Подивилась vox populi від Суспільного серед жителів Шептицького, колишнього Червонограда, щодо його перейменування. Я не знаю, що б я думала, якби була мешканкою цього міста, тому тут без засуджень, та мені стало цікаво категорізувати відповіді за типами.

Отож:

• конкретні меседжі, про які розумієш — вони результат пропагандної кампанії в тіктоку, більшої за своїм фокусом, але перейменування міст автоматично покривається. Маю сумну підозру, що без суттєвих додаткових коштів. Це посил «все для відмивання грошей». Цей лейтмотив нас чекає всі наступні роки і десятиліття. Коли роспропаганді не буде що сказати змістовно, усе закінчуватиметься корупцією, не на часі, відмиванням грошей, а тому запрограмований висновок у головах українчиків —  не змінюємо, не будуємо, не відновлюємо;
• «краще Кристинопіль». Я здивувалась, чому українському вуху так легко звучить різко грецька назва. Може, теж було частиною кампанії? Важко сказати;
• типова людська лінь, таке і такі будуть завжди. Норма.

Є одне, що змусило все ж засмутитись. Декілька людей відповіли, що не знають, хто такий Шептицький. Ці відповіді звучали і російською, і українською. Можемо бути в будь-якій релігійній конфесії чи переконаними агностиками чи атеїстами, але українська політична нація мала би знати цю людину та її внесок для України на декілька поколінь вперед. Тут направду сумно.

Соломія Боршош,  громадська діячка,  експертка зі стратегічного планування

Текст публікується з дозволу авторки, оригінал за посиланням

Ілюстративне фото: Мурал у Львові на честь предстоятеля Української греко-католицької церкви (у 1901–1944 рр.), митрополита Андрея Шептицького (Getty Images)