Оригінал публікації на сайті «Радіо Свобода» за посиланням

3 травня світ відзначає День свободи преси. Журналісти у світі зазнають тиску, переслідувань і гинуть, виконуючи свої професійні обов'язки. Радіо Свобода зібрало дані про ув’язнення журналістів за їхню професійну діяльність у різних країнах. Журналісти Радіо Свобода незаконно утримуються Росією в ув'язненні.

За останні два роки Україна значно піднялася у глобальному рейтингу свободи слова, але у медіа спільноті все більше говорять про зловживання влади та монополізацію телевисвітлення подій, а останні півроку позначилися резонансними випадками стеження за журналістами. Радіо Свобода аналізує ситуацію із свободою слова в Україні.

За два роки повномасштабної війни Росії проти України загинули 76 журналістів, 10 із них – під час виконання професійних завдань.

З цієї статистики керівники незалежних українських медіа – «Українська Правда», Радіо Свобода та англомовного The Kyiv Independent – розпочали дискусію на найбільшій медіаподії Європи, міжнародному зібранні журналістів у італійській Перуджі.

Представники українських медіа розповіли про те в яких умовах журналісти в Україні здійснюють свою професійну діяльність і як відстоюють свободу слова та дотримання журналістських стандартів під час війни.

• Події останніх місяців відчутно підвищили чутливість питання свободи слова на тлі військової агресії Росії та воєнних злочинів. Про це йдеться і у звіті Державного департаменту США щодо порушень прав людини за 2023 рік, де один з розділів про стан справ в Україні стосується стану свободи слова й преси.
• Запровадження воєнного стану в Україні у лютому 2022 року, зазначається у звіті, зробило можливим «обмеження засобів масової інформації та свободи медіа». Тут згадується і заборона та санкції проти окремих засобів масової інформації та журналістів, яких влада вважала «загрозою національній безпеці» чи «суверенітету і територіальній цілісності країни».
• А серед прикладів порушення свободи слова особливу увагу у звіті приділили телемарафону «Єдині новини» та тиску з боку влади.

Що не так із телемарафоном?

Коли Росія напала на Україну, сталося «велике українське телерадіодиво» – так медіаексперт Отар Довженко у березні 2022 року описав новостворений телерадіомарафон. В умовах безпекових загроз та переначисення інфопростору дезінформацією та фальшивими новинами, ініціатива влади стала «якісним джерелом інформації», але це швидко змінилося, розповів медіакритик у коментарі Радіо Свобода напередодні Всесвітнього дня свободи преси цього року.

Однак Держдепартамент США у звіті про порушення свободи слова зазначає:

«Національний телемарафон – ротаційна платформа каналів, які дотримуються урядової лінії повідомлень про війну – забезпечив безпрецедентний рівень контролю над телевізійними новинами у прайм-тайм. Більше того, деякі ЗМІ повідомили про відсторонення від вигідних контрактів на мовлення і тиск з боку Офісу президента ще навесні 2022 року»

Національний телемарафон «Єдині новини» разом ведуть уже третій рік 6 телеканалів. Опозиційних до влади телеканлів серед них немає.

Медіа спільнота неодноразово критикувала «Єдині новини».

«Одна із проблем, яку просто зафіксувати, (...) – це дуже нерівномірна представленість різних політичних сил у телемарафоні, – розповіла директорка ГО «Детектор Медіа» Галина Петренко в ефірі програми «Свобода.Live» на Радіо Свобода. На першому місці усіх каналів, з її слів, — представники провладної партії «Слуга народу». – А далі ця логічна пропорція абсолютно зміщується». Наприклад, «Євросолідарність» і «Батьківщина», аргументує експертка, з’являються лише у слотах «Суспільного» або телеканалу «Рада».

Окрім цього, у моніторингу телемарафону за другу половину 2023 року «Детектор медіа» зафіксували недотримання журналістських стандартів, «яких журналісти й ведучі могли б уникнути» і в умовах воєнного часу. А також – фактичні помилки, порушення етики, політичний і бізнесовий піар та ігнорування суспільно важливих тем. Як-ось те, що «експартнер Єрмака Колюбаєв за останні пів року отримав понад 20 млн грн з бюджету», – звітує Media Sapiens.

Критику із закликом закрити телемарафон «Єдині новини» раніше висловила і міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF). Мовляв, ідея «застаріла» і шкодить плюралізму медіа в країні. А українські телеканали вже реорганізувалися і можуть самостійно надавати перевірену інформацію, йдеться на сайті RSF.

Реакції і загрози

Поки що влада не поспішає закривати телемарафон. Отар Довженко каже, через певні політичні аргументи, а також бюджетне фінансування, яке фактично утримує приватні канали у збиткових умовах війни.

Про те, що телемарафон буде продовжуватися до завершення війни, минулого року Укрінформу заявив голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.

На його думку, ініціативи влади «є джерелом стовідсотково верифікованої інформації». Цю думку повторив радник керівника Офісу Президента Сергій Лещенко. І додав: «якщо не буде марафону, то виникне медіахаос, а в таких умовах значно легше послабити суспільство внутрішньо перед російською агресією», повідомляє Укрінформ.

Медіаексперт Отар Довженко, натомість, не бачить потенційних загроз у разі припинення телемарафону, навпаки.

«Формулювання, що телемарафон – це запобіжник від якоїсь небезпеки в інформаційному просторі, воно облудне або демонструє глибокі дитячі страхи нашої влади про те, що якщо медіа будуть вільними, то вони цю владу можуть просто знести», – стверджує медіаексперт.

До того ж, якщо якийсь із каналів вирішив би працювати в інтересах Росії, додає він, у воєнний час влада має повноваження «прикрити» таке медіа.

Соціологічні дослідження На цьому тлі показовою є і падіня довіри українців. Якщо на початку повномасштабного вторгнення «Єдиним новинам» довіряло 69 відсотків опитаних українців, то у лютому 2024 року їх стало майже удвічі менше (36 відсотків) – такі дані наводить Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Водночас рівень недовіри різко зріс – з 14 до 47 відсотків з 2022 до 2024 року, відповідно).

Галина Петренко пов’язує таке стрімке падіння довіри до телемарафону із висвітленням подій в Україні восени 2023 року.

«(Влада) має розуміти, що люди не дурні, що вони вміють розрізняти ту картинку, яку вони бачать за вікном, у житті, що їм знайомі розповідають, і те, що вони бачать у медіа».

Разом із цим зростає проблема тиску на медіа в контексті телемарафону. З останніх прикладів – медіакампанія народної депутатки Мар’яни Безуглої проти Суспільного Мовлення, як повідомило медіа, а також новина про загрозу позбавлення телеканалу слотів у прайм-тайм марафону «Єдині новини», час найбільшого охоплення аудиторії.

За підсумками моніторингу «Детектор Медіа», на Першому каналі Суспільного виявили найменшу кількість порушень журналістських стандартів та вищий показник якості новин серед учасників телемарафону. У серії дописів нардепка поставила під сумнів доречність фінансування телеканалу, а також заявила про нібито прилаштування чоловіків на Суспільне «заради броні на пів ставки». Зрештою, 2 травня комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянув звернення Суспільного щодо «тиску й поширення токсичних наративів» Безуглою – і заявив про недопустимість тиску на телеканал та надання йому законного фінансування, зокрема.

Стеження за журналістами

У січні 2024 року українську медіаспільноту сколихнув скандал про стеження за командою одного з провідних проєктів журналістських розслідувань Bihus.Info, коли ті перебували у заміському комплексі наприкінці минулого грудня.

16 січня YouTube-канал «Народна правда» опублікував відеоролик з фрагментами телефонних розмов деяких членів команди Bihus.Info, де вони обговорювали деталі придбання та вживання наркотиків під час новорічного корпоративу. Відео містило і відповідні кадри з кімнати готелю, де кілька людей вживали нелегальні речовини.

Того ж дня ввечері керівник проєкту Денис Бігус заявив, що це були оператори, і їх звільнили. Однак сам факт існування цього відео свідчив про інше: зйомку вели на приховану камеру в умовах приватності, а за журналістами близько року стежили українські спецслужби, повідомив Бігус.

За результатами власного розслідування, журналісти Bihus.Info з'ясували, що операцію проводив Департамент захисту національної державності СБУ. Наступного місяця СБУ повідомило, що фігурантів розслідування щодо стеження за журналістами відправили у зону бойових дій в Донецькій та Луганській областях. Утім, замовники залишаються у таємниці.

«Ми досі не маємо відповіді, на якій підставі були встановлені приховані камери і чи, в принципі було якесь легальне обгрунтування для цього, чи це було зроблено без дозволу суду і без відома прокуратури», – розповіла у коментарі Радіо Свобода редакторка та ведуча Bihus.Info Аліса Юрченко.

У цій справі важливо з'ясувати, на якій підставі здійснювали негласні слідчі (розшукові) дії і хто дав дозвіл на оприлюднення інформації, яка є таємною, доповнила у коментарі для Радіо Свобода адвокатка журналістів Марія Музичка.

За фактом стеження відкрили кримінальні провадження за статтями 171 про перешкоджання законній діяльності журналістів та 182 про порушення недоторканності приватного життя, які зараз об’днані в одне у Державному бюро розслідувань (ДБР).

«ДБР зараз встановлює, на яких підставах проводилася прихована зйомка у номерах журналістів», – коментує журналістка.

Наразі триває слідство, проводиться 9 експертиз, розповіла Радіо Свобода адвокатка Марія Музичка. Вона, проте, не плекає великих сподівань у цій справі.

«Ми сумніваємося, що саме замовників цього злочину буде встановлено. Ми лише сподіваємося, що справу найближчим часом передадуть до суду, – каже юристка. – Питання полягає в тому, чи буде у цій справі хоч щось вирішено, адже є негативна тенденція (щодо подібних інцидентів)».

За два дні до скандалу зі стеженням СБУ за командою Bihus.Info, 14 січня, невідомі особи намагалися вдертися до квартири журналіста-розслідувача проєкту «Наші гроші» Юрія Ніколова, коли того не було вдома. Вони, зі слів його матері, кричали і вимагали, щоб журналіст «йшов служити».

Сам Ніколов в ефірі Радіо Свобода (Свобода.Live) назвав цей напад на своє помешкання «тупою банальною провокацією», якою влада, ймовірно, хотіла його дискредитувати на підставі його роботи. Після колективного заклику медіаспільноти президент України Володимир Зеленський таки відреагував, заявивши 17 січня, що «будь-який тиск на журналістів неприпустимий».

Вже на початку квітня каманда проєкту розслідувань «Слідства.Інфо» заявила, що СБУ могло використати військкомат для вручення повістки їхньому колезі. 1 квітня у супермаркеті Києва до журналіста Євгенія Шульгата підійшли співробітники Солом’янського ТЦК та намагалися вручити повістку. Це відбулося під час його роботи над розслідуванням про незаконне збагачення керівника департаменту кібербезпеки СБУ Іллю Вітюка. Тож Шульгат одразу запідозрив що, що причиною вручення повістки стала саме його робота.

Згодом президент Володимир Зеленський звільнив Вітюка з посади, а Офіс Генерального прокурора розпочав кримінальне провадження щодо перешкоджання професійній діяльності журналістів. Як і в попередньому випадку, на час перевірок СБУ відправило Вітюка служити на фронт, у бойовий підрозділ ДКІБ.

«Це означає, що він не бере участі у жодних кримінальних розслідуваннях, тому що вони «заховали» його на фронті», – прокоментувала інцидент під час дискусії у Перуджі головна редакторка видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва.

Це лише ті справи, які набули розголосу, каже адвокатка Марія Музичка. Від їх розслідування залежить спроможність зберегти свободу слова в Україні, додає Юрченко.

Зберегти свободу слова

«Я насправді дуже високо оцінюю рівень свободи слова в Україні у попередні 5-10 років і вважаю, що саме цей рівень свободи слова забезпечив існування багатьох незалежних редакцій, зокрема редакцій розслідувачів в Україні, – говорить редакторка Bihus.Info Аліса Юрченко. – Важливо це зберегти і цими та іншими кейсами довести, що свобода слова не опинилася під загрозою».

Про це розповідали і представниці ключових медіа країни на міжнародній події для медійників у Перуджі.

«Коли монополія інформації стала використовуватися для приховування справжніх проблем, які шкодили шансам України на перемогу, думаю, це був момент, коли незалежні журналісти вирішили захищати правду», – зазначила керівниця Київського бюро Радіо Свобода та авторка проєкту журналістьких розслідувань «Схеми» Наталія Седлецька.

За два роки великої війни українські журналісти викрили чимало корупційних справ: щодо закупівель для ЗСУ, освоєння мільярдів на контрактах щодо ремонту доріг, незаконне збагачення членів парламенту та представників Офісу президента, схем уникнення призову. Про це розповіла на міжнародному журналістському зібранні головна редакторка The Kyiv Independent Ольга Руденко.

«Після того, як журналістика повернулася у свій природний «здоровий» стан, деякі люди в українській владі почали бачити журналістику як загрозу, – сказала вона. Той факт, що в країні війна, додала вона, дає можновладцям “більше інструментів чинити тиск на журналістів».

Серед випадків тиску головна редакторка онлайн-видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва назвала дискредитаційні кампанії та економічний тиск на редакцію.

За її словами, деякі чиновники просили не давати рекламу «Українській правді».

Наталія Седлецька нагадала про розслідування «Схем» щодо українських суддів, у яких журналісти Радіо Свобода виявили російські паспорти.

Суддя нині ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Аріна Літвінова поскаржилася в прокуратуру і Вищу раду правосуддя на журналіста «Схем» (Радіо Свобода) Георгія Шабаєва – заявила про «втручання в її діяльність як судді».

Проти нього відкрили кримінальне провадження, але після розголосу у ЗМІ, справу закрили, як повідомили в Офісі генпрокурора, «у звʼязку з відсутністю складу кримінального правопорушення».

Українське сусільство, на думку Наталії Седлецької, демонструє підтримку незалежних медіа, і доводить, що зберегти свободу слова та преси можливо, попри війну та виклики.

«Українці розуміють, чому досі важливо мати свободу преси в країні навіть в умовах такої жахливої війни, – додала вона. – Це наша суттєва відмінність від Росії»

• Половина українців вважає, що рівень свободи слова не змінився від початку 2023 року, тоді як більше 30% опитаних вважає, що стан свободи слова в країні погіршився. Такі дані наводить опитування Центру Разумкова за лютий 2024 року.
• Минулого року Україна піднялася з 106 на 79 місце у глобальному рейтингу свободи слова, як свідчать дані «Репортерів без кордонів» (RSF).

У Всесвітній день свободи преси нагадуємо, що понад 300 журналістів у всьому світі перебувають в ув'язненні.

Їх позбавили волі за різними звинуваченнями – від порушень цензури до «образи почуттів віруючих та наклепу».

Радіо Свобода на інтерактивній мапі зібрало дані про ув’язнення журналістів за їхню професійну діяльність у різних країнах та звинувачення (якщо такі є), які їм висувають.