У серпні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 28 випадків порушення свободи слова. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ «Барометр свободи слова».

Серед російських злочинів — 19 випадків — вбивство, поранення та обстріли журналістів, юридичний тиск, кібератаки та вимкнення українського мовлення.

Упродовж місяця стало відомо, що внаслідок російської агресії загинули чотири медійники, один з них під час виконання професійної діяльності: Раян Еванс — радник з питань безпеки британського інформагентства Reuters, загинув у Краматорську внаслідок російського удару по готелю «Сапфір» 24 серпня.

Троє медійників загинули на війні:

• Володимир Чернишов — військовий з Кропивницького, колишній оператор місцевого медіа CBN. Загинув 4 серпня 2024 року біля населеного пункту Новоселівка Перша Покровського району Донецької області під час виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України.
• Олексій Сапуга — військовослужбовець, фотограф-орнітолог родом з Миколаєва, загинув на фронті 30 липня на Донеччині.
• Богдан Затула — мобілізований кореспондент Новини.LIVE Богдан Затула з Харкова. 31 липня 2024 року Богдана мобілізували до лав Збройних сил України. Журналіст загинув під час потужного артилерійського обстрілу 26 серпня у Дніпропетровській області.

За даними ІМІ, станом на 4 вересня в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії загинули 86 медійників, 11 з них під час виконання професійної журналістської діяльності.

Щонайменше чотири журналісти отримали поранення внаслідок російського удару по готелю «Сапфір» 24 серпня у Краматорську:

• Іван Любиш-Кірдей — український журналіст агенції Reuters у важкому стані потрапив до лікарні;
• Деніел Пелещук — журналіст Reuters, який отримавши медичну допомогу, виписався з лікарні;
• Віктор Саєнко — журналіст Reuters, отримав травми, які не є небезпечними для життя;
• Моніка Андрушевська — польська журналістка Центру документування російських злочинів в Україні імені Рафаеля Лемкіна, волонтерка, отримала порізи.

Крім того, на Покровському напрямку в кінці серпня росіяни атакували дроном авто знімальної групи журналіста «1+1» Олександра Моторного. Це сталося, коли команда супроводжувала евакуаційний автобус на Покровському напрямку. Вибух стався перед авто журналістів. В ТСН зазначили, що медійники не постраждали.

У серпні стало відомо, що засновник телеграм-каналу в окупованому Мелітополі Євген Ільченко, якого росіяни заарештували ще два роки тому за інформацію про російську окупацію міста, зазнав тортур і був залучений до примусової праці, зокрема риття траншей для російських військових. До російського вторгнення 2022 року Євген Ільченко був юристом у Мелітополі. 3 травня того ж року він потай від родини запустив телеграм-канал @Mitopol. Свою мету він зазначив у першому дописі: «Аналіз, події й факти». Ільченко з великим ризиком для себе висвітлював повсякденне життя мелітопольців в окупації.

Крім того, Федеральна служба безпеки РФ порушила кримінальні справи щодо сімох журналістів, вказавши причинами незаконний перетин кордону і відеознімання в районі Суджі:

• журналістки Кордон.Медіа Олесі Боровик;
• журналістки hromadske Діани Буцько;
• журналіста американського телеканалу CNN Ніка Пейтона-Уолша;
• журналістки італійського телеканалу RAI Стефанії Баттістіні;
• оператора італійського телеканалу RAI Сімоне Трайні;
• журналістки телеканалу «1+1» Наталії Нагорної;
• кореспондента DW Ніка Конноллі.

Хакерської атаки зазнали сайти Укрінформу, Hromadske, Odesa Online та YouTube-канал «Як не стати овочем».

Редакції пов'язують атаки зі своєю професійною діяльністю і вважають, що за ними стоять росіяни.

Також ІМІ зафіксував 9 порушень свободи слова, що не пов'язані з російською війною проти України. Це випадки погроз, перешкоджання, обмеження доступу до публічної інформації, непрямого тиску, кібератак та судових позовів проти медіа.

Про обмеження доступу до публічної інформації заявили:

• журналістка із Закарпаття Олена Мудра, яка отримала від омбудсмена відмову в запиті на доступ;
• журналісти з Полтави поскаржилися, що їх не запросили на звітування секретарки міської ради Катерини Ямщикової про роботу за рік;
• кропивницьке видання «Гречка» заявило про упереджене ставлення з боку посадовців міськради.
• Про погрози заявило видання «Кременчуцький Телеграф», яке розцінило образи міського голови Кременчука Віталія Малецького як погрози і подало заяву до поліції. Головна редакторка видання Леся Лазоренко написала: «На черговій сесії, після публікації на сайті «Кременчуцького Телеграфу» матеріалу про закупівлю генераторів, Віталій Малецький знову вдався до обговорення, засудження та погроз на адресу журналістів, де констатував, «що за такі публікації жителі Кривушанської громади (де мешкає і сам мер) можуть дати трубою по пальцям».
• Про напад заявило видання «СтопКор» — начальник Управління Державної міграційної служби однієї Івано-Франківської області Сергій Саїва вдарив по камері журналістів, коли ти хотіли з ним поспілкуватися. Державне бюро розслідувань повідомило посадовцю про підозру за фактом перешкоджання роботі журналістів.

Про кібератаку повідомила редакція Вільного радіо, яка отримала низку фішингових листів, автори яких представлялися податковою та Службою безпеки України. Усі листи містили вкладення, які рекомендували завантажити, що є типовим для фішингових атак і викликає підозру.

Двом одеським медіа — 7 каналу та онлайн-виданню УСІ —припинили фінансування, унаслідок чого телеканал тимчасово зупинив мовлення.

Проте команда онлайн-медіа вирішила продовжити свою журналістську діяльність.

За джерелами ІМІ, ці два медіа пов’язані з місцевим бізнесменом Аднаном Ківаном.

Нагадаємо, що експерти Інституту масової інформації зафіксували в липні 16 випадків порушення свободи слова в Україні. 

Фото: колаж ІМІ