«Щоб мати силу бути вільною людиною, треба бути сміливим»: брат Ірини Цибух опублікував її прощальний лист

«Щоб мати силу бути вільною людиною, треба бути сміливим»: брат Ірини Цибух опублікував її прощальний лист

31 Травня 2024
4045
31 Травня 2024
08:44

«Щоб мати силу бути вільною людиною, треба бути сміливим»: брат Ірини Цибух опублікував її прощальний лист

4045
Ірина написала лист у квітні 2023-го, за рік до загибелі.
«Щоб мати силу бути вільною людиною, треба бути сміливим»: брат Ірини Цибух опублікував її прощальний лист
«Щоб мати силу бути вільною людиною, треба бути сміливим»: брат Ірини Цибух опублікував її прощальний лист

Молодший брати загиблої на Харківщині парамедикині і журналістки Ірини Цибух із позивним «Чека» Юрій в інстаграмі опублікував лист-прощання, який вона написала ще рік тому на Донбасі.

«Загинула моя люба сестра, подруга Чека, найкраща людина в цьому світі. Мене зараз наповнює пустота, але Іринці є що сказати, вона залишила посмертний лист», — написав Юрій.

Прощальний лист Ірини Цибух (Чеки):

«Привіт, прийміть мої співчуття, не люблю, коли ви сумуєте, але мине час і цей розпач розсіється, доведеться продовжувати жити життя. Тому не гайте час на страждання, живіть далі.

Зараз 19:19, субота, 8 квітня 2023 рік, ми з 5м екіпажем працюємо для розвідки 80 бригади, на фоні грає “Dream on” від Аerosmith, і вирішила, що за цей рік випадало так багато можливостей загинути, що можна знайти хоча б одну, щоб написати посмертний лист.

Сумно, що ми проживаємо настільки немічні, залежні від суспільного схвалення життя, що лише смерть дозволяє проживати абсолютну свободу. Однак біда у тому, що життя закінчилось і ця свобода більше не має ніякого змісту. Сьогодні і навіки мені всеодно, що про мене, про вас, про цей текст, про усе скажуть люди. Наберуть ці речення лайки чи ні, нарешті нічия думка мене не цікавить, я померла.

Свобода — це найвища цінність. Усі скоро 25 років минали часто у комплексах і страхах. Але найчастіше цьому шуму не було місця перед моєю свободою. Найбільше, за що хочу сказати дякую собі, батькам, брату, рідним та друзям, дякую, що дозволяли мені бути вільною, жити те життя, яке хочеться.

Повномасштабна війна змусила перестати бути рабом страхів, сьогодні, на жаль, не вдалося звільнитись повністю, але сподіваюсь, у мене все вийде, цей лист тому допомога.

Щоб мати свободу, треба мати ще інші цінності, треба розуміти себе, добре знати, хто ти для себе є, що таке особисте щастя і як тобі до нього дійти. Маючи відповідь на ці запитання, найважливіше залишається йти. Сьогодні тут, на Донеччині, я на шляху, тут є собою і роблю те, що хочу. Насправді більше нічого не має значення, тому цей лист додається так просто — у цей момент, як і у той, коли це станеться, мені не шкода померти, бо нарешті живу те життя, яке б хотіла. Не лукавитиму, щоб відчувати цю неодмінну, істинну волю, доведеться пройти ще не один сеанс терапії, страхів і сліз.

Сьогодні усе позаду, моє життя закінчилось, і мені важливо було пройти його гідно: бути чесною, доброю, люблячою людиною. Сьогодні ми працюємо для героїв, і це гарна змога підтвердити свої цінності — бути дійсно тою людиною.

Дякую кожному, хто любив і підтримував мене. Не сумуйте за мною, життя дуже коротке, якщо воно продовжується після смерті, то побачимось.

Брате, не журись, ще на твої 17 перестала за тебе переживати. Сьогодні у тебе була перша екскурсія княжим Львовом, пишаюсь тобою. Ким би ти не вирішив бути сьогодні, довіряй собі, чуй себе, люби себе, живи собі своє щасливе життя. Якщо матиму можливість, підтримуватиму тебе з неба. Але це не має значення, поки я жива, ми любили одне одного, були чудовим братом і сестрою, це були гарні часи, хай ці спогади зігрівають тебе, мотивують, але в жодному випадку не розстраюють.

Щоб мати силу бути вільною людиною, треба бути сміливим. Бо тільки сміливі мають щастя, і краще ж вмерти біжучи, аніж жити гниючи.

Будьте гідними подвигів наших героїв, не журіться, будьте сміливими!

Цілую, ваша

08.04.23 Донеччина»

Нагадаємо, під час ротації на Харківському напрямку 29 травня загинула 25-річна менеджерка проєктів регіонального мовлення Суспільного та бойова медикиня добровольчого батальйону «Госпітальєри» Ірина Цибух.

З 2015 року Ірина їздила на Донбас як військова парамедикиня, була бойовою медикинею у складі добровольчого батальйону «Госпітальєри», який займається медичною евакуацією військових у гарячих точках на лінії фронту. Торік Ірина Цибух стала лавреаткою премії «УП 100. Сила жінок». 

16 листопада 2023 року, до Дня телебачення, радіо та зв’язку, Ірина Цибух отримала нагороду з рук Президента України Володимира Зеленського — орден «За заслуги».

Фото: фейсбук-сторінка Ірини Цибух

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4045
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду