Оригінал публікації на сайті «Кримської правозахисної групи» за посиланням

У вибірку європейських країн потрапили Німеччина, Румунія, Польща, Італія, Нідерланди, Угорщина, Швейцарія, Франція, Швеція.

До країн Близького Сходу — Кувейт, Ліван, Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Саудівська Аравія.

Метою дослідження було виявити, які наративи є поширеними у публікаціях про Крим, як із часом змінювалася увага до тих чи інших тем, які персони згадуються найчастіше у публікаціях, пов’язаних із Кримом. Крім цього,  важливо було дізнатися, як медіа визначають приналежність півострова — до якої держави його відносять, та яка роль Криму в публікаціях, де його згадують: чи він є основною темою, чи другорядною.

Результати аналізу показують, що увага до Криму була великою серед європейських медіа (229,4 тис. публікацій за проаналізований період), але більшість — в новинному контексті бойових дій. Навіть у тих країнах, де Україна має міцну політичну підтримку, є вплив проросійських наративів. 

Серед проаналізованих європейських країн найбільше публікацій зафіксовано у Німеччині, Румунії та Польщі, найменше — у Швеції. Пікові періоди згадувань припали на 17 та 19 липня через атаку на Кримський міст, загрози з боку Росії та зрив зернової угоди. Крим у європейських медіа здебільшого згадується епізодично. Основні наративи: атаки збройних сил України по військовим цілям у  Криму, спроби його повернення, мілітаризація півострова Росією. Європейські медіа, в основному, дотримуються проукраїнської позиції щодо Криму: найбільше у Швеції, Польщі, Румунії (хоча у Румунії також високий відсоток проросійських медіаматеріалів). Проросійська позиція переважає в медіа Італії та Нідерландів. Кримські татари серед європейських джерел згадуються нечасто (до 3% від загального масиву). Найчастіше цитовані персони в контексті публікацій про Крим —  Путін (12,3%), Володимир Зеленський (10%), Джо Байден (2,6%).

Медіа арабських країн менш активні в темі Криму, як і України загалом —  2,2 тис публікацій. Лідери за згадуваннями — Саудівська Аравія та Катар. Пік згадувань припав на серпень 2023 року. Основні наративи: атаки збройних сил України по військовим цілям у  Криму, спроби його звільнення, мілітаризація півострова Росією. У повідомленнях домінує проросійська позиція щодо приналежності Криму (понад третини текстів, найбільше в ЗМІ Кувейту й Лівану). ЗМІ часто згадують українські дронові атаки чи ракетні удари, спрямовані «на Крим» або «півострів Крим», не уточнюючи, що це суверенна територія України, яку окупувала Росія. Джерела згадують про міст, що з’єднує Крим з Росією, як частину території Росії, розповідають про збиття Росією українських дронів і ракет «над Кримом» або «у напрямку Криму». Така невизначеність створює враження, що Крим є частиною Росії.

Втім в арабських країнах кримські татари згадуються у відсотковому відношенні частіше, ніж у європейських медіа (5,4%). Серед загальних згадок медіаполя виокремлюється наратив, де кримські татари позиціонуються як корінний народ  Криму. Серед інших наративів частка останнього становить майже 3%. У текстах майже не згадуються репресії кримських татар на півострові  й підтримка їх арабськими країнами. Найчастіше цитованими персонами є Володимир Зеленський (7%), Путін (6,7%), Джо Байден (2,7%). 

На жаль, такі важливі теми, як 10-ті роковини окупації Криму чи День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, майже не висвітлювались у медіа протягом аналізованого періоду. Це підкреслює необхідність не лише збільшити кількість публікацій про Крим, а й забезпечити, щоб в іноземних медіа звучали ключові повідомлення, важливі для майбутньої деокупації Криму.

Дізнатись більше про методологію та повні результати дослідження можна за цим посиланням.

Звіт англійською доступний за цим посиланням.