Зокрема, з 8 по 15 вересня в Болграді відбудеться українська частина Восьмого міжнародного етнографічного кінофестивалю «Око», який продовжиться в Болгарії з 8 по 15 листопада. Загалом буде показано понад 100 стрічок із 61 країни. Причому 88 фільмів змагатимуться в чотирьох конкурсних секціях: «Наше око — повнометражний національний конкурс», «Наше око — короткометражний національний конкурс», «Oко Global — повнометражний міжнародний конкурс» і «Oко Global — короткометражний міжнародний конкурс».

Найбільша закордонна подія — 49-й Міжнародний кінофестиваль у Торонто (TIFF), що пройде з 5 по 15 вересня. TIFF — не просто найбільший і найстаріший кінофестиваль у Канаді, але й свого роду «ворота» на північноамериканський ринок: сюди з’їжджаються десятки дистриб’юторів і продюсерів зі США, аби закупити нові фільми для прокату; також позитивне сприйняття і призи на TIFF поліпшують шанси фільму на «оскарівських» перегонах. Тож лишається тільки радіти, що цьогоріч у Торонто покажуть три фільми, пов’язані з Україною.

Найбільше, звісно, ми вболіватимемо за повнометражний дебют Павла Острікова «Ти — космос» (U Are the Universe). Остріков, автор короткометражок «Одкровення», «Голден лав», «Випуск’97», «Mia Donna», здобув репутацію одного з найбільш обнадійливих молодих режисерів. Над сценарієм «Космосу» Павло Остріков працював із 2011 року. Фільм розповідає про космічного далекобійника Андрія, який після вибуху Землі залишається єдиною живою людиною. А втім, одного дня на зв’язок із героєм виходить француженка Катрін. Як зазначено в офіційному пресрелізі, «попри величезну відстань, Андрій летить побачитись із нею — назустріч останньому у світі коханню».

«Ти — космос»

Також у фестивалі бере участь копродукція України та США «Віктор» (режисура — французького документаліста Олів’є Сарбі).

Головний герой фільму Віктор живе з матір’ю в Харкові. Втративши слух у п’ятирічному віці, він створює прекрасні чорно-білі фотографії. Через інвалідність не може знайти роботу, а коли починається війна, йому відмовляють у мобілізації. Однак Віктор переконує місцевий підрозділ взяти його до себе як фотографа-добровольця. До речі, Сарбі сам є ветераном воєнної фотографії та свого часу зазнав поранення, яке вплинуло на його слух.

Новий фільм поляка Даміана Коцура «Під вулканом», що теж змагатиметься в Торонто, є польською продукцією, але присвячений Україні. Головні герої — звичайна родина українського середнього класу, що проводить відпустку в Іспанії. Однак, коли починається війна, безтурботний курорт перетворюється на пастку.

«Під вулканом»

Даміан не чужий нам: торік разом з українською режисеркою Анастасією Солоневич зробив короткий метр «Як це було», прем’єра якого відбулася на конкурсі Канн. Його повнометражний дебют «Хліб і сіль» здобув спецприз журі в секції «Горизонти» Венеційського кінофестивалю. Головні ролі в «Під вулканом» виконує зірковий дует: Роман Луцький і Анастасія Карпенко.

Що ж до прокату, то в ньому заплановані три прем’єри українського кіно.

Тема документальної картини «Озброєні піснею» (Україна — США) зрозуміла вже з назви. Американський режисер Раян Сміт зробив свого роду колективний портрет українських музикантів — як тих, хто представляє країну в світі, так і тих, хто захищає її на фронті. Герої впізнавані та харизматичні: від Святослава Вакарчука, Андрія Хливнюка, Світлани Тарабарової до «Дахи Брахи», артистів Маріупольської камерної філармонії та легендарної Пташки — парамедикині Катерини Поліщук.

Нікого не лишить байдужим неігровий фільм Володимира Сидька «Да Вінчі». Це історія про українського воїна і борця за свободу Дмитра Коцюбайла, який, ледь досягши повноліття, пішов на фронт захищати країну. За дев’ять років на війні Дмитро став легендарним командиром, прикладом для багатьох побратимів. Фільм має на меті докладно розказати історію життя Дмитра, а також дослідити, як молодому чоловікові вдалося створити один із найефективніших підрозділів на фронті.

«Да Вінчі»

Ми вже писали про повнометражний дебют Марії Стоянової «Фрагменти льоду» (Україна — Норвегія), і ось нарешті його побачить масова авдиторія.

Стоянова занурює глядачів у світ заборонених спогадів і радянського несвідомого, яке прагнуло західного процвітання, витісненого пропагандою в царину міфу. Використовуючи відеощоденники свого батька, фігуриста київського ансамблю «Балет на льоду», записані з 1986 по 1994 роки, вона створює приголомшливу подорож у минуле, де час немовби зупинився. Режисерка рефлексує над роллю відео як метафори зупиненої, мов у крижаному царстві, історії, що донині тримає нас у своїй холодній пастці.

«Фрагменти льоду»

Що ж до прокату світового кіно, то українські шанувальники Тіма Бертона отримають продовження його класичного комедійного трилера — «Бітлджюс Бітлджюс».

Згідно із сюжетом, Лідія, героїня з першого «Бітлджюса», повертається додому у Вінтер-Рівер разом із родиною. Її бунтівна донька Астрід знаходить на горищі таємничий макет міста і випадково відкриває портал до потойбічного світу. Звісно, не обійдеться без бешкетного демона Бітлджюса. До своїх ролей із фільму 1988 року повернулися Майкл Кітон, Вайнона Райдер і Кетрін О’Гара; також Бертон залучив Дженну Ортегу в ролі Астрід (фактично повторює образ Венздей з однойменного серіалу, знятого Бертоном раніше), Джастіна Теру, Моніку Беллуччі й Віллема Дефо.

«Бітлджюс Бітлджюс»

Поціновувачі європейського фестивального кіно матимуть одразу два заманливі релізи.

«Види милосердя» (Велика Британія — Ірландія) — нова робота режисера Йорґоса Лантімоса. Фільм побудований як триптих. Перша частина — про молодого чоловіка, якого контролює багатий коханець, що замовляє своєму протеже скоїти вбивство. Друга — про поліцейського, який підозрює, що його дружина, повернувшись після тривалої експедиції, перетворилася на іншу людину. Герої третього епізоду — члени специфічної секти, які шукають дівчину, що володіє надприродними здібностями. Персонажів усіх трьох історій грають одні й ті самі актори: Емма Стоун, Віллем Дефо, Марґарет Кволлі та Джессі Племенс — останній за цю роботу відзначений на Каннському фестивалі як найкращий актор. Загалом, «Види милосердя» — дуже чорна комедія про вкрай парадоксальні, а інколи навіть і екстремальні прояви людської доброти.

«Види милосердя»

Один із цвяхів сезону — новий фільм живого класика світового кіно Педро Альмодовара «Кімната по сусідству». Це перша повнометражна англомовна картина 75-річного режисера.

Центральні персонажі — три жінки, що живуть в одному будинку в Нью-Йорку. Це мати й дочка, які заплуталися у стосунках, а також подруга матері. З великою ймовірністю знову матимемо улюблену тему Альмодовара про жінок на межі нервового зриву, тим паче що головні ролі зіграли Тільда Свінтон і Джуліанна Мур, обдаровані саме в амплуа емоційної гри.

«Кімната по сусідству»

І, звісно, відбою не буде від глядачів на покази фільму з простою та жаданою назвою — «Смерть Путіна» (США — Польща — Мальта, реж. Патрик Веґа).

«Смерть Путіна»

Патрик Веґа відомий у Польщі як плодовитий режисер гостросюжетного кіно. «Смерть Путіна» — його англомовний дебют; судячи з трейлера й оприлюдненої інформації, це буде дуже злобна політична сатира, що увінчуватиметься виконанням даної в назві обіцянки.

Колаж: Микола Шиманський, «Детектор медіа»