Удар по «Охматдиту» викликав сум та мобілізацію. Зведення інформаційної війни 6–12 липня 2024 року
Удар по «Охматдиту» викликав сум та мобілізацію. Зведення інформаційної війни 6–12 липня 2024 року
ГО CAT-UA проаналізувала емоції та новини, які їх викликали за тиждень 6–12 липня 2024. Через масований удар рашистів, зокрема, по лікарні «Охматдит» індекс настроїв соцмереж впав з нуля до мінус 17 пунктів. Було багато суму, хоча в сам день удару українці демонструють стійкість та вже призабуте єднання. Тривога часто виникає через нові очікувані атаки росіян. Радість — через саміт НАТО, який сприймається як успішний.
Україна витримала інформаційну атаку: удар по «Охматдиту» — сум, мобілізація та бажання помсти
Після удару по лікарнях Києва, зокрема, «Охматдиту» чи не вперше трагедія з тотального негативу в той же день вийшла на відчутну частку конструктиву через бажання помсти та самоорганізацію.
Удар спершу викликав не звичний у таких випадках сум, а величезну хвилю гніву на росіян. Частково ця хвиля пішла на західних партнерів, і (дещо менше) українську владу. Окрема лють на росіян — за спроби їхньої пропаганди представити кейс «Охматдиту» як помилку української ППО. Згодом більшає частка меседжів про відсіч ворогу та волонтерство, які також були просякнуті цим гнівом: донати як помста, снаряди з написами «За Охматдит». Люди в соцмережах дуже гнівно пишуть про мовчання світу на фоні постійних злочинів Росії: світ так і споглядає, не зупиняє терор, не робить рішучих дій, аби зупинити світове зло, Росію і її союзників. Після сплеску єднання наприкінці 8 липня наступний день загалом проходить в песимістичному тренді, оскільки вся комунікація обертається довкола жалоби: помітні особисті історії загиблих, офіційні заходи вшанування тощо. Помітним був скандал з «отруєною водою», деякі люди були дуже емоційні і проклинали своїх. Також проклинали тих, кому «байдуже»: тих, хто цього дня викладав фото з моря, тих, хто мало пише про війну загалом, згадували і «мажорів», які сидять за кордоном, і їм байдуже.
На графіку нижче показово відображається, як змінилися настрої дописів в соцмережах після обстрілу, зокрема, київських лікарень 8 липня. Того дня індекс впав до мінус 42.
Успішні інформаційні дії України
Україна контратакує у темі враження аеродромів
Помітним був меседж командувача ПС ЗСУ М. Олещука про те, що завдяки використанню макетів вдалося захистити аеродроми «Долгінцеве» в Кривому Розі та «Южне» на Одещині від російських «Іскандерів». Вдалим виявився фреймінг «обдурення» росіян, водночас – це гарна антикризова комунікація на тлі інциденту в Миргороді, де вберегти літаки не вдалося. Хоча контратака і є ризикованою, адже частина користувачів обвинуватили спікера у розкритті чутливої інформації.
Глибокі удари по логістиці рашистів інформаційно більш успішні, коли є зображення
Пожежа на Воронізьких збройних складах помітна більше, ніж зазвичай, у тому числі через відео з реакцією місцевих.
Саміт НАТО сприймається позитивно на фоні низьких очікувань
Оскільки українці здебільшого не покладали на Вашингтонський саміт завищених очікувань, соцмережі переважно радіють тим здобуткам, що є: пакети допомоги від різних країн, нові системи ППО (зокрема, Patriot), данські та нідерландські F-16 вже прямують до України тощо. Найбільше обурення викликає не чергове відтермінування запрошення до Альянсу, а відмова дозволити Польщі збивати російські ракети над Україною.
Небезпечна ділянка інфофронту: в Одесі черговий скандал через ставлення до військових
Фіксується дуже гнівне поширення чергового епізоду, коли цивільний накинувся на військового. Знову в цьому контексті фігурує Одеса, тільки замість відвідувача ветеринарної клініки ветерана О.Притули — фітнес-тренер, який назвав військових «рабами» та побажав їм загибелі на фронті.
Емоції проукраїнських громадян
Гнів 6–12 липня 2024 року присутній у 30% постів усіх соцмереж — велике зростання гніву після атаки росіян 8 липня. Гнів на Путіна та на заяви російської пропаганди, яка звинувачує Україну в атаці на власний «Охматдит». Гнів на світ, який нічого не робить, мовчки дивиться, як убивають українців. А також — у критиці влади, зокрема через її нібито готовність до мирних переговорів з Росією. «Мирні» заяви російських політиків, Орбана і Путіна теж викликають гнів.
Радість — 19% — найбільше через саміт НАТО та нову допомогу, яку готують для України, радісно обговорюють літаки F16, очікують на їх прибуття.
Також велика радість — через підтримку українців за кордоном, які виходили на мітинги, аби нагадати світу про російський удар по Україні 8 липня. Тримається радість через удари по тилах ворога і зростання втрат росіян.
Тривога — 18%. Її викликає ситуація на фронті: новини про просування росіян на Покровському напрямку, тривожні прогнози про подальший хід війни.
Тримається тривожне очікування на нові атаки росіян. Тривожно обговорюють, що НАТО готується до нових російських атак.
Сум — 15% — дуже багато суму через атаку, публікуються фото загиблих і постраждалих, історії і спогади про них.
Надія — 7% — тримається надія на світову підтримку, зростає кількість постів-молитов, зберігається надія на перемогу.
Гордість — 6%.
Вдячність — 3%.
Сміх — 1%.
Для довідки. Згідно з методологією дослідження, CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.
Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Адже моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.
Громадська організація CAT-UA протягом двох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.