У Китаї поліція погрожувала нещодавно звільненій журналістці Чжан Чжань можливим повторним арештом, якщо вона «знову перетне певні червоні лінії». «Репортери без кордонів» (RSF) закликають дипломатів світу тримати безпеку та свободу журналістки на порядку денному у своїх відносинах з Пекіном, йдеться в заяві міжнародної оранізації. 

«Ми як і раніше дуже хвилюємося за Чжан Чжань, оскільки вона стикається з новою хвилею тиску після її звільнення з в'язниці. Ми повторюємо: часткова свобода — це зовсім не свобода, і китайська влада нікого не обдурить, піддаючи Чжан Чжань суворому стеженню та погрозам щодо повторного арешту. Ця смілива журналістка потребує міжнародної підтримки зараз, як ніколи, після того, як ризикувала так багато, щоб повідомити про проблему громадського здоров’я, яка впливає на всіх нас. Ми закликаємо дипломатичне співтовариство залишатися пильним у відстеженні ситуації Чжан Чжань і тримати її безпеку та свободу на порядку денному у своїх відносинах з Пекіном», — закликала директорка із кампаній RSF Ребекка Вінсент. 

Нагадаємо, Чжан Чжань звільнили з в'язниці 22 травня цього року. Журналістка мала вийти на волю 13 травня, однак активісти не могли отримати підтвердження про її звільнення ще упродовж тижня після цього. Невдозві Чжан Чжань опублікувала коротке відео через посередника, заявивши, що вона перебуває вдома зі своєю родиною. Однак її близьке оточення підтвердило, що вона може залишатися під пильним наглядом китайського режиму.

У квітні організація «Репортери без кордонів» (RSF) закликала міжнародне співтовариство посилити тиск на Пекін, щоб відновити повну свободу журналістки, яку засудили до чотирьох років ув'язнення за висвітлення епідемії COVID-19 в Ухані у 2020 році.

У 2020 році журналістка опублікувала більше сотні відео в соціальних мережах до того, як її затримали. Cуд у Шанхаї засудив її до чотирьох років ув’язнення за нібито «розпалювання сварок та провокування проблем».

У перші місяці ув’язнення вона ледь не померла після того, як оголосила голодування. Влада насильно годувала її через носовий зонд і залишала в наручниках.

• Читайте також: Журналістку, яка ініціювала рух #MeToo в Китаї, засудили до 5 років за нібито підривну діяльність

Фото: RSF