Оригінал публікації на сайті Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки за посиланням

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 22 квітня 2024 року.

1. «Telegram – як магніт для беззаконня»
2. Чому у РФ не посадили на 6 років Цукерберга?
3. «Альошам» з Примор’я пощастило менше ніж бєлгородському
4. Москва «переплутала» Часів Яр і бельгійський Монс

«Telegram – як магніт для беззаконня»

«Навіщо потрібна регуляція соціальних медіа та онлайн-платформ?». Таким питанням нещодавно задався Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. «Telegram вже точно набув статусу медіа, тому це потрібно впорядкувати і хоча б законодавчо змусити всіх зареєструватися для розуміння, хто за яким медіаресурсом стоїть», – пояснює  в оприлюдненому 22 квітня інтерв’ю Бі-Бі-Сі Україна очільник ГУР МО України Кирило Буданов. 

«Якщо ти хочеш доводити свою позицію, а вона може комусь не подобатись, і це нормально в демократичному суспільстві, – неси відповідальність. Чого ти боїшся сказати, хто ти?», – риторично (поки що) запитує він.

НАСПРАВДІ, існує й глобальна безпекова проблема Telegram. Зак Доффман, відомий експерт, гендиректор компанії Digital Barriers (яка розробляє відеотехнології ШІ для служб безпеки та оборони у США, Європі та Азії) у своїй нещодавній статті для Forbes «Так, навіть Путін попередив вас, що Telegram небезпечний», нагадує, що «ця платформа, яка народилася у РФ і базується в Дубаї, балансує на межі між месенджером і простим у використанні порталом «темного інтернету». І цей несподіваний поворот стався завдяки інтерв’ю Пєскова, яке він дав російському виданню Life після теракту в «Крокус Сіті Холлі»: «Telegram  – цей унікальний і феноменальний з технологічної точки зору ресурс, який виріс, по суті, на очах у нашого покоління, все частіше стає інструментом у руках терористів».

Як стверджує Counter Extremism Project, «терористичні та екстремістські угруповання, такі як ІДІЛ, «Аль-Каїда», ХАМАС, «Хезболла» та інші, використовують зашифровану програму Telegram для вербування нових членів, збору коштів, підбурювання до насильства та координації діяльності».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російська «Енігма» ХХІ сторіччя: як Telegram пов’язаний з Кремлем

Financial Times пише, що «платформа також діє як магніт для беззаконня, розповсюджувачів дезінформації, теоретиків змови та екстремістів, які рятуються від жорсткіших обмежень у конкурентів, таких як Facebook від Meta та YouTube від Google, експерти попереджають, що вона все частіше використовується для пропаганди тими самими урядами, чиї громадяни можуть покладатися на неї в отриманні інформації».

Чому у РФ не посадили на 6 років Цукерберга?

Щодо Meta, то 22 квітня у Росії суд заочно засудив її речника Енді Стоуна до 6 років колонії у справі про «виправдання тероризму». Звинувачення вимагало призначити йому максимальне покарання за цією статтею – 7 років позбавлення волі.

НАСПРАВДІ, у березні 2022 року  – через повномасштабне вторгнення Росії до України Meta заявила, що змінює свою політику модерації та не блокуватиме «форми політичного самовираження». Про це рішення оголосив саме Стоун – і виключно в рамках своїх посадових обов’язків –  як речник. Як приклад форми «політичного самовираження» він наводив гасла «Смерть російським загарбникам» або «Смерть російським окупантам».

У листопаді 2023 року МВС РФ оголосило Стоуна у федеральний розшук. І тоді один із російських судів ухвалив рішення про його заочний арешт за статтею про сприяння тероризму.

У лютому 2024 року Басманний районний суд Москви заочно заарештував його на два місяці. Тоді ж Росфінмоніторинг вніс його до списку «екстремістів і терористів».

І ось вже у квітні йому виписали 6 років. У всій цій хронології цікаво лише одне – всім зрозуміло, що рішення ухвалював не Стоун, а керівництво компанії на чолі з Марком Цукербергом. Речник це рішення просто озвучував. Чому в такому разі російський суд не засудив на 6 років саме Цукерберга?

Можливо тому, що росіяни абсолютно не цураються заводити у Facebook сторінки на мільйони підписників, які розганяють брехню про Україну?

 «Альошам» з Примор’я пощастило менше ніж бєлгородському

А тим часом у РФ триває «патріотичний розпил». У школах Примор’я наступного навчального року з’являться зошити, на обкладинках яких зображено екіпаж танка «Альоша». Все через те, що двоє членів екіпажу – Ілля Гаврилов та Олександр Леваков – під час свого «подвигу» служили у приморській 127-й мотострілецькій дивізії.

НАСПРАВДІ, з креативом у Росії все настільки погано, що далі слова «Альоша» він останнім часом не йде. Останнє, що було чути про екіпаж цього пропагандистського танку,  – як його навідник Олексій Неустроєв, перебуваючи в Якутії в рамках вересневого гастрольного туру по Росії,  отримав право пільгового під’єднання до опалення свого будинку та встановлення паркану навколо нього. А ще й земляки подарували йому табун коней, автомобіль «УАЗ». Цього, напевно, вистачило і тому він, напевно, ще не потрапив до зошитів вже якутських школярів.

Іншому пропагандистському символу, «шоколадному хлопчику Альоші», пощастило більше. Фонд Путіна дав 3,5 млн рублів на льодове шоу про нього. У виставі «Алешка», відповідно до заявки переможців конкурсу, мають брати участь члени сімей учасників війни з Україною зі Ставропольського краю, Ростовської області, «ЛНР» та «ДНР».

Ініціатором створення шоу став ставропольський Центр розвитку фігурного катання. Сюжет будуватиметься навколо «історії про маленького героя Альошу з бєлгородського села Весела Лопань», повідомили у Президентському фонді культурних ініціатив. «Альоша став втіленням загальної народної підтримки наших солдатів, втіленням сотень тисяч російських дітей, Альошок і Альонок, які втілюють найкращі риси нашого народу: патріотизм, душевність і любов до ближнього, уміння співпереживати, віру та силу духу», — йдеться у повідомленні фонду.

Однією з цілей постановки творці шоу називають вирішення «духовних та педагогічних проблем» близьких військових. «Сім’ї учасників СВО стикаються з проблемами в очікуванні повернення близького та його втрати. На тлі емоційної нестійкості, замкнутості, труднощів соціальної адаптації наша команда пропонує нове коло спілкування, нове культурне дозвілля сім’ям мобілізованих та добровільних учасників СВО», — сказано в описі проєкту. Постановку повинні зробити до кінця травня.

Цікаво, що у лютому 2024 року того самого Альошу – Олексія Павліченка через обстріл Бєлгородської області відправили до Пензенської.

Проте, бєлгородському льодово-шоколадному «Альоші» ще рости й рости до «Лускунчика Z». Ось там все конкретно в шоколаді. У жовтні минулого року цьому льодовому шоу дали 38 млн рублів. Балет Чайковського та казку Гофмана у заявці також прив’язали до війни з Україною. У виставі проведені прямі паралелі між головним героєм, Лускунчиком, «захисником, втіленням доброї сили, шляхетності та справедливості та сучасними героями, що віддають свої сили, а іноді й своє життя, за добро і світ, за світле майбутнє нашої великої країни», – анонсують організатори шоу. Пов’язана вистава і з анексією українських регіонів: «проєкт спрямований на вирішення й іншого нагального завдання: інтеграції нових територій, створення єдиного культурного простору».

Москва «переплутала» Часів Яр і бельгійський Монс

Великого розголосу у РФ набуло висловлювання президента Польщі Анджея Дуди про готовність країни розмістити ядерну зброю. В інтерв’ю виданню Fakt, він заявив, що це питання вже якийсь час є темою польсько-американських переговорів: «Зізнаюся, коли мене про це запитали, я заявив про нашу готовність». Він пояснив це тим, що Росія посилює мілітаризацію Калінінградської області та вже розмістила ядерну зброю на території Білорусі.

Москва, звісно, негайно пригрозила заходами у відповідь. «Американська ядерна зброя в Польщі  приверне увагу Генштабу ЗС РФ і враховуватиметься при військовому плануванні у разі розміщення на території Польщі», – заявила офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова

А поки Генштаб РФ планує, пропаганда вже фейкує. Наприкінці березня російські ЗМІ повідомляли, що польського генерала Адама Марчака було вбито в Часовому Ярі внаслідок ракетного удару армії РФ. За даними TGStat, пости на цю тему зібрали близько 4 млн переглядів.

 

НАСПРАВДІ, як з’ясував ресурс «Проверено. Медиа», оперативне командування Збройних сил Польщі дійсно повідомило про його смерть. Але є нюанс. «Помер бригадний генерал Адам Марчак, начальник штабу оперативного командування ЄС «Алтея» у бельгійському Монсі з природних причин, коли був не на службі», — йдеться у некролозі.

Проте, коли фейк Марчака почав розповсюджуватись вже за межами російськомовного інтернету, ним зацікавилися і польські фактчекери. У коментарі для проєкту FakeHunter, заступник голови пресслужби оперативного командування Збройних сил Польщі Єва Злотницька підтвердила, що Марчак помер у Бельгії. Фактчекерам з Konkret24 у тому ж відомстві прямо заявили: «Вся інформація, що з’явилася в ЗМІ, про те, що бригадний генерал Адам Марчак загинув в Україні, не відповідає дійсності».

Підтвердити, до речі, це можна й завдяки постам оперативного командування збройних сил Польщі у соцмережах. 5 квітня відомство опублікувало у Facebook фотографії, зроблені під час церемонії завантаження труни з тілом Марчака до літака, який мав доставити його з Бельгії на батьківщину. За чотири години на тій же сторінці з’явилися знімки, як труну вже зустрічали в Кракові.

І таких «трун» російських фейків було і буде ще багато. Головне – усі їхні «вкиди» викидати зі своєї голови, покладатися виключно на офіційні джерела.