хоче займатися «зайвою» роботою — переконувати людей, коли можна їх просто налякати або обманути, і обман отримає потрібне поширення, а правда в результаті буде придушена. Всім нам це добре знайоме...

Зміна панівного наративу є головним завданням того, хто шукає правду. Це пов'язано не тільки з інформаційним, але і з віртуальним простором. Кіно і література створюють основи такого віртуального наративу. Був такий приклад. Коли Б. Полєвой написав нарис про льотчика для «Комсомольської правди», Сталін, а він, мабуть, читав гранки, повернув його письменнику зі словами, відкладіть і краще напишіть повість. Так з'явилася «Повість про справжню людину» про льотчика Маресьєва, якому ампутували обидві ноги, а він продовжував літати. Сталін побачив у цій ситуації героя і його подвиг. І це, до речі, головне завдання пропаганди створювати героїв і подвиги, знаходячи їх у нескінченному потоці подій. Герої і подвиги стають зразками поведінки, якими можуть керуватися індивіди.

Наратив являє собою певну «карту» місцевості ментального простору. Там більш важливо те, що з'явиться в нашій свідомості першим при спробі осмислити ситуацію, що відбувається. Ми все беремо саме з такого стратегічного наративу, підставляючи туди приватні конкретні подробиці.

Часи Путіна призвели до зміни не тільки інформаційного, але й віртуального простору, тобто стратегічного наративу. При цьому стали змінюватися оцінки не тільки сучасності, але й минулого. Переписуються підручники, зводяться нові пам'ятники. Йде як би наступ минулого на сучасність. Звідси і грізний ворог у вигляді Заходу, з яким якось за єльцинський час встигли і подружитися, але прийшли інші часи, де Захід знову зайняв почесне місце ворога... Як кажуть, святе місце порожнім не буває...

Освіта і культура цікаві тим, що на них більшість не дивиться як на пропагандистські потоки. Культура закривається від серйозного розуміння тим, що це розважальність, а освіта — тим, що все одно треба читати, щоб отримати оцінку.

Тут теж йдуть свої битви. Н. Верт говорить про звуження кола дозволених підручників: «Тобто, дійсно, був широкий діапазон підручників. А зараз ми знаємо, що є один-єдиний підручник під редакцією Мединського, і коли читаєш цей двотомник для 10–11 класів, то там 6 рядків про Гулаг, 4 рядки про голод 1931–1933 років, одна згадка про те, що, нібито 2 мільйони людей пройшли через Гулаг. І, звичайно, велика фінальна стаття про "Спеціальну військову операцію" з абсолютно зрозумілою подачею теми», — сумно констатує експерт [4].

Росія розробляє методи подальшої трансформації антиукраїнської пропаганди: «терористичний трек повинен доповнювати миролюбний трек. І повинно зводитися до того, що миролюбна Росія хоче переговорів і миру, тоді як Україна стає головною країною з навчання терористів у світі (для певних країн буде просуватися ідея, що це робиться за допомогою і на замовлення Заходу, а на Заході це буде подаватися, як самостійна ініціатива України). Ця історія, між іншим, є з одного боку, частиною забутої кампанії про продаж західної зброї терористам, а з іншого — буде пояснювати росіянам навіщо вести цю війну і збільшувати чисельність армії ще майже на 200 тисяч чоловік. Одним словом — це все виглядає як серйозний інформаційний виклик, що передбачає комплексний підхід до її вирішення. Не спорадичні заяви, а справжня проактивна контркампанія» [5].

Дослідники фіксують, що український стратегічний наратив на початку війни був чітким і структурованим, а сьогодні став хаотичним. Він не дозволяє рухатися до загального розуміння майбутнього. Він також повинен бути цікавим і викликати емоції [6].

Російський наратив наступає, йдучи попереду збройних дій. Росія спирається і на іноземні джерела поширення своєї пропаганди. У цьому звинуватили і І. Маска [7].

Маск повторював чужий контент: «Маск, який має 198 млн підписників у своїй соцмережі Х, не менше 60 разів робив репости контенту, пов'язаного з Tenet Media, — з акаунтів компанії або блогерів, які створювали матеріали за домовленістю з нею [...]. В результаті мільярдер поділився вигідними для Росії висловлюваннями і темами (не знаючи, що вони підготовлені на російські гроші) з десятками мільйонів людей» [8]

Вихідне повідомлення зазнає енної кількості трансформацій, перш ніж потрапляє до споживача. Щоб зробити «американськими» свої повідомлення, Росія використовувала окрему американську компанію Tenet Media: «Про Tenet Media стало відомо після того, як Міністерство юстиції США на початку вересня пред'явило кримінальні обвинувачення у зв'язку розміщенням через неї російського пропагандистського контенту. Діяльністю компанії зі штату Теннессі в реальності керували співробітники Russia Today (RT) Костянтин Калашников і Олена Афанасьєва, йдеться в обвинувальному висновку. Їхня діяльність наводиться як приклад одного з "таємних проектів", якими хвалилася головний редактор RT Маргарита Симоньян. За її словами, за допомогою таких проектів вигнана із західних країн RT продовжує впливати на їхню громадську думку» [9]. Це модель впровадження свого повідомлення в чужий канал, який користується більшою довірою.

Це все спроби вирівнювання чужої поведінки і мислення [10-11]. Найчастіше система посилення свого повідомлення посилюється за допомогою мімікрії під чужі джерела. Мета відправника повідомлення одна — досягти свого споживача. А засоби цього вже стають вторинними, лише б саме повідомлення дійшло.

Росія змінює свій головний наратив на очах. Професор Страсбурзького університету Е. Кустова вважає, що Росія реально повертається від багатогранності до чорно-білого світу: «Сама по собі така схема і такий підхід не є чимось новим. Вони були характерні для радянського періоду, і Перебудова значною мірою полягала в тому, щоб оскаржити і поставити під сумнів такий підхід. І в цей час переоцінка історії радянського минулого і радянської розповіді про минуле була в центрі Перебудови. У 90-ті серед істориків було відчуття, що той підхід був зруйнований, підданий жорсткій критиці, від нього відмовилися і тепер ми рухаємося в напрямку все більш складного і багатогранного розуміння історії» [12].

Звідси повернення фігури Сталіна і закриття меморіалів його жертв. Відповідно, цю точку зору втілюють у підручниках, фільмах, естраді... А «правильна» поведінка населення прийде в результаті цього «правильного» мислення...

Пропаганда активно освоює естраду, оскільки це те, що люди можуть слухати без кінця, навіть не вдумуючись у зміст. Шаман співає: «"Я — русский, я иду до конца. Я — русский, моя кровь от отца. Я — русский, и мне повезло. Я — русский, всему миру назло", — співають мільйони прихильників артиста по всій країні. За рівнем патріотизму багато хто порівнює цю пісню з "Офіцерами" Олега Газманова. А самого виконавця називають новим Миколою Расторгуєвим» [13].

До речі, Шаман закінчує свої концерти виконанням гімну Росії, в його біографії є і такі рядки: «12 квітня 2023 року Shaman випустив пісню "Ми" разом з першим кліпом. Другий кліп був опублікований 20 квітня — в день народження Адольфа Гітлера. Ряд оглядачів відзначили, що естетика кліпу нагадує нацистську: образ Shaman нагадує юнака-нациста з фільму "Кабаре", співак носив шкіряну куртку з пов'язкою у вигляді російського прапора на лівому плечі, а також змахував лівою рукою на рівні грудей. 20 липня 2023 року Shaman випустив пісню "Мій бій", назва якої була перекладена в німецьких субтитрах до кліпу YouTube як "Mein Kampf"» [14].

Що тут можна сказати? Як казала Аліса в одному з перекладів «Аліси в Країні чудес»: «Все дивасніше й дивасніше»...

Зрозуміла і турбота міністерства юстиції США про захист своїх виборів, яке заявило: «Ми не будемо терпіти спроб авторитарних режимів використовувати наші демократичні системи управління» [15]. Це про те, що дві тисячі російських відео отримали 16 мільйонів переглядів тільки на YouTube... І це був англомовний продукт, цілком доступний для американського користувача.

Ідеологія і релігія визначають і задають верхній полюс нашої свідомості. Кожна країна або група країн намагаються досягти розширення «свого» за рахунок звуження «чужого». Складність впровадження пропагандистських наративів сьогодні полягає в тому, що вони втратили свою обов'язковість, яка була характерною для радянського часу. Розширення «своїх» (ідеології, релігії, економіки, військової сили) становить основу життя держав по відношенню до чужих просторів. Ми здаємося самим собі сильнішими, коли нас слухають, і слабшими, коли слухаємо ми...

Література

1. Asmolov G. Why Propaganda Survives in the 21st Century: Eight Points about Russian Propaganda https://www.academia.edu/82050950/Why_Propaganda_Survives_in_the_21st_Century_Eight_Points_about_Russian_Propaganda

2. Кремлівська мережа ботів в десять разів збільшила охоплення користувачів соцмереж. Тепер її повідомлення бачать більше 1,6 млн користувачів на добу https://theins.ru/news/272248

3. Гурський Л. "Розумні нам не потрібні. Потрібні вірні…" https://nversia.ru/news/umnye-nam-ne-nadobny-nadobny-vernye/

4. Як відбувається переосмислення історії в країнах Заходу і в Росії https://www.golosameriki.com/a/how-history-is-being-rethought-in-western-countries-and-in-russia/7793337.html

5. Денисенко В. Росія змінює головний комунікаційний наратив війни https://glavcom.ua/ru/think/rossija-menjaet-hlavnyj-kommunikatsionnyj-narrativ-vojny-1020987.html

6. Захарченко А. та ін. Стратегічний наратив України: що це, чому важливо та до чого тут Курський наступ https://detector.media/infospace/article/232466/2024-09-22-strategichnyy-naratyv-ukrainy-shcho-tse-chomu-vazhlyvo-ta-do-chogo-tut-kurskyy-nastup/

7. How Elon Musk amplified content from a suspected Russian election interference plot https://www.nbcnews.com/tech/social-media/elon-musk-shared-tenet-content-thought-part-russian-plot-rcna171520

8. Suderman A. a.o. Right-wing influencers were duped to work for covert Russian operation, US says https://apnews.com/article/russian-interference-presidential-election-influencers-trump-999435273dd39edf7468c6aa34fad5dd

9. Ілона Маска викрили в поширенні підготовленої співробітниками Симоньян пропаганди https://www.moscowtimes.ru/2024/09/19/ilona-maska-ulichili-v-rasprostranenii-podgotovlennoi-sotrudnikami-simonyan-propagandi-a142707

10. Як відбувається переосмислення історії в країнах Заходу і в Росії https://www.golosameriki.com/a/how-history-is-being-rethought-in-western-countries-and-in-russia/7793337.html

11. 2024 Tenet Media investigation https://en.wikipedia.org/wiki/2024_Tenet_Media_investigation

12. Suderman A. a.o. Right-wing influencers were duped to work for covert Russian operation, US says https://apnews.com/article/russian-interference-presidential-election-influencers-trump-999435273dd39edf7468c6aa34fad5dd

13. 10 кращих пісень SHAMAN: хіт, написаний за одну ніч, звинувачення в плагіаті і гімн Росії https://www.kp.ru/afisha/msk/obzory/muzyka/pesni-shamana/

14. Shaman https://ru.wikipedia.org/wiki/Shaman

15. Tucker E. a.o. With charges and sanctions, US takes aim at Russian disinformation ahead of November election https://apnews.com/article/russia-justice-department-election-foreign-influence-4888f4bfc61e46173101060ad0321d2f

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Георгій Почепцов, для «Хвилі»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
479
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду