Оригінал публікації на сайті «Центру стратегічних комунікацій» за посиланням

1. Картаполов не помилився щодо Рютте
2. РФ не зупинить війну навіть під час «мирних переговорів»
3. З російських фронтовиків роблять «калеч»-полки
4. Каллас має рацію щодо Лаврова

Картаполов не помилився щодо Рютте

«Керівництво альянсу своєї ролі не має, організація обслуговує інтереси США. Тому політика НАТО щодо Росії не зміниться із затвердженням Рютте на посаду генсека», – заявив голова думського комітету з оборони Андрій Картаполов.

НАСПРАВДІ, він правий. НАТО з Марком Рютте, який вступить на посаду генсека з 1 жовтня, не відступить від лінії допомоги Україні. Нагадаємо:

–    Рютте очолював нідерландський уряд протягом 14 років – чи не рекордний строк в усій Європі за останні часи. Він вперше обійняв посаду в 2010-му. Як зазначає агентство Associated Press, «протягом більш ніж десятка років перебування на найвищому рівні нідерландської політики Марк Рютте показав себе вмілим перемовником, який спроможний досягти консенсусу між різними партнерами по коаліції».

–    Свій досвід керівництва чотирма (зауважимо), багатопартійними урядами Нідерландів він перенесе (чи, вже переніс, домовившись, наприклад, з Угорщиною) і на роботу в НАТО.

–    «З 24 лютого 2022 року він є вірним союзником України», – відзначає Reuters і нагадує, що Нідерланди вважають Росію відповідальною за катастрофу пасажирського рейсу MH17 на Донбасі в липні 2014-го.

–    Нідерланди – одна з країн, які нададуть Києву винищувачі F-16.

–    Щодо можливих переговорів із РФ в інтерв’ю Радіо Свобода у лютому Рютте заявив: «Є лише одна людина, яка може ухвалити рішення щодо переговорів із Росією. Ця людина є законно обраним президентом України – президент Зеленський. Ніхто інший. А те, що ми робимо в цей момент, – так це допомагаємо йому зробити так, щоб усі відважні чоловіки та жінки в Україні, військові та всі громадяни визволили свою країну від росіян».

Тому Картаполов дійсно має рацію, що «політика НАТО щодо Росії з призначенням Рютте новим генсеком альянсу не зміниться».

РФ не зупинить війну навіть під час «мирних переговорів»

Але тема переговорів неодмінно буде спливати під час його каденції. Великого розголосу нещодавно набула публікація в Reuters, у якій  два ключові радники Дональда Трампа – генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог та Фред Флейт – представили йому план припинення війни в Україні у разі його перемоги на президентських виборах. 

План нібито передбачає надання Києву американської зброї лише у випадку, якщо він почне мирні переговори з Москвою. У той самий час Вашингтон попередить Москву, що будь-яка її відмова від переговорів призведе до посилення американської підтримки Києву.

Дуже показова з цього приводу реакція голови МЗС РФ Лаврова, який вже заявив, що «під час мирних переговорів бойові дії зупинятися не будуть».

НАСПРАВДІ, це все, що потрібно знати про нинішню переговорну позицію Москви. До речі, місцем гіпотетичного їх проведення можна запропонувати ті самі «реалії на землі», тобто «нові конституційно закріплені території Росії». Куди чомусь ані Лавров, ані Путін не їздять. На відміну від президента України Зеленського, який робить це регулярно.

А щодо переговорної позиції Києва, то її 26 червня сформулював радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк. Коментуючи «план Трампа», він заявив наступне: «Україна має абсолютно чітке розуміння, і воно прописане у формулі миру, запропонованій президентом Зеленським. Там чітко сказано: мир може бути лише справедливим і лише на основі міжнародного права».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У чому схожість та відмінність «мирних» ультиматумів Путіна

За словами Подоляка, заморозити війну на нинішній лінії фронту було б «дивно», оскільки РФ порушила міжнародне право та перебуває на українській території. Війна, додав він, не може завершитися без притягнення Росії до відповідальності».

З російських фронтовиків роблять «калеч»-полки

Ще на початку цього року, згідно з «українською мобілізаційною методичкою», в Росії почали маніпулювати та плодити фейки про втрати ЗСУ. 11 січня, наприклад, з’явилося «спеціальне інвалідне селище під Новим Бугом», мешканцям якого «додатково доплачують від 500 до 860 грн на місяць, щоб вони не їхали додому і не лякали народ на вулицях сотнями тисяч безруких і безногих». Тоді цей фейк розповсюджували не тільки «воєнкори», а й «політологи».

А в ході останнього обміну полоненими, як повідомив український омбудсмен Дмитро Лубинець, вперше для здійснення фіксації порушень прав людини щодо українських полонених прибули представники російського офісу уповноваженого з прав людини Москалькової.

НАСПРАВДІ, про умови їхнього утримання може свідчити відео, яке нещодавно оприлюднив «воєнкор» Гузенко з підвалу в «ДНР», де утримують військових, які «провинилися». За його словами, серед них є, зокрема, поранені та інваліди. Але йдеться не про українських військових, а російських!

У ролику показано підвальне приміщення, в якому тримають у тому числі чоловіків з ампутованими кінцівками та пораненнями. Замість ліжок стоять дерев’яні палети, обгороджені ґратами. Автор відео каже, що умови утримання в підвалі «гірші, ніж у полоні».

«Цікавий був би контраст, якби наш новий міністр оборони Бєлоусов інспектував не якийсь новий об’єкт, що будується стахановськиими темпами, а ось таке місце, де з фронтовиків роблять «калеч»-полки, де їхнє життя дорівнює просто нічому», – зауважив «воєнкор».

Гузенко стверджує, що у нього багато інформації про такі «концтабори». Інформацію про показаний у ролику підвал Гузенко, за його словами, передав до військової прокуратури. (Його публікацію репостнув у своєму каналі «Союз ветеранів СВО» Краснодарського краю, уточнивши, що організація «згодна з думкою автора». Хоча потім цей пост видалив). А пост Гузенка й досі тримається.

Але про те, що на ТОТ України існують підвали, в яких утримують російських військових було відомо і раніше. Рік тому, у червні 2023-го, Telegram-канал ASTRA знайшов як мінімум 16 подібних місць. Одне з них – у Розсипному (Луганська область). На кадрах, зроблених тоді зсередини приміщення, видно, що сидять та сплять російські вояки-інваліди та відмовники на дошках або просто на бетоні. Замість туалету використовують пластикові пляшки. Для освітлення ліхтарі.

На прикладі такого ставлення до своїх військових – про умови утримання в полоні українських не важко здогадатись. Починаючи з лютого 2022 року Місія ООН з моніторингу прав людини в Україні (ММПЛУ) опитала понад 600 звільнених українських цивільних заручників та військовополонених, включно з тими, хто був звільнений з російського полону під час обміну 31 травня. Як і в попередніх висновках, кожен опитаний розповів про катування: від жорстокого побиття та тривалого перебування у стресових положеннях тіла, до ударів електричним струмом по статевих органах і цькування собаками», – повідомляє ММПЛУ. Крім цього, тортури застосовувалися до цілих груп полонених.

«Наприклад, під час так званої прийомки до установи, розташованої на території РФ, військовополонені повинні були проходити між рядами охоронців, які били їх поліцейськими кийками або електрошокерами. Виснажливі фізичні вправи та приниження, наприклад, примушування військовополонених вивчати та співати російські патріотичні пісні, які були частиною щоденного розкладу», – зазначають у ММПЛУ.

Каллас має рацію щодо Лаврова

Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну продовжує перебувати у впевненості, що «Захід все одно перебіситься з Києвом і прийде до нас». Лавров переконував в цьому ще у серпні 2022 року.

НАСПРАВДІ, після регулярної безтактовності Медведєва або спікерки МЗС РФ Захарової (іноді нижче поясу) на адресу західних політиків (в т.ч. й тих, хто вважається «дружнім», як президент Сербії Вучич) та постійних закидів у стилі «всі ви маріонетки руках Вашингтону», важко уявити, що хтось до них ще «прийде».

А прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас, одна із найзапекліших критиків Росії (яка, до речі, оголошена нею в розшук), і цілком можливо стане новою верховною представницею ЄС із закордонних справ та політики безпеки, у своєму інтерв’ю розкрила нехитру переговорну тактику Москви: «Вона висуває вимоги, вона погрожує, і коли ми, на Заході, думаємо, давайте їй запропонуємо щось, вона за фактом отримує те, чого раніше не мала».

Ця тактика переговорів, як каже Каллас, походить ще від голови МЗС СРСР Андрія Громико і складається з трьох пунктів: 1. Вимагайте максимуму. Не просіть, а вимагайте щось, що ніколи не було вашим. 2. Висувайте ультиматум. Тобто погрожуйте. 3. Не поступайтеся ні дюйма на переговорах, тому що на Заході завжди знайдуться ті, хто запропонує вам щось і в результаті ви отримаєте третину чи навіть половину того, чого у вас раніше не було.

Отже, так само як Картаполов має рацію щодо Рютте, Каллас права щодо Лаврова. Тому нічого у Росії не вийде. До речі, канцлер ФРН Олаф Шольц 26 червня у Бундестазі заявив: «Путін продовжує повністю концентруватися на війні та переозброєнні, ніхто не може це ігнорувати. Будь-хто, хто вірить, що територіальні та політичні поступки Путіну з боку Києва призведуть до міцного миру в Європі, мабуть, забагато дивиться Russia Today».