Оригінал публікації на сайті Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки за посиланням

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 11 квітня 2024 року.

1. Чи підтримає Конгрес США вітчизняного виробника
2. Сигнал про допомогу Україні вже подала Трипільська ТЕС
3. Хто у Європі пестить кремлівське вухо
4. Лекція з ІПСО від Рогозіна в МДІМВ

Чи підтримає Конгрес США вітчизняного виробника

11 квітня Росія атакувала кілька регіонів України шквалом ракет та БПЛА, націлившись на енергосистему та підземні сховища газу (що й не приховувало у своїй доповіді МО РФ, називаючи це «відповіддю за удари по НПЗ»). 

Найбільша електростанція в регіоні, що оточує українську столицю, знищена — до Трипільської ТЕС південніше Києва потрапили одразу декілька ракет.

НАСПРАВДІ, хроніка цього дня лише підтверджує слова верховного головнокомандувача Об’єднаних сил НАТО в Європі Крістофера Каволі, який виступаючи на Комітеті у справах збройних сил Палати представників США, назвав ситуацію в Україні «вкрай серйозною».

«Якщо ми не продовжуватимемо підтримувати Україну, то в неї дуже скоро закінчаться артилерійські снаряди та ракети ППО… Ґрунтуючись на моєму більш ніж 37-річному досвіді служби в армії США, якщо одна сторона може стріляти, а інша не може відстрілюватися, то програє та сторона, яка не може відстрілюватися»,— потролив Каволі конгресменів та закликав їх підтримати Україну

Зазначимо, він рідко виступає на публіці. Його коментарі під час щорічного виступу перед Конгресом (де він представляє бюджетний запит та пріоритети свого командування) стали тверезою оцінкою наслідків затримки США з відправкою Україні пакету допомоги у розмірі $60 млрд. Після кількох місяців затягування з розглядом відповідного законопроєкту спікер Майк Джонсон тепер шукає спосіб просунути його, попри погрози консервативних республіканців усунути його, якщо він це зробить.

Цікаво, що майже кожен демократ у комітеті закликав Джонсона поставити законопроєкт на голосування. А керівник комітету республіканець Майк Роджерс заявив: «Якщо США не зможуть відправити додаткову зброю Україні, Путін переможе… Майже всі гроші, які ми витрачаємо на її озброєння, не залишають нашу країну… Вони прямують безпосередньо до американських компаній та американських робітників, щоб ті швидше виробляли більше зброї». Своєю чергою Селеста Волландер (головна представниця Пентагону з питань політики щодо України та Росії) уточнила, що $48 млрд із $60 млрд, передбачених законопроєктом, підуть оборонним підрядникам із 40 американських штатів. 

Тож справа за малим: від слів підтримки Україні перейти до реальної справи. Принаймні, заради підтримки вітчизняного виробника.

Сигнал про допомогу Україні вже подала Трипільська ТЕС

Своєрідний приклад американцям подали депутати Європарламенту (ЄП), які навмисно провалили голосування щодо фінансування Ради ЄС, закликаючи європейські країни передати Україні більше систем ППО. Подібних прецедентів, здається, ще не було.

З відповідною ініціативою виступив депутат ЄП, колишній прем’єр Бельгії Гі Верхофстадт. «Те, що відбувається в Україні, – це жахливо, тому що за останні 20 днів, як ви всі бачили, відбуваються ці численні атаки Росії на звичайні міста, лікарні, електростанції, багатоквартирні будинки. І я вважаю скандальним те, що Європа не в змозі негайно ухвалити рішення про відправлення Україні протиракетних комплексів», – заявив він, додавши, що «країни Європи мають сотню систем Patriot, тоді як Україна просить лише сім».

 

НАСПРАВДІ, принаймні за бажання підняти рівень обговорення проблеми захисту українських міст від російських ракет на такий рівень – Гі Верхофстадт заслуговує на повагу. 

А напередодні голова МЗС України Дмитро Кулеба пояснив зміну тональності Києва в питанні отримання Patriot від західних партнерів тим, що «м’яка і тиха дипломатія не спрацювала» і висловив сподівання, що її новий стиль допоможе здійснити прорив. 11 квітня і Верховна Рада прийняла законопроєкт, що сприяє мобілізації. І, як висловився один з народних депутатів України, «це сигнал нашим партнерам, що ми готові відвоювати свою територію і нам потрібна зброя».

Отже, всі можливі сигнали вже подані. І не тільки з високих трибун, а й зі зруйнованої Трипільської ТЕС.

Хто у Європі пестить кремлівське вухо

До речі, пропозицію Верхофстадта підтримали 515 депутатів Європарламенту. Проти лише 62. Хто вони, сказати важко, але видання Politico 11 квітня опублікувало статтю, де стверджує, що знайшло аж 50 відео на YouTube-каналі проросійського інформагентства «Voice of Europe» («Голос Європи») з 16 євродепутатами.

НАСПРАВДІ, ще пару тижнів тому Чехія запровадила санкції проти Віктора Медведчука, що живе у РФ, його наближеного Артема Марчевського з партії ОПЗЖ і зареєстрованої в Чехії тієї самої компанії «Voice of Europe». За словами прем’єр-міністра країни Фіали, вони намагалися на користь Кремля здійснювати на території Чехії операції впливу, які потенційно могли б нашкодити безпеці країни та ЄС. 

Як стало відомо Der Spiegel, через створену за допомогою спецслужб мережу фінансувалися праві політики. У публікації стверджується, що «Voice of Europe», крім медійної, відігравала важливу роль як проміжна ланка фінансування кандидатів на виборах до Європарламенту, які виявляли симпатії до Москви. Гроші політики з ФРН, Франції, Польщі, Бельгії, Нідерландів та Угорщини отримували або особисто під час зустрічі у Празі, або переказами у криптовалюті. Називалася сума у кількасот тисяч євро. Метою операції була, як зазначено, «підтримка потрібних Кремлю кандидатів на вибори до Європарламенту та пропагандистської активності».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи увійдуть в Європарламент «керовані демократи» з Москви

І ось, як вже пише Politico, результат аналізу відеоконтенту на YouTube-каналі «Voice of Europe» виявив аж 16 членів Європарламенту, які із ним співпрацювали, даючи інтерв’ю та коментарі.

 

У своїх виступах вони: відкидали перспективу вступу України до ЄС, звинувачували її у початку війни, казали про рівень корупції в ній, наполягали на негайних «мирних переговорах», виступали проти постачання зброї Києву, закликали його піти на поступки та попереджали, що війна може небезпечно загостритися. 

Усе це суперечить жорсткій проукраїнській лінії Євросоюзу. Але так  приємно пестить кремлівське вухо. 

Голова дипломатії ЄС Боррель заявив: «Наша єдність непорушна, попри спроби Росії втрутитися. Я впевнений, що вони спробують зробити це знову на наступних виборах до Європарламенту і незалежно від того, скільки вони вкладають у дезінформацію, маніпуляції та навіть, можливо, платню кільком політикам Євросоюзу за поширення своєї пропаганди, ми це розслідуємо».

Лекція з ІПСО від Рогозіна в МДІМВ

А для того, щоб різноманітним нинішнім і майбутнім голосам кремлівської пропаганди було простіше, колишній головний «роскосмонавт» Рогозін прямо з трибуни Московського державного інституту міжнародних відносин (російською – МГИМО) прочитав лекцію, як треба дискредитувати керівництво країни, з якою ворогує Росія.

 

НАСПРАВДІ, у своїй промові Рогозін сказав буквально наступне: «перемога у війні досягається в тому числі й тим, щоб дискредитувати військове і політичне керівництво країни-противника. Представити його в очах власного населення як негідників, які випадково стали при владі. Це люди, які женуть свій народ на бійню і вірну загибель. Це перший і дуже важливий спосіб. Другий – звинувачення військово-політичного керівництва країни-противника в корупції. Тут необхідне застосування колосального об’єму фейків і дипфейків для доведення того, що конкретна особа з ворожого боку є крадієм та корупціонером, а тому вірити йому не можна. Такий спосіб застосовується насамперед до найбільш популярних в народі персонажів. Третій метод – залякування. Це демонстрація сили, безкомпромісності власної армії  при досягненні поставлених цілей. Є багато й інших способів».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи витримає світ наступне нашестя московитських варварів

Як бачимо, у промові Рогозіна немає слова «Україна». Він каже взагалі про «країну-ворога». Але ці «рецепти», які Україна вже сповна відчула на собі, згодом будуть застосовані також на США, ЄС, НАТО, «G-7» та інших «ворогах» Росії. Тому питання створення світової антипутінської інформаційної коаліції вже не просто на часі, воно перезріло.