Оригінал публікації на сайті «Інституту масової інформації» за посиланням

1. Суспільна цінність 

Із професійного погляду, якщо є можливість поїхати, це варто зробити, оскільки суспільний інтерес надзвичайно високий. Важливо задокументувати події, щоб продемонструвати світові, що українські військові діють згідно з нормами міжнародного гуманітарного права і не вчиняють воєнних злочинів, так як це робили російські війська в Бучі та інших українських населених пунктах. Незалежні медіа мають вирішальну роль у наданні об'єктивних доказів, які протиставлятимуться пропагандистським наративам Росії, зокрема вигаданим історіям про “мальчиков в трусиках”. Тому журналісти мають їхати на місце подій і фіксувати те, що відбувається насправді.

2. Правовий статус 

Журналіст повинен дотримуватися законодавства України та поважати суверенітет інших держав, керуючись положеннями міжнародного права. Несанкціонований перетин кордону навіть з метою висвітлення воєнних дій може порушувати як українське законодавство, якщо це здійснюється поза пунктами пропуску через державний кордон (ст. 3 ЗУ “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України”), так і міжнародні принципи. Водночас ІМІ відомі неодноразові випадки, коли впливові світові медіа незаконно перетинали кордон України, щоб зібрати й передати суспільно важливу інформацію, наприклад про незаконний референдум, який РФ організувала на окупованих територіях України, або про стан справ на окупованій Херсонщині. Іноземні медіа і світові агенції новин свідомо робили вибір на користь збору і передання інформації, і міжнародні організації не висували до них жодних претензій. Ба більше, деякі міжнародні організації навіть висловлювали співчуття російським “воєнкорам” – агресивним пропагандистам, які незаконно проникали на територію України, супроводжуючи армію агресора. Окрім того, статтею 29 Закону України “Про інформацію” передбачено, що інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. 

3. Оцінювання ризиків та безпека

ІМІ, зважаючи на свій досвід роботи з журналістами в умовах війни, рекомендує ретельно оцінювати потенційні ризики для життя та здоров'я перед початком роботи на території РФ. 

Потрібно врахувати такі безпекові моменти:

• Невідома територія. Переважна більшість журналістів ніколи не була на території РФ, що породжує багато потенційних небезпек. Лінія фронту дуже швидко змінюється, і є загроза опинитися в незнайомій зоні, де журналіста можуть захопити в заручники. Перед поїздкою намагайтеся максимально дослідити регіон і його географію.
• Вороже середовище. Ви опинитеся в абсолютно ворожому середовищі, де вам не раді. Ви не знаєте достеменно місцевого контексту, не зможе належно комунікувати з цивільними, які можуть бути вороже налаштовані. З великою обережністю підходьте до довіри місцевому населенню. 
• Побутові потреби. Ви можете розраховувати тільки на себе і на те, що у вас є із собою. Попросити в місцевих чи купити в магазині буде небезпечно. 
• Медична допомога. Враховуйте, що очевидно ви не отримаєте належної домедичної та медичної допомоги в разі потреби. Термінова евакуація також буде ускладнена, а подекуди неможлива. Краще добре підготуватися до автономного перебування і мати із собою необхідний запас ліків, води.
• Потрапляння в полон. Журналісти, що опиняються в полоні на території РФ, фактично позбавляються правового захисту, оскільки Росія просто не визнає дії міжнародних механізмів на своїй території і порушує норми міжнародного законодавства. Нагадуємо, що наразі РФ утримує щонайменше 30 цивільних українських медійників, які були незаконно захоплені. Переконайтесь, що на ваших телефонах, флешках немає жодної інформації, яка може нашкодити людям, у яких ви до цього брали інтервʼю, жодних відео з позицій українських військ, які знімалися до відрядження. Бо якщо ви потрапите в полон, то цю інформацію можуть використати щонайменше з пропагандистською метою. 
• Страхування. Нагадуємо, що на території РФ не діє страхування українських журналістів, оскільки воно прив’язане до конкретних територій. 
• Комунікація та звʼязок. Подумайте про засоби та способи комунікації, як передавати матеріали тощо. Які сім-картки використовувати, як їх поповнювати, як зробити комунікацію безпечною. Забезпечте захист усіх комунікацій та цифрових пристроїв, щоб запобігти їхньому відстеженню або перехопленню ворожими силами. Більше про план комунікації читайте в матеріалі ІМІ.

4. Обмеження роботи

Всі обмеження, які стосуються висвітлення дій українських військових на території Курської області, чітко визначено в наказі Головнокомандувача ЗСУ №73. Цей наказ регламентує правила роботи журналістів у зоні бойових дій, зокрема вимоги щодо акредитації, безпеки, а також обмеження на публікацію певних видів інформації, яка може зашкодити операціям Збройних сил або національній безпеці України. Курська область, хоч і розташована за межами України, є такою самою зоною воєнних дій, як і інші регіони, де триває активний конфлікт. Це означає, що всі положення, викладені в наказі, повинні виконуватися – включно із забороною на розголошення даних, які можуть розкрити стратегічні плани, позиції військових підрозділів, або іншої конфіденційної інформації, яка може бути використана противником для заподіяння шкоди.

5. Акредитація

Якщо журналіст має акредитацію при Збройних силах України (ЗСУ), то вона залишається чинною незалежно від території, на якій журналіст веде свою діяльність, оскільки акредитація надається саме при Збройних силах України, а не прив'язується до конкретної географічної зони. Це означає, що акредитація дозволяє журналісту висвітлювати дії українських військових на будь-якій території, де вони діють, зокрема й на території Курської області.

6. Журналістика чи інструмент пропаганди? 

Найскладніший пункт. Журналісти, які вирішать висвітлювати події на Курщині, зіткнуться з етичною дилемою: їхня присутність може бути сприйнята як пропагандистська діяльність. Для того щоб результатам їхньої роботи довіряли, медійники повинні зберігати нейтральний тон, уникати дій та висловів, які можуть бути сприйняті як упередженість. Надзвичайно важливим результатом роботи незалежних медіа буде висвітлення наслідків дій українських військових для російських цивільних. Ми рекомендуємо медіа:

• Робити такі матеріали спільно, зусиллями кількох редакцій. Співпраця може дати цінну перспективу і забезпечити прозорість ухвалення рішень. Також у партнерстві легше оцінювати ризики та етичні наслідки. 
• Залучати додаткових редакторів і зовнішні консультації для того, щоб передавати інформацію максимально етично і професійно. 

7. Ризики для цивільних

Враховуйте можливий вплив вашого репортажу на цивільних осіб, бо він може поставити під загрозу життя людей. Люди, з якими ви, можливо, будете комунікувати на територіях РФ, повинні дати інформовану згоду на участь у матеріалі й повинні усвідомлювати ризики та наслідки такого спілкування. Можливо, РФ захоче з ними розправитися в майбутньому, особливо якщо вони критикуватимуть дії Кремля. Можливо, варто розглянути варіант із блюренням чи загальними планами й закадровим голосом, залежно від ситуації.

8. Коректна термінологія 

ІМІ рекомендує вживати нейтральну термінологію для висвітлення дій ЗСУ. Зокрема, це слова “наступ”, “операція ЗСУ”, “контроль над (назва населеного пункту)”, “військові закріпилися в (назва населеного пункту)”, “бойові дії”, “бої”. 

ІМІ не рекомендує вживати термін “окупація”, оскільки він має виразно негативну конотацію і передбачає низку додаткових ознак (наприклад, утворення окупаційної адміністрації або включення окупованої території до складу держави-агресора), що не відповідає реаліям ситуації на Курщині. 

Оксана Романюк, Роман Головенко, Ірина Земляна, Олександр Рубан, Ганна Чабарай, Олена Голуб