Оригінал публікації на сайті «Центру стратегічних комунікацій» за посиланням

1. ФСБ поповнює свій «обмінний фонд»
2. ФБР після Ріттера взялася за велику «рибу»
3. Зыгарь та «Незыгарь» стали «іноагентами» в Росії
4. Пропаганда «пробачає» Алену Делону

ФСБ поповнює свій «обмінний фонд»

У видачі контрольованого Кремлем пошуковика «Яндекс» з’явились фейкові сайти підрозділів «Легіон Свобода Росії» і «РДК», що складаються з росіян, які воюють на боці України. Адреси фейкових сайтів відрізняються від оригінальних на одну літеру, а у випадку з «РДК» сторінка має практично ідентичний оригінальному зовнішній вигляд.

НАСПРАВДІ, як вважає відомий IT-фахівець Артем Тамоян, сайти-двійники могли створити російські спецслужби для відстеження людей, охочих приєднатись до ЗСУ. «Це історія про те, як Яндекс безпосередньо допомагає ФСБ саджати росіян на десятки років», – пише він.

Якщо в пошуковому рядку «Яндекса» ввести назви підрозділів, то фейкові сайти будуть першими у видачі. На них можна заповнити анкету на вступ, що може свідчити про те, що ведеться збір даних користувачів, які бажають приєднатися до збройного опору Путіну. У Росії, нагадаємо, це розглядається як особливо тяжкий кримінальний злочин.

А минулого тижня громадянку США і РФ Ксенію Кареліну засудили до 12 років колонії. 24 лютого 2022 року вона переказала зі свого американського (!) рахунку $52 у фонд Razom for Ukraine, створений українцями, які живуть у США. Переказ російські силовики виявили в телефоні Кареліної, який був у неї вилучений. 33-річна Кареліна є балериною і жила в Лос-Анджелесі, а в лютому 2024 року приїхала погостювати до бабусі з дідусем у Єкатеринбург.

Розгляд справи проходив у закритому режимі. Зазначимо, цей вирок було ухвалено за два тижні після найбільшого обміну полоненими між Росією і Заходом з часів холодної війни. 

Вашингтон звинувачує Москву в арешті американських громадян за необґрунтованими звинуваченнями з метою використання їх як важеля тиску для звільнення засуджених за кордоном росіян. Справа Кареліної може стати початком нового шляху Кремля в цьому напрямку.

ФБР після Ріттера взялася за велику «рибу»

Після того, як ФБР взялася за Скотта Ріттера, вона зробила обшук на ранчо ведучого російського «Первого канала» Дмитра Саймса в американському штаті Вірджинія. Саме ранчо коштувало $1,63 млн і було придбане у 2021 році ним і його дружиною Анастасією Рюриковою (донькою колишнього зовнішньополітичного радника Єльцина) після кількох років роботи на «Первом канале».

Саймс веде на ньому шоу «Большая игра» ще з кінця 2010-х. У Росії Саймса представляють як «американського політолога».

НАСПРАВДІ, його реальне ім’я – Дмитро Сіміс, він народився в сім’ї радянських дисидентів (найвідоміша – його мати, адвокатка Діна Камінська) і в 1973 році переїхав до США, де став Саймсом.

У 1980-х він, використовуючи дисидентські зв’язки батьків, стає неофіційним радником експрезидента США Річарда Ніксона, організовував його візити до Москви, в 1994 році очолив Ніксонівський центр. У 2016 році Саймс був неофіційним консультантом кампанії Дональда Трампа, став фігурантом розслідування про втручання РФ в тодішні американські вибори. 

Наприкінці 2010-х центр Саймса The National Interest опинився на мілині. Так само як і його однойменний журнал (з накладом 2 тисячі примірників), де друкувалися такі персонажі як Марія Бутіна. Саме тоді він став співведучим шоу «Большая игра» на «Первом канале», що й дозволило Саймсу вирішити свої фінансові проблеми. У 2019 році він отримав від «Первого канала» 14 млн рублів ($217 тисяч), а у 2021 році – вже 37,8 млн ($512 тисяч). 

З 2018 року працює у РФ, виступав на форумі Валдай. А торік дослужився до того, що йому довірили модерувати сесію ПМЕФ, на якій Путін назвав Зеленського «ганьбою єврейського народу». Модерував Саймс так завзято, що Путін наприкінці сесії під оплески залу сказав: «Дмитре, спасибі за нашу спільну роботу». 

Як бачимо, після Ріттера (який на відміну від Саймса є дрібною пропагандистською сошкою) ФБР взялася вже і за більшу «рибу». 

До чого призведуть ці останні події – побачимо. А поки зауважимо, в російській пропагандистській обоймі ще вистачає колишніх (певною мірою) впливових осіб: той же Яків Кедмі (насправді Яков Казаков – ізраїльський ексдипломат, керівник служби «Натів» (1992-1999), що спеціалізувалася на зв’язках із євреями на пострадянському просторі). Цей колишній дисидент (11 червня 1967 року, в день, коли СРСР оголосив про розрив дипломатичних відносин з Ізраїлем у зв’язку з Шестиденною війною, він публічно відмовився від радянського громадянства), дослужився до титулу «ручної папуги Соловйова».

Нещодавно спливла ще одна напівзабута, але відома свого часу «зірка» з Німеччини – Александр Рар. Він також походить з родини дисидентів. Його батько Гліб Рар працював у легендарному антирадянському журналі «Посев» та на радіо «Свобода». Александр став радником уряду ФРН. Тривалий час активно лобіював інтереси «Газпрому» в Європі (в т.ч. і в Україні), але після фактичного згортання діяльності російського концерну опинився на дні. Звідки лише періодично з’являється, коментуючи щось в стилі «Після розслідування підривів «Північних потоків» ФРН перестане вірити у провину Росії». І звісно, виключно для росЗМІ. В інші його не кличуть. 

Доля цих колишніх путінських агентів впливу зрештою довела їх до поневірянь на пропагандистському смітнику. 

Зыгарь та «Незыгарь» стали «іноагентами» в Росії

ФБР особливо не коментує події навколо Ріттера та Саймса. Але можливо, що йдеться про порушення ними «закону про іноагентів». У США це не заборонено, але потрібно відповідним чином зареєструватись.

А на російському «іноагентському» ринку нове поповнення. І до того неочікуване, що волають з цього приводу навіть Z-ресурси. У перелік «неблагонадійних» внесли два досі цілком благонадійних Telegram-канали: BRIEF і «Незыгарь». Мін’юст РФ пояснює, що вони поширювали недостовірну інформацію про рішення російської влади й формували негативний образ ЗС РФ.

НАСПРАВДІ, якщо вже цілком «ватний» «Незыгарь» і BRIEF (фактично агрегатор), які в необмежених кількостях репостили прокремлівські наративи, вже визнані «іноагентами», то інакше ніж «війною кремлівських веж» це пояснити складно.

З «Незыгарем» взагалі цікава історія. Ще у жовтні 2021 року Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки наводив приклад цього Telegram-каналу. Коли він починав роботу, можна було подумати, що це про інсайд, аналітику та нехай і помірковану, але критику дій російської влади. Спочатку так і було, але зрештою «Незыгарь» став рупором пропаганди.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російська пропаганда: як боротися з ментальною чумою нашого часу

Як нині жартують, тепер у РФ одночасно існують два «іноагенти»: Зыгарь (Михайло – відомий російський опозиційний публіцист і медійник) та «Незыгарь», який використовуючи його прізвище, розкрутився, потім скотився до Z-болота, а тепер і взагалі до «іноагентства».

Наступним, зважаючи на обставини, слід підготуватися Z-«воєнкорам». Багатьом з них свого часу пробачили підтримку пригожинського заколоту, але тепер на тлі подій на «курському фронті» (де для повних росіян», як відомо, все має бути без змін) все значно серйозніше. 

До речі, Путін прилетів з візитом в Азербайджан. За дивним збігом обставин, в той самий час там перебуває і власник Telegram Павло Дуров. Гадаємо, їм буде про що поговорити у світлі подальшого деанону кремлівської «Енігми».

Пропаганда «пробачає» Алену Делону

І наостанок про Алена Делона. Пропаганда, звісно, не стрималася, і смерть легендарної французької кінозірки прив’язала до його «підтримки київської хунти». Але зрештою «пробачила геніальному акторові цю підлість і дурість».

НАСПРАВДІ, у 2022 році Делон різко засудив вторгнення російських військ в Україну. Тоді видатний (і вже важко хворий) актор навіть порушив паузу в публічних виступах, щоб підтримати українців. 

• У сюжеті, який вийшов на міжнародному франкомовному каналі, актор заявив: «Те, що відбувається в Україні, мене глибоко засмутило і зворушило, тому я борюся за українців».
• Заради того, аби поспілкуватися з Володимиром Зеленським, Делон вперше з 2021 року з’явився на публіці. Тоді він із захватом говорив про ЗСУ та казав, що «якби був на 50 років молодшим, то також би став на захист України».
• Широко відомим став уривок із «Заповіту» Тараса Шевченка, який Делон зачитав французькою.

Колись він (Делон служив у роті французької нацгвардії у Сайгоні) сказав: «Війна вбила в мені залишки всіх надій і клаптики ілюзій. На війні я по-справжньому подорослішав». Цинічне використання смерті Делона (а до цього королеви Єлизавети ІІ) має «вбити залишки надій і клаптики ілюзій» (якщо вони у когось були) щодо притомності Маркова та решти пропагандистів, які фрікують та хайпують навіть на смерті. 

Тому було б непогано, якби ймовірна зустріч Путіна (або його людей) із Дуровим нарешті поставила остаточну крапку на російському Telegram. І нехай вони в ньому потім між собою з’ясовують, хто з них кому більше «не зыгарь».