Експерти Інституту масової інформації зафіксували в липні 16 випадків порушення свободи слова в Україні. Про це свідчать дані щомісячного моніторингу ІМІ «Барометр свободи слова».

Дев’ять зафіксованих порушень винили російські окупанти. Це — поранення журналістів, юридичний тиск і трансляція своєї пропаганди.

Внаслідок російських обстрілів отримали поранення троє журналістів. Зокрема, двоє харківських фотографів — під час обстрілу російської артилерії 19 липня в районі Торецького напрямку на Донеччині. Ольга Ковальова дістала осколкове поранення підпахвової, надключичної, надгрудної ділянок та руки, перелом грудної клітки. Її госпіталізували. Владислав Краснощок отримав контузію. Того дня фотографи працювали з артилеристами Збройних сил України.

Під час знімання результатів артилерійського обстрілу житлового кварталу в Херсоні 11 липня поранення отримав відеооператор Херсонської обласної військової адміністрації Ігор Загной.

У Росії суд заочно засудив чотирьох українських медійників: 

• Дмитра Гордона — до 14 років ув'язнення (суд у Москві визнав винним у справі про: заклики до розв'язання агресивної війни; підбурювання до ненависті із загрозою застосування насильства; публічні заклики до виправдання тероризму; поширення «фейків» про російську армію з мотивів політичної ненависті);
• Фахрудіна Шарафмала — до семи років колонії, визнавши винним у «розпалюванні ненависті, реабілітації нацизму та закликах до екстремізму»;
• Олексанра Преподобного — до восьми років колонії за статтею про так звані «фейки» щодо російської армії;
• Наталію Мосейчук — до п'яти років колонії в справі «про розпалювання ненависті та ворожнечі».

В окупованому Мелітополі Запорізької області почало мовлення пропагандистське релігійне радіо від Російської православної церкви «Вера». Пропагандисти стверджують, що радіостанція «покликана об'єднувати вірян, допомагаючи знайти в житті найголовніше — віру, надію та любов».

Також ІМІ зафіксував сім порушень свободи слова, що не пов'язані з російською війною проти України і за які відповідальні українські громадяни. Це випадки нападів, погроз, перешкоджання журналістам, обмеження доступу до публічної інформації, кібербулінг.

Напади на журналістів сталися в Херсоні та Запоріжжі. Так, у Херсоні невідомий напав на журналістку видання «Мост» Олену Гнітецьку. Вона знімала наслідки російського обстрілу в місті, коли до неї з лайкою підʼїхав чоловік на велосипеді та почав погрожувати розправою, вимагаючи прибрати камеру. На її думку, чоловіка міг роздратувати факт потрапляння в кадр, хоча розгледіти його там було б важко. 

У Запоріжжі учасниця мітингу проти «несправедливих відключень електроенергії» напала на журналістку Катерину Клочко. За словами журналістки, нападниці не сподобалося, що вона не знімає заблоковану мітингувальниками автівку, і жінка вимагала знімати людей, які це зробили. Коли журналістка відмовилася це робити, вона схопила медійницю за руку, штовхнула і силоміць розвернула її до автівки.

Про погрози відправити його на «нуль» заявив журналіст з Одещини, головний редактор видання «Альтернатива.орг» Роман Варшанідзе. Він отримав погрози від невідомого, що назвався співробітником Головного управління розвідки. За словами журналіста, того дня він працював в Овідіопольському медичному закладі, де мав неприємну розмову про робочі питання з головним лікарем. 

У Києві поліція не пускала частину журналістів на територію «Охматдиту» висвітлювати роботу рятувальників після російського обстрілу. Поліцейські відмовилися пояснювати, в чому причина відмови. Водночас закидали журналістам, що вони хочуть на дитячій крові зробити сюжет. Пропустили її на територію лікарні лише після трьох годин очікування.

Нагадаємо, у червні 2024 року експерти Інституту масової інформації в межах моніторингу «Барометр свободи слова» зафіксували в Україні 13 випадків порушення свободи слова.  За червень-липень ІМІ зафіксував п’ять злочинів проти медіа та журналістів, які вчинила Росія: викрадення та поранення журналістів, трансляція російської пропаганди на окупованій території України та юридичний тиск.

Фото: колаж ІМІ