Найбільшим рушієм змін в Україні є європейська інтеграція, яка впливає і на сферу медіа. Про це повідомив заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко під час Форуму «Воєнні медіавиклики 2024: Стійкість».

За його словами, уряд і Міністерство культури та інформаційної політики наразі занурені в бюрократичні процеси, щоби пройти всі кроки до повного членства в ЄС: «Поточний етап називається "скринінг". Мої колеги готуються до зустрічі в Брюсселі, і перша ж зустріч буде стосуватися питань свободи слова. Ми маємо пояснювати Брюсселю, як ми дотримуємося гарантій свободи слова, як ми забезпечуємо незалежність Суспільного мовлення, чи справедливим є залишати телемарафон і як ми готуємося до виконання прямого завдання, яке було поставлене в Звіті про розширення Європейського Союзу минулої осені — скласти дорожню карту плюралістичного мовлення після закінчення воєнних дій. Вони хочуть знати вже зараз, як ми готові до змін, коли воєнний стан закінчиться».

Другим фактором змін є розвиток платформ спільного доступу до інформації. За словами Шевченка, класичній журналістиці залишається все менше простору — спочатку з’явились нові медіа, потім з’явилися блогери, тікток, а зараз на першому місці в споживанні — телеграм: «Він ніяк не регулюється, і Нацрада з питань телебачення і радіомовлення не може йому нічого сказати. Нещодавно в міністерстві ми обговорювали питання реформи системи обов’язкових примірників. У нас є Книжкова палата, куди треба передавати усі обов’язкові примірники. Ми багато в чому залишаємося в консервативному мисленні, коли більшість інформації вже давно створюється в електронному вигляді і не друкується взагалі. Логіка, що все має бути зібрано в одному місці у фізичній будівлі, вона досить стара. Але ми рухаємося по інерції. Так само і в медіа, те, що має бути на першому місці по споживанню, ми не беремо до уваги».  

Оксана Майдан, Тарас Шевченко, Теодора Делл, Роман Кіфлюк (фото «Фундація Суспільність»)

Третій фактор — Суспільне мовлення, яке важливе не тільки в рамках євроінтеграції, а й загалом як феномен, каже Шевченко: «Суспільне бездоганно спрацювало у сфері як нових медіа, так і в телеграмі. Сумарно Суспільне має мільйонні покриття — загальнодержавний канал з 300 тисячами підписників та мегапотужні місцеві канали».

Четвертий фактор, на думку Тараса Шевченка, — дезінформація. Для протидії дезінформації були створені Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр». У світі немає чітких рішень по цій проблемі, каже він: «Це тема, яка динамічно розвивається далі. Дезінформація — це неправдива інформація. Встановлення такої інформації штовхає нас до повернення кримінальної відповідальності за неправду, а під це можуть попадати журналісти. Правдиві меседжі, які не є домінуючими, теж можуть робити популярними. Тут має бути підхід не щодо правди чи неправди, а щодо впливу іноземної держави».    

Він додав, що цієї осені запланований пакет проєктів з медіаграмотності, зокрема конкурс «Репортер» для старшокласників, Національний урок з медіаграмотності, Тест з медіаграмотності й Тиждень медіаграмотності, встановлений UNESCO.

І останнє, що, на думку Тараса Шевченка, впливає на медіа — це стратегії. МКІП має Стратегію інформаційної безпеки, яка схвалена Кабінетом Міністрів, РНБО та підписана президентом. Цей документ має сім стратегічних цілей, серед яких і протидія дезінформації, комунікація з окупованими та деокупованими територіями України. Крім того, цьогоріч була презентована окрема стратегія МКІП з медіаграмотності, яка на перше місце виставляє координаційну роль міністерства в допомозі всім гравцям, координувати діяльність у сфері медіаграмотності та критичного мислення.  

Фото: «Фундація Суспільність»