Журналістам заборонили працювати на місці влучання російських ракет у Полтаві, допоки там не будуть розібрані завали. Про це «Детектору медіа» повідомила директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк.

«У Міністерстві оборони мені повідомили, що журналістів не будуть допускати працювати на місце влучання в Полтаві, допоки не розберуть завали. Це порушення ст. 25 ЗУ "Про інформацію"», — розповіла Романюк. За цією статтею, журналіст має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан тощо.

Також журналісти, які працюють у Полтаві, повідомили, що військові не допускають їх до лікарень. За даними джерела «Детектора медіа», заборонило працювати і в лікарнях, де є постраждалі, і на місці влучання керівництво військової частини, яка зазнала ракетного удару. Представники ОВА та місцевої влади не змогли допомогти журналістам в отриманні дозволу працювати.  Така ситуація триває з вечора 3 вересня. 

У коментарі «Детектору медіа» журналістка та шеф-редакторка Громадського радіо Ірина Сампан підтвердила, що журналістів не допускали до місця трагедії у Полтаві. 

«Так, нас дійсно не допускали до місця трагедії, навіть на територію самого учбового закладу. Ми могли працювати лише за парканом і те навіть не підходячи до центральних воріт. Коментувати ситуацію також була заборона у ДСНС, поліції, всіх силових та правоохоронних структур, які там були. Коментувати вони відмовлялись і пересилали все навіть не на обласні главки, а на київські главки, бо, мовляв, тільки вони мають офіційний дозвіл це коментувати», — розповіла Ірина. 

За словами журналістки, на місцях рятувальники могли говорити лише якісь особисті моменти, як вони себе почувають, якусь загальну картинку давати, але якихось подробиць, то вони не давали, бо мали пряму заборону. 

Ірина Сампан зазначила, що не могла навіть з кінологинями поспілкуватись про собак, бо прямо сказали, що їм не дозволяють. 

«На місці не було якогось постійного представника, який би комунікував з пресою. Тобто людина, яка б брала на себе основний удар коментування і ми б не бігали, і заглядали там у шпарини, і не смикали кожного ДСНС-ника чи поліцейського для якоїсь оновленої інформації. Не було такої людини за всю ту майже добу, яку я там була. Ось це був провал у комунікації», — сказала шеф-редакторка Громадського радіо. 

Окрім того, на думку журналістки, також потрібно було б лікарням  виділити людину, яка б комунікувала з журналістами, іноземними тим більше аби показати світові, що відбулось. 

«На мою думку треба було працювати на випередження. Треба було мати офіційного постійного представника чи декількох, які комунікували з пресою. Можливо варто було б давати можливість робити світлини хоча б роботи рятувальників без прив'язки, без постраждалих. Ми просто бігали заглядали у шпарини і думали, а можна це зробити чи нам за це щось буде. Навіть якщо вночі було трішки легше працювати, бо всі були виснажені, то на ранок все тільки погіршилось із комунікацією. Повністю оточили цей периметр червоною-білою стрічкою і як на виході всі канали, які там побували іноземні й українські всі знімали один єдиний намет полтавських волонтерів, які роздавали їжу і смаколики для усіх», — підсумувала Ірина Сампан.

Як відомо, напередодні війська Росії атакували територію навчального закладу на Полтавщині, зруйнувавши будівлю Інституту зв’язку. Багато людей опинились під завалами. 

У вечірньому зверненні 3 вересня президент Володимир Зеленський повідомив, що кількість загиблих внаслідок російського удару по навчальному закладу в Полтаві зросла до 51 людини, кількість поранених — до 271. 

За словами міністра оборони Рустема Умєрова, обставини трагедії в Полтаві через російський ракетний удар розслідуватиме Головна інспекція Міноборони спільно з правоохоронцями.  

Фото: зруйнована будівля Інституту звʼязку / «Хвиля»