Оригінал публікації на сайті «Жінки в медіа» за посиланням

Севгіль Мусаєва очолила редакцію УП у 2014 році. На той момент їй було 27 років і вона вже мала потужний професійний досвід. Головна редакторка «Української правди» розповіла, що часто колеги-чоловіки її не сприймали, намагалися девальвувати, звертали увагу не на професійність, а в першу чергу на те, що вона жінка, до того ж молода жінка.

«З часом я до цього почала ставитися більш філософськи. Але мені дуже сильно хочеться змінити це. Я дуже хочу, щоб жінок почали помічати, цінувати, щоб жінок не сприймали як додаток до когось, чи чогось», — говорить Севгіль Мусаєва.

Севгіль поділилась, що були й випадки цькування її за зовнішність. Вона зізнається, що їй до вподоби красивий одяг та прикраси. Для неї важливо вранці присвятити час собі і підібрати образ, який відповідає внутрішньому стану. Така любов до вбрання дісталася їй від мами та бабусі. Однак оточуючі почали шеймити її за це, обговорювали на що вона має витрачати гроші, а на що ні, і чому у неї такий красивий одяг. 

«У мене були спочатку переживання з цього приводу. А потім я дозволила собі бути собою. Я люблю це і я буду це робити. Це підґрунтя мого психологічного балансу і здоров’я. Найгірше, що може зробити людина — це відмовитися від себе», — ділиться Мусаєва.

Севгіль Мусаєва була стипендіаткою програми з журналістики фундації Nieman у Гарвардському університеті. Але для хейтерів це теж стало приводом для їдких коментарів. У соцмережах могли написати знецінюючі коментарі на зразок: “Гарвард не допоміг”.

У 2022 році Севгіль ввійшла до списку 100 найвпливовіших людей світу за версією американського видання Time. Головредка зі сльозами говорить, що соромилась цього і боялась хейту та знецінення роботи: 

«Я боялась, що скажуть, що її внесли тому, що вона жінка, кримська татарка і т.д. І це дуже ображає».

Навіть тип особистості може бути використано проти людини. Мусаєва говорить, що вона інтровертка і дуже закрита людина. Часто люди це сприймають як холодність та надмірність. Шеф-редакторка «Української правди» зазначає, що їй постійно доводиться захищатися від намагань використати її та зманіпулювати. І це дуже складно. Їй постійно доводиться думати як захищати редакцію, її незалежність, редакційні принципи, та не давати маніпулювати ні собою, ні журналістами. 

«У нас дуже часто знецінюють жінок і роблять це і жінки, і чоловіки. Такий подвійний сексизм. Не тільки я з цим стикаюсь. Безліч жінок з цим стикаються. Коли обговорення йде не професійних якостей, а завжди підбарвлено те, що ти жінка, молода жінка, в якому ти статусі, що ти вдягаєш, як ти виглядаєш, поправилася, чи не поправилася», — каже Севгіль.

Мусаєва відзначає також  проблему конкуренції жінок між жінками. Жінки змушені боротися за можливість руху вперед в кар’єрі не тільки з чоловіками, а й з жінками. Трапляється так, що жінки на керівних посадах дають можливість розвиватися підлеглим лише до певного етапу, а потім блокують подальший розвиток. Такого на думку Севгіль Мусаєвої не повинно бути. 

«Треба говорити про сестринство, підтримку, менторство. Щоб дорослі жінки допомагали молодим жінкам захищати права, щоб було менше конкуренції. Мені пощастило в цьому плані, мені траплялися круті жінки, які давали шлях та підтримували. Я хочу, щоб це було і в інших сферах життя», — зазначила Севгіль Мусаєва.

Нагадаємо, українська журналістка та експродюсерка Washington Post Каміла Грабчук створила власний ютуб-проєкт про медіа та війну під назвою «Люди» на початку 2024 року. Перші інтерв’ю були про українських фіксерів і продюсерів, які допомагають іноземним медіа висвітлювати війну в Україні, та залаштунки роботи пресофіцерів ЗСУ.

Опитування ГО “Жінки в медіа” щодо гендерного аналізу керівного складу редакцій, яке грунтується на 173 анкетах від представниць і представників 168 українських медіа, показало, що хоча жінки становлять більшість в керівних органах редакцій, серед власників медіа переважають чоловіки. Так найбільш часта відповідь – всі відповідні керівні посади обіймають жінки – 41%. При цьому, кінцевим бенефіціаром медіа є чоловік – 38% опитаних редакцій.