Оригінал публікації на сайті «Жінки в медіа» за посиланням

Журналістки Мар’яна Вербовська та Наталія Онисько провели розслідування стосовно діяльності громадської організації, яку очолює Олександр Швець. Зокрема виявили схему, як працює вказана організація, яка фактично допомагає викрадати дітей від матерів. Розслідувачки опитали постраждалих жінок, додали коментар юристки, з’ясували, які ролі є в організації і як власне діє цей бізнес. 

Після виходу матеріалу на сторінці організації «Батько має право» з’являється офіційна відповідь. Сексистські та мізогінні цитати з допису оприлюднила виконавча директорка незалежного антикорупційного центру NGL.media Олександра Губицька. Вони стосуються як жінок взагалі, так і журналісток зокрема. Публікуємо деякі з них: 

«За бабло в Україні жінки готові хоч посмоктати, хоч статтю написати».

«У більшості випадків коли жінка бачить, що є нове корито, де можуть смачніше нагодувати, вона переходить до нового корита, виходячи зі шлюбу».

«Ми ламаємо стереотипи, насрані у голову чоловікам соціумом, державою, адвокатами і колишніми кошолками».

«Мандаліни з обірваними струнами почали вити і ходити жалітись до держави».

«Кабінет міністрів України дозволив мандалінам з дітьми безперешкодно поїхати за кордон. Їх чоловіки воюють, а величезна кількість жінок скакає по х.ям європейських чоловіків, намагаючись найти нове корито, яке буде їх утримувати».

«ГО “Батько МАЄ ПРАВО” не дозволить перетворити чоловіків в Україні на підспідничників і зробити з України тампаксоорієнтовану державу».

Також організація «Батько має право» називає антикорупційний розслідувальний ресурс «жіночим тампакс ресурсом», «тампаксоорієнтованим медійним ресурсом». Це вказує на гендерно зумовлене цькування журналісток.

У коментарях вказує журналісткам на недостатнє знання права та начеб-то неосвіченість: «Зверніться до якоїсь знаної юридичної компанії і зрозумієте, що ваш рівень розуміння права потребує вдосконалення. Хоча ваша стаття дійсно містить матеріали, що мають ознаки вчиненого злочину іі створювачами.Не здогадуєтесь у якій частині?)» 

Журналістка Наталія Онисько говорить, що стикається з таким вперше. 

«Ці коментарі були опубліковані на відкритій сторінці групи в Facebook «Батько має право» на другий день після виходу матеріалу. Мені відразу «підкинуло» цей пост, оскільки під час підготовки матеріалу я підписалась на всі сторінки групи.  Щиро кажучи, я не трактую це як онлайн-насильство чи кібербулінг. У всякому випадку, на даний момент ніхто не ламає наші соцмережі чи особисті скриньки. Це радше прояв безсилля і слабкості зі сторони цього угрупування та їх керівника Олександра Швеця. Крім того, воно однозначно не спрямоване, виключно, проти авторок матеріалу, чи нашої редакції, а загалом проти всіх жінок. І без сумнівно є гендернозумовленим.  Раніше не стикалась з таким. І якщо не буде спроб «зломів», то не планую звертатись до поліції», — поділилась Наталія. 

Мар’яна Вербовська також не стикалась з такою кількістю принизливих коментарів, адже за її словами раніше їй не доводилося писати про таку відверто жінконенависницьку організацію.

«Коли ми працювали над текстом, то розуміли, що реакція буде. Наразі маємо хвилю хейту і мізогінних коментарів. Я сприймаю цю ситуацію як ще один аргумент на користь того, про що наш текст. Ця організація своєю риторикою відразу дає зрозуміти, з ким ми маємо справу», — говорить Мар’яна.

Журналістка також говорить, що провідні громадські організації, які захищають права жінок, запропонували надання юридичної допомоги та необхідної підтримки. Якщо хейт і погрози продовжаться, то медійницям є до кого звернутися.

Голова ГО «Жінки в медіа», членкиня Комісії з журналістської етики Ліза Кузьменко говорить, що такі висловлювання організації «Батько має право» мають на меті дискредитувати роботу жінок в журналістиці у публічному просторі, є мізогінними й не повинні толеруватися.

«Журналістки, опублікувавши своє розслідування, стикнулися з мізогінією та сексизмом. Про це можуть свідчити, зокрема, такі фрази, як: «За бабло в Україні жінки готові хоч посмоктати, хоч статтю написати», а також видання NGL називають «тампаксоорієнтованим медійним ресурсом». Мета такого онлайн-цькування — дискредитація жінок-журналісток і підважування фаховості їхньої роботи», — говорить Кузьменко. 

За словами Лізи Кузьменко подібні вислови неприпустимі і порушують базові принципи прав людини та свободи слова. Журналісти мають право на безпечну роботу і не повинні зазнавати переслідувань через свою професійну діяльність. Потрібно звертати увагу на такі випадки і забезпечувати підтримку та захист для тих, хто піддається онлайн-насильству.

Вона говорить, що це класичний приклад гендерно зумовленого онлайн-насильства щодо медійниць. ГО “Жінки в медіа” в 2023 році проводили дослідження про гендерну дезінформацію стосовно українських журналісток. Одним з видів інформаційних атак є поширення наративів, що жінки-журналістки можуть чогось досягти лише через статеві стосунки з чоловіками. 

«Важливо, щоб суспільство підтримувало незалежну журналістику та визнавало внесок жінок-журналісток у розкриття важливих соціальних проблем. Необхідно підвищувати обізнаність про гендернозумовлене насильство та працювати над його викоріненням на всіх рівнях», — прокоментувала Ліза Кузьменко.

Що стосується самого розслідування та діяльності ГО «Батько має право», то на думку Лізи Кузьменко, ця ситуація є дуже тривожною і вимагає ретельного розслідування та правового втручання. Викрадення дітей є серйозним злочином, і будь-яка організація, яка бере участь у такій діяльності, повинна бути притягнута до відповідальності. 

Також очільниця ГО «Жінки в медіа» повідомила, що вже запропонувала журналісткам психологічну та фінансову підтримку, а у разі прямих погроз,  буде звертатися до правоохоронних органів від імені спільноти «Жінки в медіа».

Як повідомляє, Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем», наразі в Україні немає дієвого механізму захисту жінок від гендерно зумовленого насильства в цифровій сфері. Водночас, Стамбульська конвенція, яка була ратифікована Україною, визначає, що, будь-які прояви гендерно зумовленого насильства стосовно жінок мають переслідуватись законом незалежно від того, вчиняються вони офлайн чи онлайн.