У галузі книговидання, книгорозповсюдження та літератури спостерігається кадрова криза, яка досягла апогею у 2024 році. Про це свідчать результати дослідження, яке з серпня по вересень 2024 року провело видання «Читомо».

Координаторка проєкту та співзасновниця «Читомо» Ірина Батуревич розповіла, що багато опитаних видавців посилаються на так зване «зростання ринку» і водночас згадують про брак кваліфікованих працівників, здорожчання та ускладнення друку, маржинальність бізнесу.

«Це означає, що це стрімке розширення інфраструктури ринку, який багато хто схильний називати зростанням, без достатньої кількості кваліфікованих працівників ризикує перетвориться на падіння, або, в найкращому випадку — втрачену можливість», — пояснила Батуревич.

Автори дослідження зазначили, що перші ознаки кадрового дефіциту в секторі видання книг фіксували ще з 2014 року, коли галузь почала зростати, і взнаки дався брак фахівців високого рівня. Утім, зараз ця криза досягла апогею і торкається не лише найбільш кваліфікованих працівників. 

За результатами опитування «Читомо», ринок найгостріше відчуває нестачу редакторів, верстальників, перекладачів і коректорів, а також фахівців із піару та комунікацій. У книгарнях є значний попит на сервісний персонал.

Структура професій закриває лише базові потреби виживання компаній, а для появи нових професій не з'явилося передумов. Персонал галузі поєднує декілька ролей одночасно.

Основною причиною виходу з галузі є незадовільна заробітна плата (46%).

Найбільша частка респондентів отримує 21-30 тисяч гривень на місяць (26%), на другому місці — 16-20 тисяч гривень (23%). Понад 50 тисяч гривень заробляє лише 6% опитаних, переважно чоловіки.

Зарплати понад 70 тисяч гривень найчастіше отримують головні редактори, директори видавництв і топ-менеджери. Майже половина директорів видавництв отримують заробітну плату в межах 21-50 тис. грн, а третина — менш як 21 тис. грн.

56% опитаних зазначили, що після 24 лютого 2022 року їхній дохід покращився, а у 18% респондентів він погіршився.

Серед інших причин виходу з галузі респонденти називали вигоряння (37%), виїзд за кордон через війну (17%), захист країни (11%), а також дискримінацію (10%).

Одним із ключових аспектів кадрового дефіциту в книговиданні є мобілізація працівників до лав ЗСУ.

Через мобілізацію чи намагання її уникнути частка жінок у галузі зросла до 84% порівняно з 76% у 2021 році. Водночас викликом є від'їзд працівників, переважно жінок, за кордон, оскільки лише частина з них відновили свою зайнятість в дистанційному режимі або ж почали працювати офлайн у нових умовах.

Кадрова криза також поглиблюється через від'їзд працівників в безпечніші регіони України. Найбільше це вплинуло на Харків як один з трьох ключових центрів українського книговидання.

Окрім цього, як зауважили автори дослідження, через дефіцит окремих профільних спеціалістів, що зумовлений розвитком інфраструктури ринку, спостерігається агресивне переманювання працівників в межах галузі.

У 2021 році «Читомо» вже проводило дослідження заробітних плат та кадрової ситуації. Нинішнє дослідження є його продовженням, та цьогоріч реалізується у партнерстві з CAT-UA за підтримки Британської Ради в Україні в межах програми «Підтримка креативної економіки».

Для дослідження опитали 610 працівників видавництв, книгарень, друкарень та інших компаній, що займаються створенням, поширенням та промоцією книжок. З цього числа майже 150 респондентів покинули роботу в цій галузі.

Також дослідники провели 12 інтерв'ю з топменеджерами видавництв і книгарень.

Детальніше ознайомитися з дослідженням «Читомо» можна за посиланням.

• Читайте також: «Читати — це тренд»: 52,8% української молоді читає книги щодня

Ілюстрація: Pixabay