Якщо дуже хочете хайпанути, не робіть це коштом недосвідчених бійців. Один із телевізійних телеканалів використав юного воїна-ветерана з пораненнями для збільшення кількості переглядів і задоволення власних корпоративних потреб.

Честь і шана бійцеві. Він пройшов важкі бої. А зараз озлоблений через тяганину в медичній системі. Проблеми під час проходження ВЛК відомі всім. І про це якраз треба говорити. І боєць справедливо критикував багато ганебних явищ. Але журналісти вивели його на питання глобальної аналітики, де хлопець без розуміння тактики і стратегії зробив бажаний емоційний вкид: про «м'ясо» і про те, що «хлопців кладуть дарма».

Не дарма. За кожну смерть буде помста! Такі заяви без конкретики та без відповідного фактажу — це хайп і підігрівання ворожому ІПСО.

І відповідальність за це несуть недобросовісні «журналісти». І це відбулося за мовчазної згоди менеджменту одного з телеканалів. Можливо, від вас «зради» вимагає корпоративна олігархічна стратегія? Але ж, панове, майте честь і гідність. Якщо критикуєте марафон, то хоч самі тримайте «стрій». Бо виходить, якщо там «тепла ванна», то у вас «чан зі смолою».

Чим ви тоді кращі? Так ми не переможемо. Своїми діями ви не сприяєте вирішенню питань по суті, а стаєте заручниками політичної гри. Ваші дії шкодять мобілізаційним зусиллям війська, шкодять репутації командирів, підривають довіру до ЗСУ. Комусь іншому ви може і розкажете про особливості і труднощі професії, тільки не мені.

Я не так давно (ще якихось два з половиною роки тому) також сидів у комфортному кріслі, пив каву з автомата й літав літаком на зйомки. Але я зробив свій вибір, як і сотні інших журналістів. Хочете помінятись місцями?

Не думав, що державу доведеться захищати не лише від окупанта, але й від журналістів, схильних до хайпу. І ніби з тих досвідчених і проукраїнських.  Ви не могли не знати, що для спілкування з пресою у бійця має бути дозвіл від командира. Це обов'язково завжди!

Його можуть вам надати вслід за запитом. І коли його НЕМА, а інтерв'ю Є, не «позичайте очі в сірка» і не відморожуйтесь, що не бачите моїх повідомлень.

Я завжди був проти сегрегації ЗМІ за будь-якими ознаками. Але притомність повинна бути у всіх. Тому я поки не називаю прізвищ і юридичних назв, але прошу офіційно вибачитися за службову недбалість, змінити маніпулятивний заголовок інтерв'ю і в подальшому дотримуватися встановлених правил роботи з військовослужбовцями ЗСУ.

Кому потрібні роз'яснення, я до ваших послуг.

P.S. Запрошую всіх журналістів до співпраці. З ким довелося працювати, вже знають, що ви отримаєте максимальне сприяння і якісний контент. Дякую крутим репортерам і розслідувачам, які аргументовано порушують важливі теми і сприяють реальному вирішенню проблем. А тим, хто «лізе у вікно», замість «постукати в двері», хочу нагадати: є час «розкидати каміння», прийде час його і «збирати».

Мирослав Откович, журналіст, офіцер ЗСУ

Текст публікується з дозволу автора, оригінал публікації за посиланням.

Ілюстративне фото: Esther Vargas / Flickr