Українці дещо втратили цікавість до Курської операції, натомість поступово зростає тривога щодо Покровського напрямку. Значною мірою на себе увагу від цього відтягує контекст обстрілів та критики влади. Попри День Незалежності індекс настроїв соцмереж за тиждень падає в мінус: -13.

Помітно, що Офіс президента готувався по максимуму використати позитивне інформаційне тло Дня Незалежності

1. На саме свято фіксувалася велика хвиля гордості і радості. Обговорювався історичний контекст свята, багато звучало надії у привітаннях. Загалом помітно, що до радості українці готові, немає такого настрою, який ми бачили ще в липні – коли була схильність обговорювати перш за все погані новини і не радіти нічому.
2. Два інфоприводи, на яких сфокусувалася президентська команда – обмін полоненими та розмови про «Паляницю» – допомогли сформувати святковий фон.
3. Увага до Курщини спадає, але Зеленський озвучує перші цілі. Президент пояснює, що наступ на РФ був покликаний не допустити атаки і можливого захоплення Сумщини, і план себе виправдав.
4. Атака на російські тили – традиційно найбільший привід для радості.

Після свята інформаційні кризи накладаються одна на одну

1. Покровський напрямок: помітні спроби розрядити ситуацію, але під кінець тижня ситуація на фронті особливо лякає.
2. Реакція на емоційну комунікацію В. Зеленського щодо О. Татарова псує загальний оптимізм, підтримуваний заявами про перебіг війни та розвиток ОПК. 
3. У соцмережах фіксується увага до «сенсаційної» заяви президента про О.Татарова, що на початку війни нібито «вбивав чеченців». Інфокриза довкола меседжів щодо заступника голови ОП зачіпає навіть позитив, як-от про випробування власної ракети.
4. Це активує інші кейси. Критики влади розширюють асортимент закидів та сарказму, підв’язуючи до ситуації попередні історії. Так, В.Шабунін та Ю.Ніколов заявляють, що О.Татаров «випустив» А.Дмитрука. Б.Береза закидає президенту «неадекватність» та закликає перевірити свої джерела інформації, зокрема поспілкуватись з В.Малюком. На очільника СБУ частина негативу також переходить – мовляв, О.Татаров свого часу «протягнув» його на посаду. Окрему хвилю критики складають звинувачення В.Зеленського у хамській поведінці з медійниками та у запровадженні «темників» – мовляв, президент «вказує» журналістам в режимі «off-record», які теми не варто висвітлювати.
5. Інфокриза навколо втрати F-16 збільшилась через поширення закидів з боку М.Безуглої. З одного боку вони дістали відсіч від військових (Ю.Ігнат, М.Олещук), але, з іншого боку, ситуація демонструє потенційно шкідливу тенденцію, коли влада може стати об’єктом звинувачень через те, що її кадрові рішення щодо війська продиктовані емоційними дописами з неконструктивною критикою від осіб на кшталт М.Безуглої.

Інші інформаційні акценти тижня

1. Ракетна атака 26 серпня заступила всі інші військові теми в соцмережах. Обмежено присутні обіцянки підготовки відплати росіянам.
2. Погрози Білорусі знову викликають скоріше гнів, ніж тривогу.
3. Ефективно спрацювала емоційна комунікація Повітряних сил у пам’ять про «Джуса». Новинарі підхопили фото матері загиблого торік пілота за штурвалом F-16, нагадавши здійснення мрії, яку він просував аж до своєї загибелі.
4. Роковини Іловайська занурюють соцмережі в конструктивний сум. Окрім суму за втратою помітна гордість за подвиг людей, які пожертвували життям заради свободи України.
5.  У проросійських пабліках тимчасово окупованих територій України зростає частка оголошень про набір добровольців на «СВО». Мотивація, як і раніше, переважно грошовими виплатами – але також акценти на соцпакеті, численних пільгах.

Емоції проукраїнських громадян: радості значно поменшало

Гнів присутній в 24% постів дотичних до теми війни – через ракетні та дронові атаки по Україні  значно зростає гнів на росіян та емоційні прокльони. Гнів на світ – не дозволяють бити по Росії, Польща не спромоглася збити російський дрон на своїй території. Гнів на Лукашенка через його нові заяви. Гнів в критиці влади розрізнений, зростання після заяв про Татарова.

Тривога – 21% – перед святом і під час свята йде тривожне очікування традиційної російської великої атаки. Пізніше вона відбувається, під час неї тривожно свідкують за рухом ракет і дронів. Тривожно обговорюють ситуацію на фронті, особливо наступ на Покровському напрямку.

Радість – 18% – через удари по тилах ворога, вибухи, пожежі там, удари по російських аеродромах. Багато радості – у святкових привітаннях із Днем прапора, Днем Незалежності. Традиційна радість через зростання втрат ворога.

Сум – 14% – через цивільні жертви російських ударів, у військових некрологах. Багато суму – на День пам’яті загиблих військових.

Гордість – 9%.

Надія – 6% – на світову підтримку, дозвіл бити по Росії, зростає частка постів-молитов.

Вдячність – 3%.

Сміх – 2%.

Втома – 1% – зростає в день великої атаки по українських містах, потім залишається в соцмережах, і більш помітна вечорами.

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Адже моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де рашисти створюють свій контент.

Громадська організація CAT-UA протягом двох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.

Титульне фото: Евакуація з Покровську, Донецької області (Getty Images)